Саприкін: Німеччина не відмовиться від АЕС

Чи реалістичними є ці плани? Енергетичний експерт Володимир Саприкін сказав Бі-Бі-Сі, що ці плани не мають економічного підґрунтя. І зараз Німеччина і світ загалом не мають чим замінити ядерну енергію.

— Дійсно, після подій на японській електростанції Фукусіма ядерний ренесанс змінився роздумами про подальшу долю атомної енергетики. Однак масштабного закриття атомних електростанцій у світі, я думаю, не буде. Деякі країни, поки що незначна кількість, приймають рішення про припинення роботи діючих електростанцій після завершення терміну їхньої експлуатації. Це окремі рішення, і, безумовно, Німеччина є тут першою.

Ми бачимо, що політика Німеччини у цій сфері не є прикладом для інших країн. Бо рішення приймаються протилежні. З урахуванням того, що ядерну енергетику немає чим замінити, відновлювальні джерела енергії поки складають малу частку в енергетичному балансі ЄС та окремих країн ЄС.

На мою думку, рішення щодо припинення роботи електростанцій у 2022 році — це тимчасове рішення, ухвалене під впливом подій на Фукусімі. І за рік чи, можливо, пізніше я очікую зміни ставлення Німеччини до цього питання. В будь-якому разі ядерна енергетика в світі розвиватиметься. Країни, що мають значні запаси нафти, скоріше за все, відмовляться від будівництва АЕС. Але ті країни, що мають обмаль вуглеводних ресурсів, змушені будувати енергоблоки і підтримувати існуючі.

- Тобто, ви хочете сказати, що Німеччина буде змушена переглянути своє рішення? І в неї немає іншого виходу, окрім як підтримувати на тому ж рівні, або й навіть розвивати атомну енергетику?

— Безумовно. Рішення німецьких політиків протягом останніх трьох-чотирьох років були діаметрально протилежні. Це свідчить, що рішення про закриття ухвалювалося на хвилі популізму чи останніх негативних новин з Фукусіми. Я вважаю, що політика зміниться за кілька років і, щонайменше, Німеччина експлуатуватиме діючі АЕС. І шукатиме замінник ядерної енергетики. Однак, на жаль, вона його у повному масштабі не знайде.

- Зараз в енергетичному балансі Німеччини близько четвертої частини становить ядерна енергія. Ви гадаєте, приблизно таким він залишатиметься і надалі?

— Німеччина намагатиметься замінити ядерну енергетику відновлювальними джерелами. Можливо, зросте споживання вугілля, зросте імпорт електроенергії. Однак це буде досить дорого. Все ж таки, мені здається, що Німеччина повернеться обличчям до ядерної енергетики.

- Але якщо припустити, що АЕС таки закриватимуть. Скільки може коштувати цей процес?

— Дійсно, закриття атомних електростанцій — це витратний процес. Однак у більшості країн світу з моменту запуску ядерного енергоблоку відраховуються кошти на його подальше, у великій перспективі, закриття. Ці кошти мають бути. Вони збиралися десятиріччями. Тут немає жодних проблем. Проблеми виникатимуть, якщо АЕС закриватимуть до завершення експлуатації. Це справді буде велике навантаження чи на приватні компанії, чи на державний бюджет.

Німеччина є прикладом, на жаль, невдалим. Вони приймають занадто амбітні програми. Відмова від вуглеводнів, наприклад… Чи ще якісь фантастичні речі. На практиці вони стикатимуться з дефіцитом електроенергії. І все ж таки, у подальшому будуватимуть нові енергоблоки.

- А що в Україні? Особливо після того, як сталася аварія в Японії, після того, як ми пережили 25 річницю Чорнобильської трагедії. Екологічні організації кажуть, що Україні слід замислитися і щонайменше зменшити відсоток електроенергії, який вироблять атомні станції. Чи можливо це?

— Дійсно, після подій у Японії країни, що експлуатують ядерні енергоблоки, задумалися над питаннями, насамперед, безпеки. І раніше це було питанням номер один.

Ми бачимо, що значні аварії, які відбувалися, вони призводили до розвитку нових систем безпеки. У Японії сталися форс-мажорні обставини, і ядерні блоки в цілому витримали землетрус. Не витримало допоміжне обладнання. Всі країни повертаються до підвищення ступеня безпеки і, можливо, обмеження розвитку. Однак більшість країн не збирається закривати у зв’язку з цими подіями діючі енергоблоки. Просто йде перегляд перспективних програм розвитку ядерної енергетики, з урахуванням підвищення принципів безпеки.

Олександр БОНДАРЕНКО