Повільне розмороження: які наслідки матиме рішення ЄС щодо арештованих російських активів

Минулого тижня ЄС зробив вкрай важливий крок щодо цих заморожених російських активів. Йдеться про $300 млрд резервів Центробанку РФ. Саме ці кошти, як розповів у своєму нещодавньому інтерв’ю директор Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський, є пріоритетом для України. 

І хоча наразі йдеться лише про використання прибутків від заморожених активів, це рішення може відкрити шлях й до їхньої конфіскації.

А разом із тим — може стати прецедентом й для інших країн, що заморозили російські активи, але поки не визначилися з їхньою подальшою долею.

Рішення-криголам

12 лютого ЄС оголосив, що Рада Європейського Союзу ухвалила рішення, яким визначила зобов'язання центральних депозитаріїв цінних паперів щодо заблокованих активів Центрального банку Росії. Це рішення забезпечує правову визначеність для депозитаріїв, уточнюючи нормативно-правову базу, що регулює їхню діяльність.

Рішення Ради передбачає, що депозитарії, такі як бельгійська клірингова установа Euroclear, які контролюють російські суверенні активи на суму понад 1 мільйон євро, повинні окремо обліковувати доходи від депозитів, що накопичуються та не використовуються через дію обмежувальних заходів та зберігати їх на окремих банківських рахунках ЄС.

Важливо розуміти, що йдеться саме про прибутки, які генеруються як відсоткова ставка за депозитом, а не про його “тіло”.

Згідно з умовами депозиту між Центробанком РФ та депозитаріями, останні не виплачують винагороду, що нарахована на залишки грошових коштів. А отже, отриманий дохід від їх використання (наприклад, через розміщення у Європейському центральному банку) може розглядатися як такий, що не належить власникові рахунку.

Тим самим дії Євросоюзу можуть вважатися цілком правомірними і захищеними від позовів РФ, якими вона погрожує в разі конфіскації її активів.

Рішенням Ради було визначено, що депозитарії, такі як бельгійська клірингова установа Euroclear, які контролюють російські суверенні активи на суму понад 1 мільйон євро, повинні обліковувати доходи, що накопичуються внаслідок санкцій, а також зберігати ці кошти на окремих банківських рахунках окремо від основної суми депозиту.

Пропозиція стосується лише майбутніх прибутків і не матиме ретроспективного характеру.

Тобто прибутки, накопичені до набрання чинності рішенням — $4 млрд, не зможуть бути використані.

Однак позитивом є те, що, за даними Euroclear, доходи, пов’язані з відсотками від російських активів, зросли більш ніж у чотири рази, починаючи з 2022 року, через зростання відсоткових ставок.

Не відшкодування, а допомога

Хоча концепція оподаткування не настільки ефективна, як конфіскація активів, саме вона отримала схвалення в Євросоюзі, а Брюссель не забарився з її втіленням.

Ще у грудні Європейська рада закликала держави-члени до активних дій у рамках міжнародного права та законодавства ЄС, щоб уможливити використання надприбутків від російських активів для допомоги Україні. Хоча Рада не запропонувала інструментарію втілення ідеї, в кращих традиціях формулювання її ролі в Лісабонській угоді вона “надала Союзу необхідний імпульс”.

Так, 19 січня стало відомо, що Європейська комісія підготувала пропозицію, за якою доходи, отримані від заморожених активів Росії, спрямовувалися б через бюджет ЄС в Україну. А вже 23 січня міністри закордонних справ країн ЄС надали політичне схвалення оподаткуванню прибутків від заблокованих у блоці суверенних активів РФ.

Перший місяць 2024 року завершився попереднім схваленням державами-членами угоди, згідно з якою прибуток від сотень мільярдів доларів резервів ЦБ РФ в ЄС буде зберігатися в резервах депозитаріїв, буде обліковуватися окремо від основної суми і не буде повернутий акціонерам у вигляді дивідендів, доки країни ЄС не приймуть одностайне рішення про його перепрофілювання як фінансового внеску до бюджету ЄС на підтримку України.

І рішення Ради ЄС є логічним продовженням цього процесу.

Одразу слід зазначити — ці кошти, в разі їх передачі Україн, будуть вважатися не відшкодуванням збитків від агресії, а фінансовою допомогою.

Їхня передача планується через створений Єврокомісією 1 лютого Ukraine Facility — Український фонд для сприяння відновленню, реконструкції та модернізації України з метою інтеграції в ЄС на період 2024-2027 років.

В очікуванні негативних наслідків

Обговорення долі російських активів продовжують супроводжуватися дискусією про наслідки, найперше економічні, як для окремих країн та депозитаріїв, так і для всієї фінансової системи союзників.

Раніше високопоставлений чиновник з Брюсселя заявив, що ЄС не зможе виручити Euroclear у випадку масового відтоку клієнтів, наляканих конфіскацією. А зважаючи на те, що банкрутство банку коштуватиме набагато більше, ніж складає річний бюджет ЄС, Євросоюз має збалансувати вигоду та ризики від політик стосовно російських активів.

Попри доволі негативну оцінку та невтішні очікування подібних кроків навіть від нобелівських лауреатів, наразі рішення ЄС про зберігання не мало негативного впливу на найбільшого депозитарія російських коштів.

За повідомленням кредитно-рейтингового агентства Fitch Ratings,

рішення ЄС не вплинуло на інвестиційну привабливість Euroclear та не похитнуло довіру до компанії її клієнтів.

Незалежні експерти високо оцінили кредитоспроможність компанії та запевнили, що її висока позиція в рейтингу є стабільною.

Агентство у своєму висновку зазначило, що рішення західних юрисдикцій щодо використання податкових надходжень, процентних доходів або, зрештою, безпосередньо заморожених активів не повинні вплинути на кредитний профіль Euroclear Bank доти, доки всі учасники проводитимуть однакову політику стосовно цих коштів.

Узгодженість дій зведе ризики ризик для Euroclear Bank до мінімуму.

Гарантувати єдину політику

Однак питання узгодженості заходів є наразі чи не найбільшим каменем спотикання для союзників на шляху до того, щоб російські активи таки були використані для відшкодування наслідків війни.

Щонайменше дві країни можуть вплинути на ситуацію — США та Естонія.

З червня 2023 року у Вашингтоні обговорюють “Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців” (REPO), ключовим пунктом якого є надання президенту США повноважень конфісковувати російські суверенні активи та передавати їх Україні для відшкодування завданих війною збитків.

У січні цього року Financial Times писали, що США через “Групу семи” намагаються схилити інших учасників до ідеї конфіскувати суверенні активи РФ, ініціювавши вивчення такої перспективи аж трьома робочими групами в рамках клубу. А минулого тижня міністерка фінансів США Дженет Єллен особисто обговорювала перспективи конфіскації з Європейським центральним банком та канцлером Німеччини, хоча від обох отримала дипломатичну відмову.

А Естонія ще на початку 2023 року вдалася до рішучого кроку розробити юридичний план конфіскації російських активів до кінця січня того року.

У жовтні минулого року естонський уряд схвалив поправки, які допускають задоволення позовних вимог Україною до РФ за рахунок російських активів, котрі зберігаються під юрисдикцією Таллінна.

Проблема може виникнути, якщо Естонія прийме закон раніше, ніж ЄС впровадить загальну політику використання російських активів.

Зрозуміло, що регулювання Союзу матиме пріоритет над національною ініціативою, однак якщо на той час $21 млн російських активів в Естонії набудуть іншого правового статусу, можуть виникнути додаткові труднощі.

Розуміння мети

Для того щоб будь-які дії чи політики стосовно російських коштів мали реальний ефект та практичне втілення, ключові актори процесу — США та країни ЄС — повинні чітко визначити цілі подібних заходів і зрозуміти, що в подібних питаннях “один в полі не воїн”.

Як показало нещодавнє рішення Міжнародного суду ООН стосовно отримання Україною відшкодування від РФ за збиття у 2014 році літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines та обмеження прав кримських татар, недооцінювати опонента та покладатися на презумпцію винуватості РФ є щонайменше недалекоглядно.

Варто розуміти, що окрім самого факту отримання Україною компенсації від РФ, на міжнародну спільноту очікує ціла низка супутніх завдань: створення правової бази, політичного консенсусу, відповідних інституцій. Найважливішим є завданням є гарантування відповідальності винних та попередження подібних грубих порушень в майбутньому.

Для досягнення вищезазначеного потрібно розуміти, що Росію покарають не окремі країни чи об’єднання, як-от ЄС, а спільнота демократичних держав, які готові відстоювати цінності правового суспільства.

Софія КОСАРЕВИЧ,аналітикиня Центру Дністрянського