На тлі поновлення Росією масованих обстрілів України далекобійними ракетами від британської газети Financial Times, що посилається на трьох поінформованих співрозмовників, надходить інформація про те, що американські високопосадовці начебто зверталися до керівництва СБУ та ГУР з проханням/попередженням припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
Згідно із статтею, причин, що нібито артикулювалися, декілька: це може а) призвести до ескалації; б) пошкодити ту російську енергетичну інфраструктуру, яка досі важлива для Європи; в) спровокувати стрімке зростання цін на нафту і нафтопродукти, що негативно позначиться на електоральних позиціях Джо Байдена.
Матеріал FT мав вибуховий ефект для нашого інформаційного простору, який саме насичений деталями чергової нічної атаки на нашу критичну інфраструктуру, в тому числі на ДніпроГЕС. Іншими словами, окрім російських ракет і дронів, прилітає ще й “зрада” щодо наших найважливіших союзників.
На Банковій були вимушені якнайшвидше гасити це медійне полум’я. Зокрема, радник голови ОПУ Михайло Подоляк заявив, що інформація FT — “фіктивна” і “ніхто після двох років повномасштабної війни не диктуватиме Україні умови ведення цієї війни”.
“У рамках міжнародного права Україна може “знежирювати” російські інструменти ведення війни. Паливо є основним інструментом ведення війни. Україна руйнуватиме паливну інфраструктуру”, — додав він.
Насправді нам невідомо, чи інформація, оприлюднена британською газетою, відповідає дійсності. Адже раніше вже траплялися випадки, коли навіть такі поважні видання як FT чи, наприклад, The New York Times, поширювали сумнівні дані або ж чиїсь цілеспрямовані вкиди.
Проте не варто виключати ймовірність того, що Вашингтон все ж висловлював українським спецслужбам занепокоєння через цілком успішні й ефективні удари по російських НПЗ. Хоча форма претензій навряд чи мала місце в будь-якому разі.
Якщо це дійсно так, то ми отримуємо ситуацію, коли є очевидний зиск для України від нищення потужностей нафтової галузі ворога — це і логістичні проблеми в плані забезпечення пальним військ агресора, і певна соціальна напруга в Росії через брак та здорожчання бензину.
З іншого боку, так, справді існує вірогідність коливань на світовому ринку, що може мати наслідки для передвиборчої кампанії Байдена.
Втім, із цієї ситуації є вихід, який міг би виключити відмову від тактики нівелювання нафтового чинника російської воєнної машини.
По-перше, завважимо, що збереження впливу РФ на нафтовий ринок було можливим не в останню чергу через недостатню ефективність санкцій і зволікання із введенням вторинних обмежувальних заходів. Це дозволило Росії на повну використовувати тіньовий флот танкерів. І вторинні санкції лише зараз набирають обертів, наслідком чого є, , наприклад, відмова найбільшого в Індії і світі НПЗ від російської нафти.
По-друге, пригадаймо, що вторгнення проіранських проксі до Ізраїлю 7 жовтня минулого року призвело не тільки до масових вбивств в цій країні, але й створило точку напруги в Червоному морі через дії інших проксі-сил, підгодованих Іраном — хуситів, яким вдалося завадити нормальному перевезенню нафти найкоротшим маршрутом. Що, очевидно, теж мало вплив на світовий ринок, а отже вимагає нарешті вирішення створеної хуситами проблеми.
По-третє, завадити стрімкому зростанню цін на “чорне золоте” могло б суттєве збільшення видобутку Саудівською Аравією. Але для цього потрібно, щоб відновилась довіра у стосунках між Вашингтоном та Ер-Ріядом, які добряче деградували внаслідок спроб адміністрації як Обами, так і Байдена, знайти компроміс з Іраном у питанні його ядерної програми. Дуже помічним було б і нарощування США видобутку власної нафти, а за разом і її експорту. Але це прямо суперечить екологічному порядку денному, який підтримує ліве крило Демпартії, а отже, й байденового електорату. До речі, варто згадати й про дуже вчасне рішення екогруп заблокувати створення додаткових терміналів в США для ЗПГ.
Вочевидь, реалізація цієї програми загрожує команді Байдена електоральними втратами — серед виборців мусульман і противників традиційних енергоносіїв. Тож демократи мають неприємний шпагат: або це, або зростання вартості пального, яке обов’язково треба зупинити перед виборами.
Тому не виключено, що Білий дім міг піти простішим шляхом, тобто звернутися до Києва з проханням, про яке пише FT. При цьому чудово усвідомлюючи, що й воно має кепський післясмак і негативні наслідки для України, а отже вимагає певної “компенсації”. Можливо, з цим днями і приїздив до Києва радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.
Які альтернативи?
Власне, днями відбувся черговий “Рамштайн”, під час якого наші союзники повідомили про нові пакети допомоги (зокрема Німеччина, Швеція, Фінляндія, Канада та інші).
Також після зустрічі міністр оборони США Ллойд Остін наголосив на тому, що союзники не допустять поразки України. Паралельно голова військового комітету НАТО Роб Бауер під час візиту до Києва для участі в Київському безпековому форумі заявив, що “прапор Швеції не буде єдиним синьо-жовтим прапором у штаб-квартирі НАТО”, і Альянс посилить підтримку України.
З іншого боку, Конгрес США, поки наші європейські партнери збільшують зусилля для підтримки Києва, вже 5 місяців через протидію республіканців не може ухвалити нові пакети допомоги для України.
Останній тренд, запущений зокрема Дональдом Трампом, — це надання допомоги не у вигляді грантів, а у форматі безвідсоткових кредитів чи ленд-лізу. Республіканці, зокрема й спікер Палати представників Майк Джонсон активно підтримують цю ідею. І демократи, які надають перевагу саме грантам, все ж, за інформацією The Hill, можуть наважитися на таку альтернативу з метою нарешті вирішити питання подальшої підтримки України.
Та коли буде ухвалене відповідне рішення (та чи буде) — теж невідомо. Тому США і ЄС намагаються бодай якось зрушити з місця питання заморожених російських активів. Так, Сполучені Штати, за словами джерел Bloomberg, запропонували “Великій сімці” створити спеціальний механізм випуску облігацій на $50 млрд, що будуть забезпечені саме прибутками від активів РФ.
Євросоюз пропонує використати ці прибутки безпосередньо на військову допомогу Україні. І президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обережно прогнозує, що перші надходження можуть відбутися вже у липні.
Однак не всі в Європі підтримують напрями використання цих коштів. Наприклад, канцлер Австрії Карл Негаммер наполягає на тому, що вони мають піти на відновлення України. На що прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо влучно зазначає, що доходи від активів не можна буде передати на відновлення України, якщо вона програє. Себто треба вирішувати нагальнішу проблему нестачі озброєння, боєприпасів та устаткування.
Владислав ГІРМАН, оглядач відділу міжнародної політики
Что скажете, Аноним?
[19:13 22 ноября]
21:10 22 ноября
18:30 22 ноября
18:20 22 ноября
18:10 22 ноября
17:20 22 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.