Олігархи, Яценюк і Порошенко. Трикутник влади

Затяжні травневі свята відволікли увагу від заяв олігарха Дмитра Фірташа в віденському суді.

Свідчення Фірташа були без перебільшення сенсаційними. Рятуючись від екстрадиції в США, олігарх боляче вдарив по меру Києва Віталію Кличку і президенту Петру Порошенку.

Зокрема, Фірташ підтвердив старі чутки про те, що він підтримував у політиці Кличка ще з 2012 року, оскільки розумів, “що Віктор Янукович не буде проводити реформ”.

Розповів Фірташ і про таємну зустріч між ним, Кличком і Порошенком у Відні, про яку “Українська правда” повідомляла ще у квітні минулого року.

Свідчення олігарха розсердили президента.

Того ж дня, 30 квітня, він підписав законопроект “Про ринок природного газу”. Закон був прийнятий із важливою поправкою, суть якої полягає в тому, що приватні газорозподільні компанії, більшість з яких в Україні контролюється Фірташем, більше не зможуть безкоштовно користуватися мережами. За внесення поправки виступала фракція “Народного фронту” прем’єра Яценюка. Проте голосував за закон і “Блок Петра Порошенка” майже у повному складі.

“Свідчення Фірташа — це його помста за цей законопроект — не інакше”, — вважає депутат від БПП, близький до Порошенка.

В оточенні президента переконані, що своїми свідченнями Фірташ не сильно нашкодив репутації президента.

“Факт зустрічі з Фірташем Порошенко ніколи не заперечував. Він розмовляв з усіма олігархами. Так що чорної кішки тут немає”, — говорить один із політтехнологів Порошенка.

Гірше прийшлося Віталію Кличку, який давав свідчення під час засідання суду у Відні в конфіденційному режимі.

У той же день він заявив, що захист Фірташа просто використав стратегію переведення обвинувачення з економічної в політичну площину. А через тиждень виправдовувався у відповідь на запит нардепа від БПП Мустафи Найєма, стверджуючи, що жодних документів з Фірташем не підписував і грошей від нього не брав. Аналогічний запит Найєм надіслав і Петру Порошенку.

Не тільки Кличка та Порошенка засмучили показання Фірташа у Відні.

За даними співрозмовників у оточенні президента, рішенням австрійського суду не задоволена американська сторона. Майже наступного дня після засідання у Відні і у Порошенка, і у Яценюка була розмова з віце-президентом США Джо Байденом, під час якої в тому числі обговорювалося питання Фірташа. Згадав Байден і про інших олігархів, попросивши пришвидшити деолігархізацію.

“Гарантую, що ніхто більше не потрапить в рейтинг Forbes, знімаючи вершки з використання можливостей державних монополій, з традиційно-корупційного середовища в газовому секторі. Держава ні для кого не буде більше дійною коровою. Дикий капіталізм у цій галузі з прийняттям цього Закону, відповідних нормативних актів має закінчитися. Хочу, щоб це почули всюди: і в Києві, і у Відні”, — пообіцяв Порошенко через декілька днів після розмови із Байденом під час засідання РНБО.

Не дивлячись на репутаційні втрати Кличка через його зв'язок з Фірташем, у Порошенка не виключають союзу з мером Києва і його партією на місцевих виборах, які мають відбутися в жовтні цього року.

“Ми не хочемо, щоб виглядало так, ніби наша партія “кидає” своїх партнерів на шляху”, — каже один із депутатів від БПП.

Питання лише у тому, як відбуватиметься об’єднання.

У Порошенка наполягають на злитті партій УДАР і “Блок Петра Порошенка” у “Солідарність”, а у Кличка попри все хочуть зберегти бренд УДАРу.

Поки що перемовини з цього приводу тривають безпосередньо між Порошенко та Кличко.

Закляті друзі

Проте є більш близькі і вірогідні дострокові вибори.

Мова йде про 205 округ на Чернігівщині. На парламентських виборах 2014 року там переміг Валерій Куліч, якого 31 березня президент Порошенко призначив головою Чернігівської ОДА.

І хоча Куліч ще не склав мандат, а дата місцевих виборів не призначена, про намір балотуватися в цьому окрузі вже заявив колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан.

Депутатський мандат може стати захистом для Корбана, якого в листопаді минулого року допитали в ГПУ по трьох кримінальних справах. Сам Корбан про рішення балотуватися в своєму Facebook написав наступне:

“В АП мені запропонували обмін: якщо я припиняю критикувати владу, якщо я зраджую товаришів у боротьбі, якщо я на час виїжджаю з України — проти мене особисто закривають кримінальні справи і я зможу спокійно “вирішувати питання”. Ті самі кримінальні справи, де мене фактично звинувачують у тому, що я боровся з корупціонерами, сепаратистами і зрадниками України з перевищенням своїх повноважень”, — зазначив він.

У Корбана на окрузі буде цікавий конкурент — нинішній керівник Державного управління справами Сергій Березенко. Він поки що офіційно не повідомляв, що має намір балотуватися, але вже розгорнув неабияку діяльність на Чернігівщині.

Тим більше, що з 30 квітня у Раді регіонального розвитку, яка була створена указом президента, нинішній голова ДУС відповідатиме саме за Чернігівську область.

Прес-служба чиновника запит “Української правди” про його намір балотуватися в 205 окрузі залишила без відповіді.

Березенко, який належав до “молодої команди” Леоніда Черновецького — персона неоднозначна. Фактично він був одним із тіньових керівників штабу Порошенка під час президентських і парламентських виборів.

Від багатьох мажоритарників “Українська правда” тоді чула нарікання — мовляв, Березенко призначав кандидатів у нардепи за грошову винагороду. Через це у нього нібито і виник конфлікт з дніпропетровською командою.

Ще у грудні один із її членів скаржився “Українській правді”, що Березенко просто торгував округами під час парламентських виборів. Також Корбан звинувачував Березенка у причетності до фальсифікацій на 38 окрузі, де переміг представник “Опозиційного блоку”.

Тож, вибори на чернігівському окрузі вже обіцяють бути цікавими і напруженими. І мова тут йде не тільки про протистояння кандидатів. Це, перш за все, протистояння між Порошенком та Коломойським.

І у президентської команди вже є своя тактика в цій боротьбі. За інформацією близьких до Порошенка джерел “Української правди”, в окрузі буде балотуватися кілька кандидатів, які напередодні виборів знімуться на користь Березенка.

Березенко у разі його обрання не буде пересічним депутатом у фракції БПП.

“Його майбутня функція у фракції — “прагматичні перемовини” з депутатами. Це не корупція, а вирішення депутатських “хотелок” за голосування”, — говорить УП джерело, близьке до президента.

Зараз у фракції БПП збором голосів за той чи інший законопроект займається Ігор Кононенко, колишній бізнес-партнер Петра Порошенка, який обіймає посаду першого заступника голови фракції.

Хто замінить Яценюка?

Проте на цьому амбіції Кононенка не закінчуються.

У квітні УП вже писала, що бізнес-партнеру Порошенка запропонували піти в уряд.

Колишній бізнес-партнер президента — не лише фактичний керівник фракції. Також він відповідає за енергетичну галузь та відносини із правоохоронними органами. Кононенко сьогодні через свого менеджера Ігоря Балабанова фактично контролює єдину державну генеруючу компанію “Центренерго”. Також, за словами учасників енергоринку, люди Кононенка призначені у керівництво Запоріжжяобленерго та Харківобленерго.

За інформацією співрозмовників в АП, в уряді Кононенко прагне курувати кілька міністерств — аграрної політики, енергетики і інфраструктури. Чи погодиться на такі умови Порошенко і Яценюк — питання.

Прем’єр останнім часом демонструє єдність із позицією Порошенка щодо олігархів. Щоправда, здебільшого у публічних заявах.

Наприклад, незадовго після протестів шахтарів в Києві він дав інтерв’ю президентському “5 каналу”, де сказав, що будь-які спроби з дестабілізації ситуації за рахунок шахтарів мають бути присічені.

Яценюк був лояльним до компанії ДТЕК Ріната Ахметова і неодноразово висловлював незадоволення діями міністра енергетики Володимира Демчишина, що був призначений на посаду за президентською квотою. До того ж, людина Ахметова Сергій Тітенко, колишній керівник НКРЕ і КП, працює радником у Яценюка.

Така лояльність і синхронність з діями президента у публічній площині може свідчити про те, що Яценюк прагне зберегти за собою пост прем’єр-міністра якомога довше. Хоча в БПП ще з січня обговорюють його можливу відставку.

Є кілька варіантів його подальшої долі, про які розповідають в оточенні президента.

Перший — Яценюк залишається на посаді фактично в якості весільного генерала, і його “підпирають” міністром фінансам Наталею Яресько та Ігорем Кононенко.

Другий — Яценюк самостійно ухвалює рішення піти. “Він має обрати час та місце куди. Це буде найкращим варіантом для нього самого”, — каже один із депутатів із БПП. Можливе місце — Нацбанк, який Яценюку уже доводилося очолювати в 2004-2005 роках.

Але відставка Яценюка одразу породжує питання — як знайти компромісного кандидата, що задовольнить усіх членів коаліції?

Яресько влаштовує західних партнерів. Але БПП головне зберегти відносини з “Народним фронтом. Тож як варіант розглядається і кандидатура Олександра Турчинова.

“Його плюси — він завжди №2 і без явних політичних амбіцій, до того ж, він дуже добре спрацювався з Порошенком на посаді голови РНБО”, — перераховує плюси Турчинова джерело в близькому оточенні президента. — Також це компромісна фігура задля збереження відносин з НФ. Проте це не перспектива найближчого часу”.

Коломойський та Ахметов. Підготовка до реваншу

Поки президент та прем’єр навипередки роблять гучні заяви щодо деолігархізації та демонополізації, крупний капітал вже готується до можливого реваншу.

Після скандалу з “Укрнафтою” і звільнення Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА про нього мало що було чутно в Україні.

За інформацією “Української правди”, Коломойський одразу після звільнення поїхав до Женеви. Він має швейцарське громадянство, будинок і офіс в цій країні.

Команда колишнього голови Дніпропетровської ОДА, тим часом, готується до місцевих виборів і поки що розмірковує над створенням політичного проекту.

За інформацією “Української правди”, дніпропетровська команда зараз має три ідеї для політичних проектів.

Перший — партія “Україна майбутнього” нинішнього заступника голови ОГА Святослава Олійника, на чолі якої він балотувався під час парламентських виборів 2012 року.

Ще один проект — партія “Відродження”. Однойменну депутатську групу на початку березня створив нардеп Віталій Хомутинник, якого пов’язують з Коломойським.

Хоча говорити про те, що у Хомутинника вже є повноцінна політична сила за рахунок Коломойського — зарано. Фактично його депутатська група складається з двох частин — люди Хомутинника-Коломойського і кілька харківських депутатів.

Третій, найменш вирогідний проект, який може перерости в партію — “Укроп”.

Цю ідею просуває соратник Коломойського Борис Філатов, який від початку роботи Ради VIII скликання веде перемовини з різними депутатами про створення однойменної групи. Поки що Філатову не вдалося назбирати необхідну мінімальну кількість осіб для цього — 19, тож існує лише однойменне міжфракційне об’єднання, що очолює Дмитро Ярош.

Поки що зрозуміле єдине — на якому б із проектів не зупинилася дніпропетровська команда, у неї одне електоральне поле з “Опозиційним блоком”, двигунами якого зараз виступають Льовочкін-Ахметов.

“Українська правда” вже писала, що в “опозиційному уряді” чимало людей останнього, а безпосередньо Льовочкін, який у суді Відня свідчив на користь Фірташа, є ідеологом проекту.

“Опозиційний блок” так само готується до місцевих виборів. За словами нардепа від ОБ Олександра Вілкула, вже призначені голови обласних партійних організацій майже в усіх регіонах Украини.

Перспективними для себе колишні регіонали вважають вісім областей — Дніперопетровську, Харківську Одеську, Запорізьку, Миколаївську, Кіровоградську, а також звільнені частини Донецької та Луганської областей.

Паралельно з розкруткою “Опозиційного блоку”, Ахметов воює із Банковою у бізнесових питаннях.

Ще з лютого між президентом та олігархом тривають переговори щодо монопольного положення компанії ДТЕК — Ахметову пропонують продати частину активів енергетичного холдингу, що були приватизовані за часи правління Януковича. “Українська правда” вже писала, що енергетичні активи олігарха можуть бути цікаві широкому колу олігархів — від Коломойського до Григоришина. Компанії першого вже подали до суду та намагаються визнати приватизацію “Західенерго” незаконною.

Проте і профільний міністр, і співрозмовники в оточенні президента переконують, що у приватизації активів зацікавлені іноземні інвестори.

“У Григоришина, наприклад, грошей немає купувати, але є інші претенденти. От у купівлі Західенерго зацікавлений польський олігарх Ян Кульчик. Для нього мало ризиків — Західенерго знаходиться далеко від Донбасу”, — розповідає нардеп від БПП.

Поки перемовини із Ахметовим тривають — олігарх та його менеджери стоять на позиції, що усі активи були приватизовані законно, і тому продавати їх найближчим часом акціонер точно не планує.

Тож, деолігархізація проходить не так швидко, як хотілося би західним партнерам та президенту. На Банковій сподіваються, що найбільш дієвою зброєю проти олігархів стане не політика, а запуск закону “Про ринок газу”, а також рішення РНБО від 6 травня про врегулювання ситуації в енергетиці. Низка його пунктів допоможе знизити вплив ДТЕК на енергетичний ринок.

Проте чи погодяться на такі нові умови олігархи, які можуть вести боротьбу якраз у політичній площині?

Поки Захід вимагає від української влади боротьби із олігархами, останні можуть завдати удару грошима, партіями та депутатами. І вже найближчим часом.

Марія ЖАРТОВСЬКА