- Більше року триває війна, санкції працюють, але щось гроші в росії все не закінчуються. Forbes каже, що до літа все може змінитися. Що з дефіцитом російського бюджету? Наскільки він є критичним, і чи дійсно вони ще довго зможуть протриматися?
— Цього року ситуація вже дійсно краща для нас, а для росії гірша. Минулого року через рекордні доходи від продажу енергоносіїв вони змогли згладити це ефект кризи і санкцій певним чином. Але цього року, після того, як запрацювали санкції на нафту, і війна росіянам також обходиться дуже дорого, в них дійсно ключовою проблемою буде дефіцит бюджету. Зазвичай дефіцит бюджету — це плюс-мінус нормально, позичаються гроші і фінансується цей дефіцит. Але росія не може позичити, у них немає такої можливості.
Читайте: Путін готовий піти на нову війну, щоб відвернути увагу від України — Сергій Ауслендер
Що вони можуть робити? Вони можуть забирати гроші з локальних банків, вони будуть доїти бізнес — вони вже почали це робити. Але це мінімальні суми. Два ключових джерела покриття цього дефіциту, які у них зараз є, — це “тумбочка” і друкарський верстат. “Тумбочка” це “Фонд национального благосостояния”, де якась сума є, яку точно дуже важко оцінити, бо через санкції не зрозуміло, що заморожено, а що ні. Судячи з усього, вони вже з початку року, а може навіть з грудня почали використовувати ці два механізми паралельно. Тобто через недоотримання доходів від продажу нафти й газу, вони вдвічі менше отримують, ніж рік тому. Вони цей мінус перекривають з “тумбочки”.
Водночас у них дуже сильно зросли видатки. Це скоріше за все пов'язано з війною. При чому, видатки зросли на 40+% і це дуже значна сума. І ці перевитрати вони вже фінансують за рахунок державних облігацій. Тобто російський мінфін випускає державні облігації, які купують російські державні банки, яким, судячи з усього, позичають кошти з російського центробанку. Так працює механізм друкарського верстата. От вони його запустили.
Тому якщо ми говоримо про те, чи зміниться щось за два-три місяці — ситуація буде погіршуватися. Але поки що казати, що в них розпочалися процеси, які ведуть до бюджетного колапсу — на жаль, такого ми не бачимо. Ми бачимо значне погіршення ситуації, але не в тому сенсі, що в червні в них лусне бюджет.
- При цьому російський олігарх Дерипаска казав, що там критична ситуація, що вже скоро росія може бути без грошей. Це він себе мав на увазі чи всю росію?
— Дерипаска казав і про свої гроші, і про загал. По-перше, його непокоять плани російського уряду подоїти бізнес. А враховуючи, що в них така дірка в бюджеті, вони вийшли з ідеєю, а чому б нам додатково з бізнесу не взяти 200-300 млрд рублів просто тому, що в бізнесу колись були прибутки, і в них мають бути ці гроші. Тобто Дерипаска є одним із людей, кому доведеться платити, і тому йому це не подобається.
По-перше, він страждає через санкції, а по-друге, він говорить і про російський бюджет, тому що той дефіцит, про який ми говорили, так чи інакше погано закінчиться. Він виснажує російську економіку. Рано чи пізно необґрунтоване використання друкарського верстата призведе до, наприклад, запуску циклу інфляції і девальвації. Тобто значного погіршення рівня життя в росії. На його думку, російської “тумбочки” вистачить до кінця року. Теоретично її може не вистачити до кінця року, але це, знову ж таки, залежить від багатьох факторів, які ми зараз не знаємо. Тому він, з одного боку, хвилюється саме за свої гроші, а з іншого — він бачить, що і загальна ситуація в росії буде значно погіршуватися, що для нього як для російського олігарха погано.
- Надійшла інформація про те, що бюджет рф отримав новий удар через те, що російський бізнес перестав платити податки. За даними росстату, на 1 січня сукупна заборгованість податків, зборів, страхових внесків і пені досягла 2,5 трлн рублів, а це річний бюджет всієї системи держмедицини. Я так розумію, будуть урізатися в рф якісь програми, але гроші на війну залишаться?
— Якщо б не було санкцій, то росія вже б могла витрачати на війну набагато більше. Українці незадоволені, що росія ще не розвалилася, я також незадоволений, але просто варто уявити, що б було, якщо б не було цих обмежень. Позиція і фінансова, і військова у росії була б набагато сильніша.
Вони коли цей бюджет приймали, вже переглянули дуже багато програм, там вже відбулося багато скорочень, зокрема, соціальних проектів. Тому цей фокус на війну дуже дорого коштує, і він буде продовжувати дуже дорого коштувати.
Насправді російська економіка зараз рухається за радянським сценарієм. Памʼятаєте, в Радянському Союзі був дуже великий ВВП, чи не найбільший в світі, але люди не мали чого їсти. Коли ви робите бомби й ракети, це не йде до ВВП. Тобто у вас економіка формально зростає, але в результаті суспільство нічого від цього не отримає. Плюс-мінус така історія зараз на росії. Вони будуть збільшувати частку ВПК в економіці, цей ВПК буде виробляти снаряди, які просто будуть руйнувати Бахмут, Марʼїнку тощо, не додаючи нічого в рівні життя росіян. Тому це така довгострокова історія.
Зовсім довгостроково ми можемо порівняти це з Іраном. Іран 40 років під санкціями, за цей час його ВВП став меншим, ніж був. Плюс-мінус така сама довгострокова доля від санкцій буде і на росії. Так, це не миттєва паніка і не миттєвий колапс, як би нам хотілося, але з точки зору простого росіянина все буде гірше, гірше і гірше.
- Скоро ж там мають відбутися вибори. Цього разу, як ми розуміємо, без “засівів”. Просто за них поставлять галочки і все?
— Важко засівати в таких умовах, бо грошей немає. Можна більше друкувати, але це закінчиться погано з точки зору інфляції та курсу рубля.
Курс рубля для путіна — теж такий елемент демонстрації стабільності. Тож я не знаю, як вони будуть вирішувати цю проблему. Ми бачимо, як вони хочуть її вирішити: Китай бігає і кричить, давайте домовлятися, зафіксуємо зараз все.
- За рахунок чого? Вони якісь свої території Китаю обіцяють, чи що вони можуть дати?
— Ні. З одного боку, Китай отримав росію як сировинний придаток зараз, і Китаю це подобається. Багато ресурсів, велика країна. З іншого боку, Китай знаходиться в перманентному протистоянні з колективним Заходом, йому потрібно мати союзника. Союзник — це росія.
Чого зараз може побоюватися Китай? Що якщо путін поведе росію до подальшої катастрофи, то вона призведе до того, що режим в росії зміниться. Яким чином — зараз важко уявити, але теоретично це можливо. Якщо б раптом в Кремлі замість путіна опинився умовний Навальний — в українців багато до нього питань, але тим не менш, росія б одразу перетворилася на прозахідну країну. Нещодавній план Навального, що стосується, зокрема, війни в Україні, де він уже визнає, що Крим треба повертати тощо — це яскраво демонструє. І для Китаю це є величезною загрозою. Тоді він втратить великого союзника і сировинний придаток. Для нього це буде геополітичною катастрофою, тому для треба якомога швидше закінчити війну, щоб путін не довів росію до катастрофи.
- Зараз хочуть позбавити росію мільярдів доларів від продажу алмазів. Наскільки це вагома стаття доходів, чи може це завдати ще одного серйозного удару по російському бюджету?
— Ні, для російського бюджету це буде не так сильно відчутно. Насправді всі санкції, які могли б сильно вплинути на російський бюджет і економіку, вже запроваджені. Більше — це приємно, але критичного значення вже немає, тому зараз фокус зміщується в ЄС та США на дотримання попередніх санкцій, тобто на вторинні санкції і боротьбу з тим, як росія обходить ці санкції. Плюс, нещодавно країни G7 заявили, що буде переглянута стеля ціни на російську нафту. Там можна кожного разу переглядати її на 5%. Теоретично, ми можемо побачити зниження цієї стелі, що також може обмежити доходи російської федерації.
Ну і дуже щільна робота з такими країнами як Туреччина, ОАЕ, Казахстан, може, китайські компанії, за допомогою яких росіяни обходять ті санкції, які вже запроваджено. В першу чергу, це нафтові санкції, але також і імпортні, щоб обмежити будь-яке ввезення технологічних товарів в росію.
- Коли Європа закрила ринки для росії, рф хотіла переорієнтуватися на Азію, зокрема Індію. Ми бачимо, що країни співпрацюють, але деякі все ж показують росії на її місце.
— Мова про абсолютно природні процеси. Так, вони перенаправили частину нафти, танкери зараз довше, але їдуть в Індію. Коли йдеться про інше, то між Індією та рф є трошки Гімалаїв, вони заважають. Той самий Дерипаска, якого ми вже згадували, казав: “Давайте перебудовуватися в бік Азії, співпрацювати з Азією”. Це звучить прикольно, але, правду кажучи, це просто фізично неможливо.
Про що я говорю? Останні 500-600 років вся логістика, вся інфраструктура будувалася на співпраці росії і Європи. Саме там будувалися дороги, міста. Тисячі і тисячі взаємозвʼязків були в тій частині. Якщо подивитися на карту росії, на карту будь-яких логістичних шляхів, то все орієнтовано виключно на Європу. Чи можна все взяти і перевернути? Ні, неможливо. Це будувалося 500-600 років, це дуже багато різних і складних звʼязків. Ви не можете просто взяти і сказати, що зараз ви все це перенаправляєте. Вам треба побудувати в азійській частині величезні міста, побудувати дороги, перевезти столицю, і може за 200-300 років у вас буде така сама логістика з Азією.
- Зараз покупці російської нафти — зокрема Індія та Китай. Ембарго на нафтопродукти вже певний час працює. Чи можемо ми зараз якісь висновки робити і чи можемо чекати, що в наступних пакетах санкцій будут якісь нові обмеження на експорт російських енергоносіїв?
— По енергоносіях уже все запроваджено, там будуть відслідковувати все вторинними санкціями. По нафтопродуктах поки що нічого сказати не можна. Коли санкції було введено, росія заявила про зменшення видобутку нафту десь на 5%. Якоїсь іншої статистики, інших даних ми зараз просто фізично не маємо. Ми не знаємо, куди і як зараз перенаправляються російські нафтопродукти. Я тут нічого сказати не можу.
- Добігають кінця терміни дії зернової угоди. Яка ваша думка щодо цієї угоди і чи вдасться її продовжити?
— Для нас вона потрібна, нам вона вигідна. Критично важлива для української економіки, для українських аграріїв. Це наша позиція. Позиція ООН також важлива, бо якщо немає українського зерна, то ціни зростають в світі. І найбільше страждають бідні країни, країни Африки, а ООН дуже чутлива до цієї теми. Туреччина також заробляє, їм дуже важливі зараз нові гроші, особливо враховуючи наслідки землетрусу. Плюс дуже погана історія з тією економікою, яка зараз є — Ердогану дуже потрібні гроші.
Росія завжди використовувала цю зернову угоду як можливість поторгуватися та відкрити більше можливостей для власного експорту, прибрати трохи санкції тощо. Поки що їм це не вдавалося. Вони хочуть свій аміак запустити, по українському аміаку пробували налагодити цей експорт. Більше прибрати якихось обмежень з россельхозбанка, наприклад, але там вже європейці послали їх. Тому подивимося.
Минулого разу, коли росія намагалася цю угоду блокувати, Туреччина сказала, що і без вас обійдемося, байдуже. Як буде цього разу, я не знаю. Для трьох сторін це дуже потрібно, росія буде пити кров, щоб щось собі виторгувати. Вдасться це їм чи ні — не знаю.
- Чи можемо ми зараз говорити, скільки ми заробили на тій зерновій угоді, які вона процеси дозволила втримати? Я так розумію, курс долара теж не на повітрі тримається в нас.
— Дивіться, аграрний експорт майже весь іде через порти. Тобто весь аграрний бізнес, принаймні великий — це про порти. Здається, ми там до мільярда експортували на місяць, а може й більше. Я зараз, чесно кажучи, не памʼятаю цифр, не хочу помилитися.
Давайте так — це дуже важливо для нашого агросектору. Це питання виживання великих аграрних компаній, фермерів тощо. Мова йде про мільярди доларів.
- Зараз всі переживають, що буде далі з українською економікою. Вже рік іде війна, були відключення електрики. Які ваші прогнози?
— Останнім часом переглядаються прогнози в бік покращення, тому що набагато краща ситуація з електроенергією, вже немає відключень і обмежень навіть для бізнесу. Тим більше, ми скоро перейдемо до експорту. Тут ситуація покращилася, і це дозволило економістам, які думали, що можна закладати певне падіння економіки цього року, говорити, що десь плюс-мінус в нуль буде цього року. Економіка працює. Минулого року вона впала на 30%, це боляче, але ситуація набагато краща, ніж ми очікували. Ми змогли зберегти макрофінансову стабільність, зараз стабільності гривні нічого не загрожує.
Найближчий рік — це такий режим очікування для економіки. Зростати сильно вона не буде, бо це починається через інвестиції. Якщо вони й будуть, то мінімальні. В час війни ніхто інвестувати не хоче. Але і падіння вже не буде, бо відбулася стабілізація.
Тут ми, звісно, багато в чому чи повністю залежимо від підтримки наших західних партнерів, які постійними надходженнями грошей утримують нашу економіку. Проте вони продовжать це робити найближчим часом, тому тут умовна стабільність. Сама економіка — в режимі очікування.
