Що стається після того, як дрон влучає у НПЗ

Тільки у березні дрони атакували нафтові об'єкти РФ щонайменше 14 разів. Ці удари вивели з ладу частину обладнання на НПЗ. Виробництво бензину в Росії впало, а ціни на нього почали зростати.

Судячи з останньої статистики, атаки українських дронів на російські заводи дійсно почали впливати на виробництво бензину в РФ. Наприкінці березня почали падати обсяги його виробництва: Росстат звітував про падіння на 7,4% за тиждень із 18 по 24 березня порівняно з попереднім тижнем.

Гуртові ціни на бензин на цьому фоні зростають. На Петербурзькій товарно-сировинної біржі цієї середи, наприклад, дорожчали майже всі види бензину. А це призводить до зростання роздрібних цін. За даними того ж Росстату, з 19 по 25 березня ціни на бензин зросли на 0,08%. До того вони падали.

Хоча поки що про серйозну кризу чи дефіцит бензину експерти не кажуть. Виробничих потужностей у Росії вистачає, а також допомагають білоруські поставки.

Згідно з підрахунками Reuters, станом на кінець березня, близько 14% російських первинних нафтопереробних потужностей виведено з ладу через атаки дронів.

Російська влада звинувачує в ударах Україну.

Українська влада у кожному окремому випадку офіційно не бере на себе відповідальності за ці атаки, але й не заперечує своєї причетності.

Автор фото T.ME/YURI_ZAPALATSKIY

Пожежа на терміналі компанії “Новатек” у порту Усть-Луга

За даними Financial Times, США просили Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, побоюючись зростання нафтових цін.

Наприкінці березня Володимир Зеленський в інтерв'ю Washington Post заявив, що реакція США на атаки українських безпілотників на російську енергетичну інфраструктуру “не була позитивною”.

“Якщо немає протиповітряної оборони для захисту нашої енергосистеми, і росіяни атакують її, моє запитання: чому ми не можемо їм відповісти? — сказав Зеленський. — Їхнє суспільство має навчитися жити без бензину, без дизеля, без електрики. Це чесно”.

У розмові з CNN управляючий директор інвестиційного банку RBC Capital Markets Хеліма Крофт припустила, що атаки дронів по НПЗ можуть більше вплинути на російську економіку, ніж санкції, які значною мірою обходили стороною енергетичний сектор. “Насправді саме експорт енергоносіїв, сирої нафти, природного газу та продуктів нафтопереробки дав Росії економічне рятувальне коло для продовження цієї війни”, — наголосила вона.

У січні безпілотники атакували НПЗ та нафтобази двічі у Брянській області (Клінцовська нафтобаза), Усть-Лузі Ленінградської області (”НОВАТЕК”), Туапсе Краснодарського краю (”Роснефть”), Ярославлі (”Славнафта ЯНОС”) та Санкт-Петербурзі (”Невський мазут”).

У лютому географія таких атак розширилася на Волгоградську область (Лукойл-Волгограднафтопереробка), Курську область (поблизу села Польова) та інші населені пункти Краснодарського краю (Ільський та Афіпський нафтопереробні заводи).

У березні інтенсивність атак зросла: дрони атакували російські нафтові об'єкти щонайменше 14 разів. Тепер інциденти траплялися також на території Воронезької, Нижегородської, Орловської, Рязанської, Ростовської, Самарської та Саратовської областей.

Серед найбільш значних нападів безпілотників були удари по нижегородському НПЗ “Лукойлу” — четвертому за величиною НПЗ Росії. Це зупинило його найбільшу установку первинної переробки, що вдвічі знизило потужності заводу, писало російське видання “Коммерсант”.

Також одна з найбільших атак була по рязанському НПЗ “Роснефти”. Це спричинило пожежі на двох установках первинної переробки нафти, на які припадає 70% потужності заводу. Куйбишевський НПЗ “Роснефти” під Самарою вимушено зупиняв свою роботу після атаки, повідомляли два джерела Reuters.

Автор фото TELEGRAM BAZA

З усіх постраждалих заводів Сергій Вакуленко, з Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, виділяє чотири об'єкти як важливі для внутрішнього ринку РФ — Нижньогородський, Рязанський, Сизранський та Волгоградський. Це аналіз станом на 18 березня.

“Це великі заводи, два з них важливі для постачання Москви, але це все ще не дуже велика частка російської нафтопереробки, і як мінімум три з них, схоже, продовжили роботу, хоч і в меншому обсязі”, — пояснив Вакуленко.

Вранці 2 квітня безпілотники вперше з початку війни вдарили по цілях у Татарстані і вперше подолали відстань близько 1200-1300 кілометрів від кордону з Україною.

Під удар потрапили, зокрема, підприємства у Єлабузі та Нижньокамську. НПЗ “Танеко” (належить “Татнафті”) у Нижньокамську посідає третє місце у Росії за обсягом переробки нафти.

Атака по об'єктах у Татарстані — важлива точка у серії атак безпілотників, зазначає галузевий експерт, який погодився поговорити з ВВС на умовах анонімності.

“Вона показує, що справді є дрони, які можуть летіти понад тисячу кілометрів, — каже він. — По-друге, вони можуть ударити досить прицільно, здолавши навіть таку відстань. Це важлива віха в плані дистанції і в можливості більш-менш точного наведення дрона на такій відстані”.

До яких наслідків призводить атака дронів

Росія, яка є одним з найбільших експортерів нафти у світі, змушена збільшити імпорт бензину з Білорусі, щоб упоратися з ризиком дефіциту на внутрішньому ринку, писало агентство Reuters з посиланням на чотири джерела у промисловості та торгівлі.

Одне з джерел наголосило, що переговори були важкими, оскільки Білорусь віддає перевагу експорту свого палива на міжнародні ринки.

За даними співрозмовників видання, знайомих зі статистикою, у лютому Росія імпортувала з Білорусі 590 тонн бензину, а в першій половині березня імпорт сягнув майже трьох тисяч тонн.

Скільки всього нафти потрібно Росії з Білорусі, буде залежати від тривалості ремонту НПЗ, які постраждали від атак безпілотників, розповів співрозмовник Reuters.

З 1 березня в Росії заборонено експорт бензину — таким чином влада намагається забезпечити достатню кількість палива для внутрішнього ринку.

Тимчасову заборону уряд запровадив до 31 серпня. Заборона не розповсюджується на поставки в рамках міжнародних міжурядових угод, у тому числі з країнами-членами Євразійського економічного союзу (Казахстан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан).

Автор фото REUTERS

За даними Bloomberg, на фоні атак дронів Росія планує у квітні скоротити щоденний експорт дизельного палива морським транспортом до найнижчого рівня за п'ять місяців.

Bloomberg, ознайомившись із планом експорту на квітень, пише про те, що навантаження дизеля з трьох найбільших російських портів на Чорному та Балтійському морях у квітні впадуть приблизно до 2,29 млн тонн — трохи більше 569 тисяч барелів на день.

Це на 21% менше у порівнянні з фактичним щоденним експортом з тих самих портів у березні, випливає з розрахунків аналітичного центру Kpler.

Крім збитків через атаки безпілотників, на потоки дизельного палива впливає сезонне технічне обслуговування, яке триватиме до літа і тимчасово знизить пропускну здатність деяких НПЗ.

Якщо удари дронів по НПЗ будуть такої ж сили, російській переробній промисловості завдадуть серйозної шкоди, каже експерт нафтогазового ринку Михайло Крутіхін.

“Передбачити важко, але збитки цієї галузі буде колосальним”, — зазначає він.

І наслідки для росіян можна бачити вже. Після атаки на НПЗ “Лукойл” у Нижегородській області 12 березня потужність об'єкта скоротилася більш ніж на 50%, нагадує Крутіхін.

За даними Reuters, пошкоджена установка “Лукойл” забезпечує близько 53% від переробки всього заводу — всього за рік завод переробляв близько 16 млн. тонн нафти, виробляючи близько 11% всього бензину в Росії.

“Ефективність ударів дуже висока, тому що відносно недорогими дронами можна знищити установку вартістю, яка іноді досягає мільярда доларів, — каже Крутіхін. — Це великі установки, які практично не захищені, стоять посеред широкого відкритого простору”.

Вплив кожного окремого удару варто оцінювати по-різному — залежно від наслідків, до якого він спричинив, каже російський галузевий експерт, який побажав зберегти анонімність.

Як приклад, він наводить атаку безпілотників на Рязанський НПЗ “Роснефти” 13 березня. “Це великий завод у центральній Росії — начебто дуже серйозний інцидент, але завод вже практично повністю повернувся до нормального режиму роботи. І весь вплив атаки — це 2-3 тижні з меншою швидкістю”, — каже він.

До схожих мінімальних наслідків, за його оцінкою, призвели атаки дронів по заводах “НОВАТЕК” в Усть-Лузі в Ленінградській області 21 січня і по “Лукойлу” у Волгограді 3 лютого.

Чи буде в Росії дефіцит бензину?

При оцінці ситуації на ринку російського бензину, станом на квітень, варто враховувати два фактори: не лише атаки дронів на НПЗ, а й зменшення обсягу через планові весняні ремонтні роботи.

“Дефіциту — коли на заправках немає палива чи за ним стоять черги — ми не спостерігаємо, до цього ще дуже далеко, — каже експерт. — Але якщо оцінювати вплив на оптовий ринок, то, звісно, він суттєвий. Ціни на бензин йдуть угору зі страшною силою, проте вони не оновили історично рекордних рівнів”.

Окрім зростання цін на паливо всередині Росії, зростають ціни на світовому нафтовому ринку. До цього призвели очікування проблем у російській нафтовій галузі, каже Михайло Крутіхін. Ціни на нафту марки Brent зростають із кінця березня. Нині вони перебувають на рівні кінця жовтня минулого року — барель нафти коштує близько 90 доларів.

Істотною проблемою є виведення з ладу обладнання, яке складно замінити в умовах санкцій, зазначає Крутіхін. Так, установка первинної переробки нафти ЕЛОУ (призначена для електрозневоднення та електрознесолювання сирої нафти), що стоїть на вході на завод, буває різних типів, але вона складається з безлічі вузлів, колон — її вартість може досягати мільярда доларів. Як її знайти зараз? Можна зробити в Росії: більшість її обладнання — це металеві конструкції різного типу. Але зробити їх зараз у Росії швидко неможливо. Я думаю, щоб зробити таку установку знадобиться не менше року”.

Україна, як правило, цілиться саме у потужності первинної переробки сировини, зазначає галузевий експерт, який попросив про анонімність.

“Це потужності, з яких розпочинається процес переробки. Немає первинки — немає заходу нафти на завод і взагалі немає ніякого виробництва нафтопродуктів. Тобто на час ремонту повністю відключається технологічний процес”, — сказав він.

Частину обладнання для таких установок можна виготовити в Росії, інша частина — компресори, теплообмінники, насоси чи внутрішні частини колон — швидше за все, закордонного виробництва, зазначає експерт.

Автор фото T.ME/GLEBNIKITIN_NN

Однак, на його думку, це теж не буде проблемою як за рахунок паралельного імпорту, так і за рахунок ремонту за допомогою вживаних запчастин від інших установок або іншого обладнання.

“Тому ремонт начебто відбувається, і все начебто починає працювати. Але, оскільки масові атаки почалися лише цього року, ми ще не маємо нормальної статистики, щоб зрозуміти: ця заміна — наскільки довгострокове рішення? Нормальний висновок про фактичну експлуатацію зараз зробити неможливо. Тобто поки що проблеми вирішити вдається, але залишається незрозуміло, наскільки це рішення якісне, надійне і довгострокове”.

На думку Михайла Крутіхіна, в умовах збитків від атак безпілотників нафтові компанії перемикатимуться на експорт сирої нафти, який має свої обмеження.

“Ми бачимо, що апетити споживачів російської нафти не зростають, а падають, — каже він. — Індія поступово знижує свої закупівлі. Досягла своєї межі закупівля сирої нафти Китаєм і не зростає далі. Інші споживачі також скорочують закупівлі як через вторинні санкції Заходу, так і через те, що Росія не є цілком надійним партнером з погляду проведення фінансових операцій з оплати таких поставок”.

Експерт, який поговорив із ВВС на умовах анонімності, також вважає, що найближчим часом Росія може наростити експорт сирої нафти. “І це певною мірою вигідно для бюджету, тому що не треба платити заводам зворотний акциз на нафту, який сплачується за кожну тонну переробленої сировини”, — зазначає він.

За його оцінкою, зараз експорт сирої нафти у загальному нафтовому експорті становить дві третини, третину займають нафтопродукти.