Попов шукатиме в районах своїх “свиней”

За наказом голови КМДА з березня в столиці проводиться рейтингова оцінка діяльності райдержадміністрацій. Рейтингова оцінка столичних РДА буде проводитися на основі результатів діяльності у шести основних сферах: сталий економічний розвиток, підвищення стандартів життя, поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій, модернізація інфраструктури, безпека життєдіяльності та організаційно-управлінська діяльність. Складати рейтинги будуть щокварталу на основі офіційної статистики, відомостей РДА, структурних та територіальних підрозділів міськадміністрації. В рейтинг будуть входити навіть такі дрібниці, які не приховаєш від ока мешканців — кількість несанкціонованих осередків торгівлі та кількість ліквідованих сміттєзвалищ. Виходить, що відтепер, не команда Попова, яка керує містом, а голова райадміністрації буде відповідати за все. Навіть за ті речі, які, по суті, від нього на пряму не залежать. Такі, наприклад, як наявність заборгованості із зарплаті на підприємствах чи організаціях, які знаходяться на “його території”, або ж розміру самої заробітної плати.

Ідея рейтингування районів для Києва не нова. Така процедура була започаткована ще за часів Олександра Омельченка. Тоді, рейтинги були дуже сумнівними. Ходили чутки, що голови районів, для того, щоб опинитися перед мером в найкращому вигляді, у різні способи домовлялися з його заступником Іваном Фоменко, який контролював цю процедуру. Цікаво, що на основі рейтингування районів Омельченко дійшов до висновку, що їх кількість треба скоротити з чотирнадцяти до десяти.

Процедуру рейтингування районів проводив і діючий мер Леонід Черновецький. В цьому випадку, оцінка проводилася більш резонансно. Найкращі райони столиці отримували хвалебні висловлювання від мера, а от ті, які опинилися внизу рейтингу, на сторінках муніципальної газети “Хрещатик” називали “свинями”. Слід сказати, що у Леоніда Михайловича, на цьому ґрунті теж виникала ідея перекроїти місто. Черновецький постійно нарікав на велику кількість зайвих чиновників-бюрократів та хабарників, зокрема, й серед керівників районів, які їх довели до “свинячого стану”. Звісно ж справа тут була не у стані справ у районі чи місці у рейтингу, а в тому, що Леонід Михайлович не впливав на голів РДА, яких обирали депутати райрад.

Якщо поглянути на ситуацію зараз, то Олександру Попову, вже не заважать райради, але й він може запозичити досвід обох своїх попередників у використанні підсумків рейтингування. По-перше, тепер крайніми за всі не гаразди у столиці будуть “погані” районні керівники. По-друге, не виключено, що внизу рейтингу постійно будуть опинятися саме ті райони, очільники яких не зовсім влаштовують Олександра Павловича. І якщо справді Попов знайде в собі сили стати самостійним гравцем то у боротьбі за вплив він може, як і його попередники дійти до висновку, що в столиці є “зайві” райони. Зрештою певні висновки з досвіду попередників може зробити й віце-мер та головний “фінансист” столиці Руслан Крамаренко, якого зобов’язали контролювати процес рейтингування. І керівникам районів вже треба торувати доріжку саме в його кабінет, якщо звісно на них на має “зубу” хтось із зверхників Крамаренка.

Світлана БАКУМОВЕЦЬ