Кияни проголосують за зменшення парків

Ухвалення проекту Генерального плану розвитку столиці на референдумі стане не лише “фішкою” та головною технологією просування голови КМДА на мерських виборах, які, швидш за все, відбудуться у липні. Виносячи генплан Києва на міський референдум, Попов також знімає з себе відповідальність за всі суперечливі пункти означеного документа. А те, що кияни ухвалять Генплан Попова — це вже “справа техніки”.

Таким чином, Попов додав до своєї виборчої кампанії, яка розпочалася вже давно, нових барв. Як писав раніше портал “Київ. Коментарі”, ще до Різдва була оформлена вертикаль передвиборчого штабу Олександра Попова, закріплені за округами основні “спонсори” кампанії та виділені гроші на “соціальні ініціативи” з державного бюджету, а тепер, схоже, вже визначилися і зі змістовним наповненням передвиборчої стратегії.

І якщо раніше Попов презентувався киянами тільки в подобі “доброго господарника”, який на фоні тотального недбальства Черновецького, практично “рятує” столицю від “армагедону”, то останні заяви голови КМДА говорять про намагання його технологів пограти на електоральному полі його ймовірного основного конкурента Віталія Кличка, поступово заходячи в нішу “демократа”. А ідея референдуму напередодні виборів як ніщо інше підходить для цього.

Однак відразу слід зазначити, що референдум Попова буде не більше ніж профанацією. По-перше, в Україні досі користуються законом, ухваленим ще за радянських часів і фактична імплементація його результатів все-одно залежатиме від Київради. Зрештою, для організаторів референдуму, які переслідують, насамперед, пропагандистські цілі, це не перешкода, а навпаки плюс, адже, потім популістський Генплан, ухвалений на референдумі можна підкорегувати. По-друге, хоча КМДА і вивісить на сайті проект Генплану й організує “широке громадське обговорення”, яке затягнеться до виборів, мало, хто з пересічних мешканців столиці буде справді глибоко знайомитися з генпланівськими “талмудами”. Для таких виборців підготують прості агітки, у яких їм запропонують висловитися “за” стосовно кількох коротких пунктів приблизно наступного змісту: чи підтримуєте ви будівництво чи ремонт в своєму районі “енної” кількості кілометрів доріг, шкіл, дитячих садків тощо. Насправді ж ніхто не буде розбиратися з тим, що зникнуть ті чи інші зелені зони, що будуть забудовуватися дитячі майданчики і т.д. В агітках все буде правильно і чітко. Людям подобаються красиві обіцянки. І ніхто не буде розбиратися з тим, що вони часто просто абсурдні. Як приклад можна навести бажання мера Києва відкрити 150 нових бюветів цього року. Гарна цифра не витримує жодної критики, як з точки зору економіки (хто буде платити за ці бювети, як не мешканці прилеглих будинків), так і з точки зору розбазарювання артезіанської води. І такими “обіцянками” буде наповнений новий генплан.

До речі, за референдумівською технологією вгадується “рука майстра” — керівника передвиборчого штабу Олександра Попова Юрія Левенця, котрий в 2000 році “популяризував” референдум для Леоніда Кучми, який намагався вгамувати не зовсім підконтрольний йому парламент. Тоді пропозиції Кучми щодо обмеження повноважень ВР, а головне прав депутатів, сформульовані просто й доступно, впали на сприятливий грунт всенародної ненависті до “народних обранців” й мало, хто думав над тим, що позбавлення депутатів недоторканості відкриває шляхи до повного знищення будь-якої опозиції.

Щодо референдуму Попова, то тут його політтехнологи, думають не лише про піар, а й про те, як зняти з Олександра Павловича майбутню відповідальність за суперечливі пункти цього документу, за які очільнику міста вже зараз докоряють опозиціонери та представники громадських організацій. Після ухвалення Генплану на референдумі у Попова на все буде одна відповідь — так захотіли самі кияни. Буде це й залізним аргументом й для ухвалення Генплану, вже редагованого, в Київраді.

Ольга ЛУКІНОВА