Основні аграрні підсумки 2017 року

І хоча за деякими параметрами 2017 рік був гіршим за 2016-, все ж таки варто відзначити позитивні тенденції розвитку агропромислового комплексу. Але, як завжди, ложка дьогтю у бочці меду знайшлася.

Перемога один, два, три

Перше — врожайність залишається високою для України. Завдяки цьому цьогоріч вдалося зібрати один з кращих врожаїв зернових — більше 60 млн тонн. Хоча це менше, ніж у 2016 роцi, все ж це краще ніж було раніше.

Це вказує на позитивну тенденцію до збільшення врожайності та врожаїв, зокрема завдяки покращенню техніки ведення сільського господарства та застосуванню сучасної агротехніки. Відповідно, — це формує достатній експортний потенціал.

Тим більше, що агропромисловий комплекс (АПК) сьогодні — основне джерело надходження валюти в Україну та ключовий фактор у підтриманні торговельного балансу. Однак, Україна ще не досягла достатньої врожайності.

Згідно з прогнозами керівників основних аграрних асоціацій, Україна може збирати 100+ млн тонн зернових щороку.

Друге — зростання експортного потенціалу та розвиток торгівлі з ЄС. Аграрні продажі продовжили зростання. За січень-вересень 2017 року експорт с/г продукції збільшився на 24,3% і склав $13,7 млрд. За весь 2016 рік вартість експорту склала $14 млрд.

Частка АПК у загальній структурі експорту країни досягнула 41,7%. Найбільше експортуються соняшникова олія — 24,8%, кукурудза — 18%, пшениця та суміші пшениці й жита — 14,45%, соя — 4,84%, ячмінь — 4,6% та насіння ріпаку — 4,6%.

У 2016-2017 маркетинговому році Україна відкрила 12 нових ринків для експорту продукції тваринництва, в тому числі Китай, ОАЕ, Ізраїль, Єгипет, Гонконг, Чорногорію, Сербію тощо.

Важливу роль в експорті аграрної продукції займає ЄС. Частка останнього зросла за 3 роки до 25%. Вже 235 підприємств отримали право експорту до ЄС. Зростає також частка експортної продукції з високою доданою вартістю.

Україна потенційно має всі шанси збільшити своє експортне значення та виручку за умови розвитку переробки та орієнтацію на експорт продукції з доданою вартістю, готової продукції, продуктів переробки, високомаржинальної продукції, а також органічної продукції.

Третє — відродження цукрової галузі та ягідництва. Після 25 років занепаду другий рік поспіль відроджується цукрова галузь. Виробництво цукрового буряку зростає, а відповідно виробництво цукру. За 11 місяців 2017 року експорт солодкого продукту зріс на 64%.

Цукрові заводи активно освоюють біогазові технології та інвестують у будівництво біогазових комплексів. Також розвивається нішеве ягідництво. Фермери почали об’єднуватися у кооперативи та експортувати продукцію у ЄС та інші зовнішні ринки.

Проблеми залишаються 

Після скасування спецрежиму ПДВ Мінагрополітики спільно з парламентом запропонували систему дотацій. 2017 рік став пілотним. Загалом, на програму підтримки с/г товаровиробників уряд заклав у бюджеті 4 млрд грн.

Однак через затягування з порядком розподілу тієї самої дотації, перші гроші аграрії отримали лише у квітні. Але і на цьому проблеми не закінчилися.

Як одразу виявилося, Мінфін написав порядок таким чином, що левову частку дотацій змогли отримати виробники птиці, а решта залишилися фактично у розбитого корита. У 2018 році, схоже, ситуація лише погіршиться.

Також цьогоріч Мінфін приніс аграріям ще один “подарунок”. Податкова новація під назвою система автоматичного блокування реєстрації податкових накладних не запрацювала належним чином.

Сотні тисяч накладних реальних підприємств агросектору були заблоковані. Аграрії зазнали мільйонних збитків. Лише наприкінці року Державна фіскальна служба призупинила дію системи на 2 місяці до прийняття нового порядку.

Сподіваємося, на цей раз результат не стане несподіванкою для ринку. Також відкритим залишається питання розвитку сільського господарства у сегменті високої доданої вартості.

Україна залишається експортером сировини, в першу чергу зернових — кукурудзи, пшениці та ячменю. Розвиток внутрішньої переробки поки що залишається незначним. Не використаний потенціал тваринництва, ягідництва і садівництва.

Україна також має значні перспективи у сфері органічного виробництва та вирощування нішевих продуктів. Успіхи, звісно, є, але потенціал України набагато більший.

Створення сприятливого бізнес-клімату, інвестиції, перегляд бізнес-політики з орієнтації на експорт сировини на створення виробництва, вирощування нішевих культур органічним способом, вирішення питання з ринком землі тощо — все це є запорукою подальшого динамічного розвитку українського аграрного сектору.

Олександр ЯРОЩУК, аналітик Центру досліджень енергетики, агрожурналіст