Ризики девальвації гривні в серпні

В липні вдруге протягом 2020 року гривня піддалася девальваційному тиску. Перше падіння курсу гривні відбулося в березні — через коронавірусну паніку гривня знецінилися з 24,7 грн/$ до 28,2 грн/$.

Протягом квітня-червня гривня зміцнилася до 26,5-26,7 грн/$.

Другий стрибок відбувся в липні. За місяць гривня подешевшала відразу на одну гривню. Причини липневої девальвації носять політичних характер і пов'язані зі зміною керівництва Національного банку та заяви керівництва держави про планову девальвацію гривні до 30 грн/$.

Попередній голова НБУ Яків Смолій через тиск з боку Президента Володимира Зеленського та його команди на початку липня подав у відставку. А 16 липня Верховна рада призначила нового голову Нацбанку — Кирила Шевченка, який до цього очолював державний Укргазбанк.

Зміною керівництва НБУ було особистою ініціативою президента Зеленського через небажання Смолія та його команди активувати процес емісії гривні з метою її девальвації та виконання дохідної частини бюджету.

Новий голова НБУ Кирило Шевченко входить в оточення президента. Справа в тому, що товариш сім'ї Володимира Зеленського, Євген Мецгер, який зараз очолює державний Укрексімбанк, до цього працював заступником Шевченка в Укргазбанку.

На всю країну його прізвище стало відомим після того, як Зеленський під час зустрічі з бізнесом в Хмельницькій області публічно зателефонував Мецгеру і зі словами “Жень, послухай мене” попросив вирішити питання реструктуризації кредитів бізнесу.

Його дружина — Юлія Мецгер — є членом наглядової ради державного “Приватбанку”. До наглядової ради вона була призначена в липні 2019 року президентом Зеленським, а раніше працювала юристом в “Укрексімбанку”. Юлія Мецгер є подругою актриси 95-кварталу Олени Кравець.

Окрім зміни керівника НБУ, що поставило під питання подальшу незалежність політики центрального банку, девальваційні настрої підігрівали і заяви політиків.

Так, крім відомої фрази Зеленського “Як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30”, до процесу розхитування гривні приєднався депутат від “Слуги народу” та голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

Він, зокрема, заявив: “Нічого страшного в поступовому просіданні гривні на 10% я не бачу”.

До публічної кампанії з девальвації гривні вербальними методами приєднався і міністр економіки Ігор Петрашко. Він заявив, що для економіки України на даному етапі потрібні більші темпи інфляції, ніж прогнозує НБУ.

“Макропрогноз, який став основою бюджету, передбачає інфляцію в районі 11%. Інфляція НБУ передбачалася в районі 5-8-6%. У нас зараз склалася катастрофічна ситуація з інфляцією — це дуже погана тенденція”, — сказав міністр економіки Ігор Петрашко.

 

 

Кадрові зміни в НБУ та подібні заяви керівництва держави коштували золотовалютним резервам сотень мільйонів доларів, оскільки Нацбанку довелося виходити на міжбанк з інтервенціями для згладжування курсових коливань. Чистий продаж валюти НБУ на міжбанку в липні становив $370 млн.

Що далі? Девальваційні настрої в суспільстві зберігаються, не зважаючи на те що правління Національного банку вирішило залишити без змін облікову ставку на рівні 6% і активно виходить на міжбанківський ринок з валютними інтервенціями.

БізнесЦензор розбирався, що тиснутиме на курс найближчим часом.

Чистка в НБУ

Відставка Смолія та призначення Шевченка в НБУ спричинила кадрові зміни у вищому керівництві Національного банку. Це ставить під сумнів збереження старої політики НБУ.

31 липня Рада НБУ погодила звільнення заступника голови Нацбанку Сергія Холода. Він курував сферу платіжних систем і грошового обороту.

Ще раніше Рада НБУ відмовилася продовжити повноваження заступника голови Олега Чурія. На його місце, за поданням нового глави Шевченка, був призначений Юрій Гелетій, який входив до наглядової ради “Укргазбанку”.

Наразі, в правлінні НБУ лишилося лише три члени зі старої команди: перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, заступники Дмитро Сологуб і Роман Борисенко.

Окрім того, з НБУ звільняються і керівники департаментів.

Минулого тижня звільнився директор юридичного департаменту Національного банку Олег Заморський.

Останньою (на момент написання тексту) звільнилася директор Департаменту комунікацій Національного банку Наталія Бондаренко.

Вихід нерезидентів з ОВДП

Нерезиденти продовжують активно виходити з облігацій внутрішньої державно позики (ОВДП) — за перші три дні серпня вони продали на вторинному ринку ОВДП на 1,09 млрд грн.

В цілому, з першого липня і по четверте серпня, на фоні зміни керівництва НБУ та заяв політиків про девальвацію та емісію гривні, іноземні спекулянти продали ОДВП на 8 млрд грн.

Справа в тому, що девальвація української валюти не вигідна для нерезидентів, оскільки при курсі 30 грн/$ вони куплять менший обсяг валюти за гривню, яку отримають від проданих ОВДП, ніж наприклад при курсі 26-27 грн/$.

В 2019 році та в січні-лютому 2020 року нерезиденти придбали ОВДП уряду майже на $5 млрд (126 млрд грн на 2 березня 2020 року) чим спровокували значне зміцнення гривні з 28 грн/$ до 24 грн/$.

Погашення мільярдних боргів

5 серпня Міністерству фінансів потрібно погасити облігацій внутрішньої державної позики на 15,8 млрд грн, плюс виплати відсотків за іншими випусками.

Оскільки влада дала сигнал, що гривню потрібно девальвувати мінімум до 30 грн/$, то існує ризик, що значна частина 16 млрд грн від погашення облігацій, буде конвертована у валюту.

“Цього тижня Мінфін має сплатити 17,3 млрд грн за гривневими ОВДП, але це переважно погашення облігацій, розміщених у травні цього року, коли нерезиденти не купували нові ОВДП… Але чималий попит на валюту можуть сформувати резиденти, які не будуть реінвестувати отримані виплати у нові гривневі ОВДП, а нададуть перевагу валюті чи валютним ОВДП. З огляду на це, ми очікуємо, що курс коливатиметься (на цьому тижні — БЦ) близько до рівня 28 грн/$”, — пише в своєму звіті інвесткомпанія ICU.

Варто також відзначити, що погашення ОВДП та виплата відсотків на загальну суму в 17,3 млрд грн відбудеться через п'ять робочих днів після того як Мінфін погасив облігацій на 13,4 млрд грн.

В цілому, в серпні та вересні нас чекають великі виплати за боргами. За даними ICU, в серпні держава має виплатити 29 млрд грн та $487 млн за внутрішнім боргом та ще $200 млн за зовнішнім боргами.

У вересні виплати по зовнішнім боргам становитимуть $2,2 млрд, по внутрішнім — 16 млрд грн. Переважна частина цих виплат припадає на 1 вересня.

Пауза у співпраці з МВФ

Напередодні ЗМІ повідомили про можливу паузу у співпраці МВФ з Україною.

Причиною появи такої інформації стало те, що у Міжнародному валютному фонді не змогли однозначно відповісти на питання про те, чи буде продовжена програма на $5 млрд для України.

Відсутність інформації продовження програми МВФ — ще один фактор, який тиснутиме на гривню в серпні.

Зокрема, під час організованого Київською школою економіки онлайн-форуму “Корпоративне управління: втрата суверенітету або антидот корупції?” фінансист Сергій Фурса запитав у постійного представника МВФ в Україні Йоста Люнгман про те, чи може він підтвердити, що програма МВФ для України йде за раніше узгодженим планом?

Люнгман не зміг відповісти на це питання ствердно, хоча офіційно програма ще діє. “Я утримаюся від відповіді на це питання”, — сказав він.

Чи дійсно МВФ поставив на паузу програму для України — наразі достовірної інформації немає.

Точно про це стане відомо на початку вересня, коли Україна має отримати черговий транш від МВФ.

Нова програма МВФ stand-by на 18 місяців в розмірі $5 млрд була ухвалена 9 червня.

З них Україна отримала $2,1 млрд. Всього в цьому році Україна планувала отримати $3,5 млрд. Наступний транш заплановано на вересень.

Гроші МВФ Україні потрібні для фінансування дефіциту держбюджету в розмірі 300 млрд грн, половину з них влада планувала залучити у МВФ, Світового банку та ЄС (на загальну суму понад $6 млрд).

Юрій ВІННІЧУК