Росія зводить свою зовнішню політику до торговельних війн з сусідами

Торгова війна України з Росією почалася “сирним” і “шоколадним” конфліктом

Торгова війна з Україною розпочалася минулого року, коли Росія двічі забороняла ввезення українських сирів, а згодом і м'ясних продуктів українського виробництва.

Про “сирну війну” згадали і у серпні цього року, коли управління Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Російської Федерації (Россільгоспнагляд) виявило у сирах підприємств “Прометей” (філіал “Менський сир”) і “Миргородський сироварний комбінат”, які входять до складу великого виробника молочної продукції “Мілкіленд”, антибіотики. У зв'язку з цим відомство ввело режим підвищеного контролю продукції, яка поставляється цими підприємствами.

А 29 липня розпочалася епопея з продукцією компанії Roshen, на яку російська санітарна служба також ввела заборону через нібито виявлений у молочному шоколаді бензопірен.

Втім, Білорусь, Молдова, Казахстан і Таджикистан після проведених перевірок не виявили в українських цукерках шкідливих речовин. Цікаво, що жодна з цих країн не заборонила ввезення шоколаду цієї компанії, а Білорусь заборонила транзит їх в Росію.

Однак Росспоживнагляд продовжує наполягати, що понад 90% продукції Roshen не відповідає “російським вимогам”.

На думку експертів, у забороні на постачання до РФ продукції компанії Roshen є елемент російської політики проти України. За словами експертів, такі різносортові “наїзди” мають на меті спонукати Україну до сильнішої інтеграції з Росією — насамперед вступу до Митного cоюзу.

Втім, на цьому протистояння в торговій війні між Україною і Росією не закінчилися. Митна служба Росії з 14 серпня фактично заблокувала імпорт товарів з України, включивши до списку ризикованих експортерів всі українські підприємства, що постачають свою продукцію у РФ.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров пов'язав проблеми у торговельних відносинах з Росією з розвитком і структуруванням Митного союзу закликав ЗМІ “штучно не роздувати і не перебільшувати ситуацію”.

Президент Віктор Янукович коментуючи ситуацію, зазначив, що це рішення російської сторони поспішне.

Радник посольства РФ в Україні Іґорь Сєвастьянов згодом пояснив, що насправді Росія влаштувала репетицію щодо посилення контролю за якістю на випадок підписання Україною угоди про всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС.

“У нас є побоювання, що в разі підписання цієї угоди можливе перетікання або витіснення на наші ринки або взагалі реекспорт товарів з Євросоюзу через Україну і Туреччину на наш ринок. Тому проведена репетиція, які можливі заходи посилення контролю, тим більше Україна переходить на правила визначення товару, які прийняті в Євросоюзі”, — сказав Сєвастьянов.

Водночас президент Владімір Путін вважає, що Україні буде складно впровадити європейські технічні стандарти.

“Українські підприємства повинні будуть випускати все, не знаю, ліфт, машину, сорочку, годинник та інше, всі інші товари за технічними регламентами Євросоюзу. Вони хороші але вони дуже жорсткі, і щоб підприємства так працювали за цими регламентам, потрібні інвестиції багатомільярдні, час потрібен. Сумніваюся, що це можливо зробити відразу. А поки це робитимуть, багато підприємств вже розоряться або знову ж будуть виштовхувати товари на наш ринок. Ми змушені будемо закриватися, ось у чому проблема”, — сказав Путін.

Зауважимо, що зокрема для розширення влади російського уряду за кордоном, на думку старшого наукового співробітника Американської ради зовнішньої політики Стівена Бленк а, використовують і Газпром.

“Наштовхуючись на спротив з боку начебто слабших гравців, наприклад, України, він вдається до жорсткої риторики, погроз, залякування та шантажу, що ще більше викликає опір”, — зазначив Бленк.

“Калійна” і “молочна” війна з Білоруссю

Торговий наступ на Білорусь Росія розпочала після затримання голови наглядової ради підприємства “Білоруська калійна компанія” та водночас генерального директора російської компанії “Уралкалій” Владіслава Баумгєртнєра. Влада Росії назвала арешт підприємця “дуже дивними, неадекватними і не партнерськими діями”.

Баумгертнер раніше оголосив про відмову “Уралкалію” від співпраці з Білоруською калійною компанією, яка була спільним російсько-білоруським підприємством для збуту калійного добрива у світі. Це призвело до глибокої кризи білоруського партнера в БКК, підприємства Білоруськалій. Згодом слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу проти російського бізнесмена, основного співвласника компанії “Уралкалій” та члена Ради Федерації Держдуми РФ від Дагестану Сулеймана Керімова. Його звинувачують в організації зловживання владою і службовими повноваженнями. Інтерпол оголосив його у міжнародний розшук.

У свою чергу, Російська федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів висловила стурбованість якістю і безпечністю молочних продуктів білоруських виробників. Втім, поки йшлося про посилення в Росії контролю за якістю білоруської продукції.

Росія розпочала торговий конфлікт і з Молдовою

10 вересня головний санітарний лікар Росії Гєннадій Оніщєнко повідомив про введення заборони на ввезення молдовських вин.

За його словами, в серпні і вересні у РФ були забраковані вісім партій молдавської виноробної продукції, два зразки продукції, поданих на реєстрацію в РФ, не відповідали нормам.

Як відомо, в 2006 році Росія вже забороняла постачання вина з Молдови, потім поступово воно повернулося на російський ринок.

“Але ресурс для ручного режиму управління, який ми взяли на себе відтоді, вичерпаний. Ми не бачимо сенсу завантажувати свої лабораторії роботою, якою повинні займатися органи молдовської держави”, — зазначив Оніщєнко і додав, що у Молдові немає ефективної національної системи контролю якості алкогольної продукції.

За його словами, заборона буде діяти доти, доки РФ “не побачить з боку Молдови конкретних кроків, спрямованих на системне вирішення проблеми”.

Глава молдавської держави Микола Тімофті звинуватив Росію в “недружніх” діях.

З ініціативою збільшити обсяги імпорту молдовського вина виступив президент Румунії Траян Бесеску. Разом з тим, Євросоюз розгляне можливість збільшити для країни квоти на експорт вина на тлі заборони з боку Росії постачати цю продукцію.

Призупинення торгової війни з Грузією

Цього року Росія відкрила свої кордони для ввезення на ринок грузинських вин та мінеральної води, що було заборонено з весни 2006 року на тлі загострення грузино-російських відносин. Офіційною причиною заборони назвали низьку якість грузинської продукції.

На початку 2013 року, незабаром після зміни правлячої партії в Грузії, почалися переговори про відновлення поставок. Наприкінці травня поточного року перша партія грузинської мінеральної води “Боржомі” надійшла в продаж у російські роздрібні мережі. Перша партія вина до Росії була відправлена ​​14 червня, 11 червня — перша партія коньяку.

Однак, згодом Росспоживнагляд заявив про зростання ризику поставок в РФ фальсифікованого алкоголю з Грузії, оскільки “в країні немає достатніх запасів виноматеріалів і готової алкогольної продукції”.

Крім цього, йшлося також про відновлення експорту іншої продукції, зокрема, продуктів з низьким фітосанітарним ризиком , таких як горіхи, чай, сухофрукти. Однак, поки про відновлення цих поставок ЗМІ не повідомляли.

Торгова “дипломатія” Росії (інфографіка newsplot.org)

Вікторія МАТОЛА