Надання громадянства в обмін на інвестиції: висновки комісії ЄС

3 січня 2019 року Комісія ЄС у своєму Звіті “Про схеми надання громадянства та дозволів на проживання за інвестиції в ЄС” проаналізувала практики надання громадянства за інвестиції окремими країнами-членами ЄС, а також вказала на необхідність здійснення більш ретельного моніторингу ризиків, пов’язаних з такою спрощеною схемою надання громадянства.

Зокрема, Комісія ЄС вказала, що внутрішнім законодавством деяких країн-членів ЄС передбачена процедура надання громадянства за здійснені інвестиції.

В результаті цього інвестор отримує змогу користуватися перевагами, які надаються громадянам ЄС, без проходження тривалої процедури натуралізації (наприклад, пересування в Шенгенській зоні; можливість відкриття банківських рахунків/ купівлі нерухомості/ створення компаній за правилами, встановленими для громадян ЄС тощо).

Хоча ще десять років тому практика набуття громадянства ЄС за здійснені інвестиції була поширеною в ЄС, однак під впливом інституцій ЄС, кількість таких країн зараз обмежується трьома — Болгарією, Кіпром та Мальтою:

• Щоб стати громадянином Болгарії заявнику достатньо здійснити інвестиції, сукупний розмір яких перевищує 550 тис. євро, у такому разі громадянство можна отримати через 5 років після надання дозволу на постійне місце проживання, або 1,1 млн євро, в такому разі громадянство надається через 1 рік за умови наявності дозволу на постійне місце проживання. Таким чином, фактично стати громадянином Болгарії можна через 2 роки.

• Щоб стати громадянином Кіпру заявник має здійснити інвестиції, сукупний розмір яких перевищує 2 млн євро, та володіти нерухомістю на Кіпрі вартістю понад 500 тис. євро, при цьому витрати, понесені заявником у зв’язку з придбанням нерухомості, також вважаються інвестиціями. Заявник зобов’язаний володіти нерухомістю більше 3 років з дати її придбання.

• Щоб стати громадянином Мальти необхідно здійснити інвестиції в національний інвестиційний фонд в розмірі понад 650 тис. євро для заявника та по 25 або 50 тис. євро за кожного члена родини; здійснити додаткові інвестиції, що сукупно перевищують 150 тис. євро; володіти нерухомістю вартістю понад 350 тис. євро або орендувати нерухомість (річна орендна плата має перевищувати 16 тис. євро) в Мальті. На заявника покладається обов’язок володіти нерухомістю більше 5 років після її придбання або укласти договір оренди на понад 5 років. Водночас, заявник має володіти нерухомістю (мати укладений договір оренди) більше 4 місяців до дати прийняття рішення про надання громадянства.

Не зважаючи на вимогу мінімального строку проживання на території цих країн для отримання громадянства, фактично, у разі здійснення інвестицій, перебувати в такій країні ЄС протягом всього встановленого законодавством строку, не обов’язково.

Зокрема, фізична присутність за схемою отримання громадянства за інвестиції на Мальті вимагається для надання біометричних даних та складення присяги, в Болгарії — для подання заяви на отримання громадянства/ дозволу на постійне проживання.

Тобто, підтвердження зв’язку особи з такою країною замінюється вимогою здійснення інвестицій.

Дана практика піддається періодичній критиці з боку інституцій ЄС, оскільки Кіпр, Мальта та Болгарія не здійснюють належний моніторинг таких ризиків як:

• Питання безпеки. Особа заявника, на думку Комісії ЄС, перевіряється відповідними державами поверхнево. Наприклад, на Мальті та Кіпрі заявнику достатньо подати посвідку про відсутність судимості в країні громадянства та на Мальті і Кіпрі, відповідно. При цьому інформація в інших країн-членів ЄС не запитується. Окрім цього, такі країни не здійснюють власний аналіз щодо попередніх заяв на громадянство заявника та щодо причин відмови, у разі наявності попередніх заяв.

• Відмивання грошових коштів, оскільки обов’язок перевірки походження грошових коштів заявників згідно п’ятої Директиви ЄС 2018/843 покладається на фінансові установи, а не на державні органи країн-членів ЄС.

• Можливість обійти вимоги окремих країн ЄС. Наприклад, законодавством окремих країн ЄС передбачені спеціальні умови отримання ліцензії, яка може бути видана лише компанії, якою володіють громадяни ЄС. На підставі аналізу Комісії ЄС було виявлено декілька громадян ЄС, що отримали громадянство за інвестиції та скористалися такими правилами.

• Можливість уникнення сплати податків, оскільки в результаті набуття громадянства країни-члена ЄС таким громадянам можуть бути надані податкові пільги.

Таким чином, з метою мінімізації загроз, описаних вище Комісія ЄС закликає країни, в яких діють відповідно правила набуття громадянства за інвестиції виконати раніше отримані рекомендації.

Хоча Комісія ЄС не планує скасовувати (забороняти) схеми надання громадянства за інвестиції в межах ЄС, однак, має на меті зробити вимоги щодо належної системи моніторингу та виявлення вищевказаних ризиків частиною вимог до членів ЄС та планує моніторити виконання цих вимог (у відношенні Болгарії, Кіпру та Мальти — моніторити виконання раніше наданих рекомендацій).

Також, Комісія розглядає можливість перегляду безвізового режиму з окремими країнами, що не входять до ЄС, але впровадили в свої національні законодавства схеми з надання громадянства за інвестиції (зокрема, щодо Туреччини, Чорногорії та Молдови), у разі невиконання вищевказаних рекомендацій.

Катерина ГАМРЕЦЬКА, менеджер KPMG в Україні