ДАЙДЖЕСТ

НАТО спотикання. Чи можна Україні поступитися Росії вступом в Альянс

[08:20 24 марта 2022 года ] [ Українська служба Бі-Бі-Сі, 23 березня 2022 ]

Відмова України від вступу в НАТО теоретично може стати тим компромісом, який дозволить Володимиру Путіну припинити війну, зберігши обличчя перед російським населенням.

Відмова України від вступу в НАТО теоретично може стати тим компромісом, який дозволить Володимиру Путіну припинити війну, зберігши обличчя перед російським населенням. Питання в тому, чи не стане така жертва поразкою України, але трохи згодом.

В останні тижні на тлі російського вторгнення офіційний Київ все частіше висловлює свій скепсис щодо НАТО та прямо натякає, що саме питання вступу України в Альянс може стати жертовною вівцею в переговорах з росіянами.

Критика від офісу президента та самого Володимира Зеленського лунала через відмову НАТО закрити небо над Україною від російських ракет та авіації, звучали звинувачення на адресу Альянсу в слабкості та нерішучості.

А 20 березня в інтерв'ю CNN український президент зізнався, начебто вже після початку війни він спитав у керівництва НАТО, чи стане Україна членом Альянсу хоча б через кілька років.

“Відповідь була дуже чіткою: ви не станете членом НАТО, але публічно двері залишаться відчиненими”, — розповів Зеленський.

Таку риторику Києва експерти вважають ознакою того, що саме відмову України від НАТО українська влада обрала тим компромісом, який має допомогти домовитися з Росією та припинити війну.

“Спецоперація” проти НАТО

Про перемовини між Росією та Україною достеменно відомо лише те, що вони проходять дуже непросто. Росія від початку висувала вимоги, виконання яких по суті означало б капітуляцію України — від нейтралітету та визнання Криму російським до демілітаризації.

Київ твердить, що не готовий поступатися у питаннях територіальної цілісності та суверенітету, а своїми ключовими вимогами називає виведення російських військ з території України та гуманітарні питання.

Те, що саме в питанні нейтралітету сторони “максимально зблизили позиції” на переговорах, повідомив 16 березня глава російської делегації Володимир Мединський.

За його словами, переговорники начебто обговорюють шведську або австрійську модель нейтралітету.

Щоправда, пізніше в інтерв'ю BBC News Україна представник України на переговорах, радник глави офісу президента Михайло Подоляк назвав будь-які розмови щодо відносин України з НАТО спекуляціями.

“Немає сьогодні збудованої конкретної конструкції, яка б абсолютно чітко сказала, що це інтереси України та вони мають бути гарантовані. Ці спекуляції в тому числі використовує РФ, і це нам не додає ні в переговорному процесі, ні у відстоюванні інтересів України”, — заявив він.

Але критичні заяви на адресу НАТО та заяви про те, що Україна шукає нові формати гарантій безпеки від інших країн, зокрема, від США, Британії та Туреччини, не вщухають.

Головний редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко у фейсбуці назвав риторику влади навколо євроатлантичної інтеграції України “спецоперацією”.

Мовляв, Банкова спершу створила “наперед хибні очікування”, що НАТО має закрити для росіян українське небо, тоді “просувала наратив про слабке НАТО”, щоб потім, створивши відповідну громадську думку, власне відмовитися від інтеграції до Альянсу.

“Якщо це ухвалять — це буде наша капітуляція, але повільна, відкладена, — написав він. — Це перехід України в зону впливу Росії. Це матиме наслідком руйнуванням реформ і неухвалення нових. А потім, з часом — нове захоплення Росією”.

Заяви про те, що замість колективної безпеки НАТО Україна планує отримати гарантії від США та інших країн, він назвав “білим шумом без наслідків”.

“Міна сповільненої дії”

Однозначної відповіді від експертів, чи варто робити питання вступу України в НАТО головним предметом торгу між Росією та Україною, немає.

Окрім того, що зараз підтримка вступу до НАТО в країні безпрецедентна — понад 70%, курс на НАТО записаний в українській Конституції. Щоб змінити основний документ, у влади може просто не вистачити голосів, до того ж вносити такі зміни, як і проводити референдуми в умовах воєнного стану, заборонено.

Противників відмови від НАТО чимало, передусім тому, що стратегічно це несе чимало ризиків.

Депутат від “Слуги народу” Богдан Яременко називає нинішню допомогу Україні від країн НАТО дуже значною і пояснює її тісною співпрацею України та Альянсу в останні вісім років.

“Відмовившись від стратегічного курсу на членство в НАТО з огляду на дуже непереконливий аргумент “вони не хочуть зараз нас прийняти до себе” заради нав'язаної росіянами нейтральності України, ми можемо опинитися в ситуації, коли партнерські держави-члени НАТО втратять причину та інтерес до співробітництва з Україною”, — пише він.

А подальше співробітництво з НАТО політик вважає надзвичайно важливим, адже, на його думку, будь-які домовленості з Росією зараз будуть “компромісними та тимчасовими”.

Відмова України від НАТО — це однозначна перемога для Росії, яка завжди домагалася нейтралітету України, погоджується Ганна Шелест, директорка програми безпекових студій “Української призми”. Крім того, це рішення порушує суверенітет України, тобто право без тиску ззовні обирати, в які об'єднання та на яких умовах вступати.

“Все це лише відкриє двері для подальшої російської агресії, — каже експертка в розмові з BBC News Україна. — Це буде дуже великою стратегічною помилкою, тому що ми закладемо міну сповільненої дії, щоб в будь-який момент РФ могла продовжити окупацію України”.

Шелест нагадує, що Україна вже була фактично нейтральною країною в 2014 році, коли Росія анексувала Крим. А найкращі гарантії безпеки, на її думку, це саме п'ята стаття Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на країну-члена НАТО є нападом на все НАТО.

“Жодна держава не візьме на себе зобов'язання захищати таку країну як Україна — ми не Австрія по розміру і не Швейцарія по географічному розташуванню, — підкреслює вона. — Всі прекрасно розуміють, що підписувати таку угоду — це захищати нас від Російської Федерації”.

Навіть союз США та Ізраїлю не передбачає таких гарантій, зазначає Шелест. Натомість, за її словами, саме зараз НАТО робить все для додаткового захисту країн-членів на своїх східних кордонах — у Польщі, Словаччині, Румунії та країнах Балтії.

“Укріплений нейтралітет”

Питання вступу в НАТО — це один з компромісів, на який Україна могла б піти, щоб зберегти життя людей, вважає натомість Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

“Це виключно, щоб Росія могла продати це своєму населенню, — каже він в коментарі BBC News Україна. — Серйозно вірити в те, що нейтралітет гарантуватиме безпеку, безглуздо. Далі має бути “укріплений нейтралітет” як коштом власних оборонних спроможностей, так і за рахунок формальних гарантій зовнішніх”.

Схожим форматом таких гарантій Мельник називає союз США з Японією та Південною Кореєю. Але додає, що ця війна може покласти початок геть новим формам союзів.

“Мабуть, багато хто з наших партнерів був би радий бачити Україну як свого союзника, як військову потугу, яка змогла стримати та завдати стратегічної поразки тому, що вважалося другою військовою потугою світу, — вважає він. — Я думаю, що Україна доволі цінний союзник і заради цього союзника можна взяти на себе певні ризики”.

Експерт також закликає не переоцінювати НАТО, наголошуючи, що навіть відома п'ята стаття Північноатлантичного договору не передбачає обов'язкового та негайного введення військ союзників. Стаття передбачає “індивідуальну або спільну дію, яку вважатимуть необхідною, включаючи застосування збройних сил”.

“Тобто те, що зараз НАТО та його члени роблять для України — це той максимум, на який може розраховувати Україна, ставши формальним членом, — вважає Мельник. — Я впевнений, що не зміниться ця позиція, НАТО не пошле сюди американського солдата. Розраховувати на інше — трохи наївно”.

Те що вся система глобальної безпеки, включаючи ООН, ОБСЄ та НАТО, показали свою недієздатність під час цієї війни, згодний також ексміністр закордонних справ Володимир Огризко.

“Мають бути інші способи забезпечення загальної безпеки, але ця система безпеки не має включати Російську Федерацію за будь-яких обставин”, — заявив він в інтерв'ю радіо НВ.

“Якщо ми зможемо через наших західних партнерів знайти інші системи безпеки, а саме двосторонні безпекові договори зі США, Великою Британією, оце зможе дати нам якісь гарантії безпеки”, — додає він.

На думку Огризка, Росія не є надійним гравцем і розуміє лише розмову з “кулаком коло пики”.

“Все те, що намагається накинути нам РФ, це лише заморожування того, що ми маємо сьогодні, з тим, що воно обов'язково через якийсь час вибухне, тому я, крім мети припинення вогню, смислу в цих переговорах зовсім не бачу”, — підкреслив він.

Те, що будь-які домовленості з Росією будуть тимчасовими, а тому немає сенсу ламати списи через якісь окремі пункти, вважає також журналіст Віталій Портніков, який порівнює політику РФ щодо України з політикою нацистської Німеччини щодо євреїв.

“Ніяких домовленостей з Путіним не буде, а які будуть — будуть тимчасовими, — написав він у фейсбуці. — Українців врятує від нового Гітлера тільки крах нового рейху і смерть фюрера. Українці вже зробили для цього більше, ніж могли. І нас підтримує світ. Ми не домовимось, ми не проголосуємо на референдумі за невідомо що. Ми просто переможемо, хоча й гіркою ціною”.