Міністр соцполітики Марина Лазебна: Для відновлення країни нам необхідні будуть програми соціальних інвестицій, інвестицій в людей

Як змінилася робота Мінсоцполітики з початку повномасштабного вторгнення на нашу землю російських військ? 

Ми, як і вся країна, як всі органи влади, перейшли на роботу в режимі воєнного часу та тримаємо свій фронт. Колектив Мінсоцполітики працює щоденно, і немає різниці, який день тижня, свято чи ні.

Від самого початку широкомасштабного воєнного вторгнення ми спростили правила, щоб забезпечити евакуацію людей, виїзд на безпечні території всередині країни або за кордон. Зняли всі обмеження для ввезення гуманітарної допомоги.

Звичайно, коло людей, які потребують підтримки від держави, принципово розширилось. Значно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб. З початку введення воєнного стану всередині країни зареєструвались як внутрішньо переміщені більше 2,8 мільйонів людей. Потребують також допомоги люди, які залишаються на окупованих територіях, в місцях активних бойових дій, та з деокупованих міст, які не виїжджали з них. Багато людей втратили роботу.

При цьому, частина економіки не працює, а отже ресурсів на соціальний захист у країни менше. Та, не дивлячись на це, центральна та місцева влада роблять усе, щоб кожен, хто потребує підтримки, її отримав.

Можете навести конкретні приклади такої допомоги?

Ми автоматично без звернення людини продовжили на час дії воєнного стану фінансування всіх раніше призначених соціальних допомог, субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг та спростили призначення для нових отримувачів. Більше 6 мільйонів людей охоплені тим чи іншим видом соціальної допомоги.

Протягом воєнного стану ми профінансували 100 відсотків ввиплат субсидій, пільг, соціальних допомог та пенсій. Навіть у регіонах, де через бойові дії або окупацію не працюють органи соціального захисту.

Для людей з таких регіонів ми здійснюємо нарахування централізовано в умовах воєнного стану. Ми змогли це зробити завдяки тому, що ще минулого року розпочали впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Це дозволило зараз забезпечити виплати більше ніж 1 мільйону людей з найбільш постраждалих територій.

Але це лише основні зміни. Насправді, війна вимагає дуже швидко реагувати на обставини та пропонувати рішення для допомоги людям. І таких швидких рішень багато, ми приймаємо їх щодня. Але без абсолютної згуртованості та дуже тісної співпраці з місцевою владою та громадянським суспільством, волонтерським рухом, нам було б важче їх реалізовувати.

З якими основними проблемами зараз звертаються люди? Куди українці можуть звернутися для отримання допомоги? 

Зараз основні теми звернень — це отримання пенсій та соціальних допомог на окупованій частині України або після переміщення. Найчастіше запитання — як отримати допомогу внутрішньо переміщеним особам. 

Звертатися для отримання допомоги громадяни можуть до управлінь соцзахисту за місцем проживання або тимчасового перебування, або до ЦНАПів. Також завдяки впровадженню Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та співпраці Мінсоцполітики з Міністерством цифрової трансформації частину допомог можна оформити дистанційно, в тому числі, через портал або мобільний застосунок “Дія”.  

На яку допомогу можуть зараз розраховувати внутрішньо переміщені особи?

По-перше, це всі 35 видів соціальної допомоги, які передбачені законодавством, та які вони можуть отримати за новим місцем перебування. По-друге, це допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, які перемістились з місць активних бойових дій, окупованих населених пунктів або мають зруйноване житло. Вона надається у розмірі 3000 гривень - для осіб з інвалідністю та дітей, і 2000 гривень — для усіх інших осіб.

Важливо також, що отримана допомога на проживання не враховується при обчисленні сукупного доходу домогосподарства під час призначення інших видів соціальної допомоги та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Через велику кількість людей, які переміщуються, були затримки з реєстрацією внутрішньо переміщених осіб. Ми розширили канали для реєстрації: підключили громади та ЦНАПи, а з 19 квітня з’явилась можливість зареєструватись через Дію.

Ці заходи зменшили черги. Близько 500 тисяч заявок надійшло через Дію. Частина з них зараз доопрацьовуються. Ще не всі заяви надійшли до нас з регіонів. Одні області передають опрацьовані заяви швидше, інші — повільніше. У всіх різні технічні та людські ресурси. Але я прошу всіх, хто подали заяви, не хвилюватися, адже за заявами, поданими до кінця квітня, ми виплачуємо допомогу за березень та квітень. Тому в травні продовжується виплата допомоги на проживання за ці місяці.

Скільки людей вже отримали зазначену матеріальну допомогу?

Станом на 11 травня вже понад один мільйон внутрішніх переселенців отримали більше 5,8 млрд гривень фінансової допомоги.

А як щодо громадян, які знаходяться на тимчасово окупованій території? 

Людям, які опинились у тимчасовій окупації, ми продовжуємо нараховувати та фінансувати усі належні їм соціальні допомоги, пільги, субсидії в повному обсязі.

Це було не простим завданням. На тимчасово окупованих територіях органи соцзахисту не працюють, відповідно, не можуть нарахувати допомоги, пільги та субсидії. Тому ми це взяли на себе і здійснюємо нарахування та виплати людям з цих регіонів централізовано. Далі перераховуємо кошти “Ощадбанку”, який став операційним центром, а він — людям.

Якщо людина отримувала допомогу на картку, то для неї нічого не змінюється. “Ощадбанк” перераховує кошти на її рахунок в уповноваженому банку. Якщо людина отримувала допомогу через “Укрпошту” готівкою, то вона зможе отримати її так само готівкою як грошовий переказ у будь-якому відділенні “Ощадбанку” з паспортом та індивідуальним податковим номером.

Також було питання, як виплатити пенсії людям з тимчасово окупованих територій. З нарахуванням питань не було, адже всі пенсії, на відміну від соціальних допомог, нараховуються централізовано, це ми ще встигли зробити до впровадження воєнного стану. З виплатою пенсій на банківські картки теж питань не було. Але треба було забезпечити виплати пенсіонерам, які отримували їх готівкою через “Укрпошту” в регіонах, де “Укрпошта” не має змоги працювати. Для них ми впровадили механізм схожий на механізм виплати соцдопомог в умовах воєнного стану.

Можете трохи детальніше розповісти про цей механізм?

Для пенсіонерів, які отримували пенсії за місцем проживання, і залишилися на територіях, які тимчасово окуповані, оточені, де йдуть активні бойові дії, через що “Укрпошта” не має технічної можливості доставляти там пенсію, вся сума пенсії зараховується на рахунки, які їм відкриті в “Ощадбанку”.

Пенсія зараховується на рахунки після того, як “Укрпошта” за погодженням з військово-цивільними адміністраціями подає до Пенсійного фонду інформацію про відсутність технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій на певних територіях.

Кошти з рахунку людина може невідкладно одержати у будь-якому відділенні “Ощадбанку” на безпечній території на підставі паспорту та довідки з номером податкового коду, підписавши договір банківського рахунку.

А якщо людина не може дістатися до відділення банку з різних причин?

Якщо людина не звернеться до “Ощадбанку” за коштами, то вся сума пенсії зберігається, і одразу після відновлення можливості “Укрпошта” доставить людині всю неодержану суму за місцем проживання.

Якщо пенсіонер переселився на безпечну територію, то за його зверненням до Пенсійного фонду пенсія може виплачуватися  “Укрпоштою” за новим місцем перебування, через “Ощадбанк” або інший уповноважений банк, який він сам обере.

Ми робимо все, що від нас залежить, щоб підтримати наших громадян на окупованих та обстрілюваних територіях. Але я розумію, що залишається частина людей там, які не можуть вирватись на безпечні території, не можуть використати ті кошти, які ми їм перерахували на картки, а банки та пошта не можуть їм зараз довезти готівку через дії ворога. Ці люди — мій найбільший біль. Але я вірю у Збройні сили України і в те, що найближчим часом завдяки ним у нас не залишиться окупованих територій, і люди зможуть використовувати допомогу, яку ми їм нарахували.

З якими міжнародними структурами відбувається співпраця для фінансової допомоги тимчасово переміщеним особам? 

Зараз ведемо широку співпрацю з міжнародними партнерами для того, щоб забезпечити додаткові грошові виплати, які доповнять державну допомогу, та підтримають найбільш вразливі групи людей.

Такі групи ми виділили ще під час пандемії COVID-19 в результаті ретельного аналізу. Це багатодітні родини, родини, які виховують дітей з інвалідністю, літні люди з низькими доходами та інші. Кожну з них бере на себе та чи інша міжнародна організація і надає їм грошову виплату.

Про здійснення додаткових до державних грошових виплат ми домовились з такими міжнародними організаціями як ЮНІСЕФ, УВКБ ООН, Всесвітня продовольча програма, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Міжнародна організація з міграції. Зараз узгоджені програми на загальну суму 9,6 млрд гривень. За рахунок цих коштів більше 2 млн людей з найбільш вразливих категорій, що постраждали внаслідок війни, отримають виплати в розмірі від 2200 до 2500 гривень на місяць строком від 1 до 3 місяців. 

Ми не зупиняємося на цьому і продовжуємо розвивати таку співпрацю з усіма зацікавленими партнерами.

До початку повномасштабного російського вторгнення  Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам до 9 Травня. Там відносно невеликі кошти на це треба, щоб підтримати ветеранів. Його приймати не будуть і ветерани цього року нічого не отримають?

Знаючи про цю проблему, ми підготували рішення, яке 7 травня було ухвалено урядом, і яке забезпечує виплату щорічної разової грошової допомоги майже мільйону людей відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” в умовах воєнного стану.

Виплата цієї допомоги в сьогоднішніх умовах відбуватиметься з дотриманням заходів безпеки щодо інформації про отримувачів, починаючи з червня, в розмірах та у спосіб, яким вона здійснювалась минулого року для кожної категорії отримувачів.

Як зараз гарантується соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування під час воєнного стану, особливо на тимчасово окупованих територіях і на тих територіях, де відбуваються бойові дії?

Оскільки захист прав дітей в умовах воєнного стану — надважливе та складне питання, то ним зараз у тісній співпраці опікуються уряд, Офіс президента та Верховна Рада. Уряд створив Координаційний штаб з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану, до складу якого входять представники всіх дотичних органів влади. Він веде роботу в 3 основних напрямках: безпечна евакуація  дітей з вразливих категорій, забезпечення потреб переміщених дітей з вразливих категорій в країнах перебування, в тому числі, постановка на консульський облік, вирішення проблемних питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану.

Перше, що ми зробили, це допомагали місцевій владі з евакуацією дітей з вразливих категорій з територій активних бойових дій.

З початку введення воєнного стану більше 10,7 тисяч таких дітей були евакуйовані. З них більше 7,4 тисяч — за кордон, 3,3 тисячі — всередині країни. Ми разом з громадським сектором допомагали з евакуацією не лише дітей із інтернатів, але і прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, патронатних сімей, дітей, які перебувають під опікою та піклуванням. Зокрема 4,3 тисячі дітей з числа евакуйованих — це діти з сімейних форм виховання, 6,4 тисячі — з числа зарахованих до закладів на цілодобове перебування. Я провела десятки зустрічей з міністрами соціальної політики інших країн, до яких евакуйовані наші діти, щоб домовитись про забезпечення їхніх потреб та прав в цих країнах.

Як гарантується захист прав дітей-сиріт закордоном?

Ми врегулювали облік інформації про переміщення та місце перебування цих дітей, що забезпечить захист їхніх прав, насамперед на безпеку, можливість возз’єднання із сім’єю, допоможе попередити потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

А як щодо дітей, які, на жаль, залишилися без батьків з початку війни?

Зараз через активні бойові дії та масову евакуацію збільшується кількість дітей, які залишаються без батьків. Ми спростили влаштування таких дітей під опіку, піклування до родичів, під патронат і розширили форми тимчасового влаштування для них.

Але невирішеним залишалось представництво інтересів дітей, які не мають статусу дитини-сироти, про батьків яких нічого невідомо, і яких примусово вивозять з місць бойових дій на непідконтрольні Україні окуповані території або до Росії.  В той же час, в Україні ці діти мають родичів, які бажають взяти їх під опіку, піклування.

Тому уряд ухвалив напрацьоване нами рішення, яке дозволяє під час дії воєнного стану встановити таким дітям статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, оформити над ними опіку та представляти їхні інтереси. Зокрема, вимагати їхнього повернення після незаконного вивезення. Також наявність законного представника перешкоджатиме незаконному усиновленню українських дітей в Росії, яке зараз, за інформацією деяких джерел, має намір дозволити російська влада.

Яка зараз ситуація з реалізацією соцпроекту “Рука допомоги”, в рамках якого безробітні з малозабезпечених сімей мали змогу отримати 100 тисяч гривень на відкриття власної справи? Чи функціонує проект? Чи можна зацікавленим українцям зараз ним скористатися? 

В умовах воєнного стану дію цієї державної програми для безробітних малозабезпечених, які прагнуть започаткувати власний бізнес, на жаль, призупинено.

До речі, вона розпочалась з пілотного проекту допомоги вимушеним переселенцям 2014-2015 років. Ми надавали тоді безробітним переміщеним особам безвідсоткову поворотну допомогу на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для започаткування бізнесу. Також надавали безкоштовні юридичні, фінансові та організаційні консультації. Сплачені податки зараховувались як повернення частини допомоги. В тому числі, податки та соціальні платежі за найманих працівників.

Результати цієї програми перевищили очікування. Держава замість безробітних переселенців, яким щомісяця виплачувалась соціальна допомога, отримала платників податків, які створювали нові робочі місця. Громади отримали економічне пожвавлення та більш заможних мешканців. Люди взяли свою долю у власні руки і вийшли зі стану бідності. Значна частина учасників проекту повернули допомогу достроково, їх бізнес розширювався а доходи перевищували середні за країною у 3-10 разів.

Можливо, держава планує відновити реалізацію подібних проектів, щоб стимулювати українців долучатися до роботи на економіку у вигляді започаткування власної справи?

Вже цього року до широкомасштабного військового вторгнення Росії ми планували поширити дію програми на людей з інвалідністю. Але почалась війна і всі такі програми довелось згорнути. Для відновлення країни нам необхідні будуть програми соціальних інвестицій, інвестицій в людей.

Таку програму стимулювання підприємництва можна і потрібно використати для допомоги внутрішнім переселенцям, врахувавши гендерну складову, тобто те, що більшість із переселенців — жінки.

Також програма допомоги у започаткування власної справи може стати важливою складовою пакету стимулів для повернення українців, переміщених за кордон.  Тому ми обов'язково повернемося до цієї програми, яка дійсно може стати драйвером відбудови України та можливістю реалізувати мрію про власну справу на своїй землі для багатьох українців.

Богдан СЛУЦЬКИЙ