Сам на сам з Іраком

Міжнародна коаліція “розсмокталась”.

Минулого тижня Ірак залишили останні військовослужбовці з австралійського та британського військових контингентів. З колишньої міжнародної коаліції у складі 300 тисяч військовослужбовців із 38 країн світу, яка утворилася шість років тому, тепер в Іраку залишився лише американський контингент чисельністю 130 тисяч. Сполученим Штатам належить самотужки завершити те, що вони, власне, і розпочали. Та, схоже, що й американський контингент до кінця 2011 року накиває п’ятами з країни, яку президент Джордж Буш таки позбавив диктатора Саддама Хусейна, але потім вона занурилася в суцільний хаос на межі громадянської війни.

Під тиском громадської думки проти непопулярної війни коаліція почала розсипатися майже відразу після створення. Та й чисельність не означала якість. Ті кілька десятків військовослужбовців від країн на зразок Монголії, Грузії, Естонії чи Нікарагуа перебували в Іраку, швидше, з пропагандистською метою — щоб Вашингтон міг заявляти про масову підтримку його дій у світі. Ісландія, для прикладу, була представлена в Іраку... одним військовослужбовцем, на якого покладалися “зв’язки з громадскістю”. Через кілька місяців після створення коаліція вже нараховувала 20 країн, які були представлені разом лише 11 тисячами 400 військовослужбовцями. Україна теж брала участь у цій кампанії. Останні 800 наших вояків залишили Ірак 27 грудня 2005 року.

“Брудну роботу” завжди виконували американці, британці та, частково, австралійці. І втрати в них найбільші: США — 4300 загиблих, Велика Британія — 179. Решта 36 членів коаліції втратили разом 139 загиблими, з—поміж них 18 українців. 40 наших співвітчизників отримали поранення.

Олександр ШИМАНСЬКИЙ