Хорошковський: щодо Тимошенко важливо знайти компроміс

Він також наголосив на важливості продовження переговорного процесу із МВФ, додавши, що Україна повинна вирішити питання реструктуризації Нафтогазу і підняття тарифів для населення. Пан Хорошковський брав участь в Українському бізнес-тижні у приміщенні Лондонської фондової біржі, де він відкрив торги у вівторок.

ВВС Україна: 30-го березня відбулося парафування Угоди про асоціацію із Європейським Союзом. Цього чекали, це нарешті сталося, але для багатьох в Європі це — лише перший крок, і для окремих парламентів тепер головне — це ратифікація цієї угоди. Тут уже окремі парламенти повинні дивитися на цю ситуацію, і вони більші песимістично налаштовані щодо того, чи буде вона взагалі підписана. Як ви вважаєте, чи буде ця угода таки ратифікована, якщо не буде звільнена Юлія Тимошенко?

Валерій Хорошковський: Мій головний меседж такий: я вважаю, що в нашій співпраці дуже важливо мати достатньо повний список питань, який ми би хотіли вирішити. І звичайно, що ми не закриваємо очі на питання, як сформульовано, це — “selective justicе” (вибіркове правосуддя — ред.), тобто, умовно кажучи, питання, які пов’язані з діями колишніх урядовців, і ми розуміємо, що це все одно буде стояти в порядку денному.

Але ми говоримо, що не тільки це. Тобто, крім того, нам потрібно зробити достатньо багато домашньої роботи для того, щоб привести у відповідність питання, починаючи від законодавства і закінчуючи стандартами, того, щоб мати можливість спокійно ратифікувати цю угоду. Таким чином, якщо ми будемо зараз говорити про недовіру, про сумніви і так далі, то ми не будемо рухатися вперед.

Моє бажання і бачення наступне — що ми маємо сформулювати цей порядок денний, де знову-таки це питання (ув'язнення Тимошенко. — ред.) буде, можливо, в перших рядах, але знову-таки ми будемо мати розуміння, що ми будемо робити по цілому комплексу питань. І будемо рухатися по цим питанням. Якщо ми вирішимо всі інші…

-… саме конкретно про Тимошенко…

В тому числі, звичайно. Якщо ми вирішимо всі інші питання, то ми так чи інакше наблизимось до цього питання. Якщо ми зрозуміємо, що це є тільки один бар’єр, який нас зупиняє, то… Ну, і по-перше, ви знаєте, що і уряд, і президент ніколи не зупинялись у пошуках шляхів вирішення цього питання. Таким чином, все ж таки ми бачимо…

-…але кроки не робляться. І от ще нові справи проти Тимошенко лише поглиблять протистояння…

— Ви маєте зрозуміти дві різні точки зору. Коли ми дивимось з української точки зору, ми бачимо конкретні кримінальні справи. З європейської точки зору — справи політичні. І це абсолютно різні точки зору. І ми маємо зрозуміти, що або ми будемо шукати компроміс, або ми ніколи не почуємо один одного. Чому? Тому що для юриста склад злочину очевидний. А європейська сторона сьогодні говорить: нас уже це не хвилює, тому в нас уже є “perceptions” (сприйняття — ред). Тобто, ми вже бачимо все тільки таким чином, а це означає, що фактично ви маєте щось вирішити. І коли ми говоримо, що кроки не робляться, то я запитаю: а які кроки можуть бути зроблені? Спочатку потрібно зрозуміти, взагалі яким шляхом це може бути розв’язано.

- Пропонується декриміналізація статті, за якою судили Тимошенко…

— Ми не можемо декриміналізовувати статті під одну людину. Тому що, хочу сказати про свій власний досвід, коли я працював саме в цій сфері, — саме статті, за якими засуджена Тимошенко, дозволяли нам вирішувати питання з найбільшими корупціонерами, які, в тому числі, були і в чинній владі. І ви знаєте це, що у нас було дуже багато гучних справ уже з чиновниками чинної влади. І власне, якщо ми декриміналізуємо цю статтю, це буде означати, що чиновник, який, наприклад, виписав три чи 10-15 актів на одну і ту ж землю, не буде нести жодної відповідальності. Хочемо ми цього чи не хочемо.

- Але говорять все одно, що Кримінально-процесуальний кодекс, — і навіть про це говорить президент, українська влада, — є застарілим.

— Кримінально-процесуальний кодекс, як ви знаєте, в першому читанні вже прийнятий і зараз розглядається в другому читанні. Там дуже багато хороших новел. Там питання пов’язані, перш за все, з неможливістю порушення справи по факту, з наданням адвокату повних прав, які мають звинувачення. У суду не буде права відправити на дорозслідування, він має прийняти рішення — винна людина або ні.

Там дійсно дуже багато хороших новел, які допоможуть відстоювати права людини з точки зору реального визнання його провини. Але це не означає, що будь-який документ в цьому напрямку має звільняти від засудження тих, хто реально скоїв злочин. Таким чином, ще раз хочу сказати що ми маємо спільно знайти той шлях, який дозволить вирішити питання Тимошенко і не зруйнувати систему правоохоронних органів і структур в Україні.

- Перейдемо тоді до співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ви безпосередньо займаєтеся цим питанням, керуєте ним. МВФ наполягає на підвищенні тарифів на газ для населення. Президент Янукович наголошував, що найближчим часом не буде підвищення ціни на газ для населення. В одному з нещодавніх своїх інтерв’ю ви сказали, що Україна зараз розробляє план поступового підвищення внутрішніх цін на газ. Це зміна політики влади в цьому питанні?

— Це не зміна політики влади. Це інтерпретації, тому що я заявив дослівно наступне: що на сьогодні ми пропрацьовуємо питання розмежування категорій населення на тих, яким дійсно потрібна допомога, і на тих, які її не потребують. Наприклад, у нас є достатньо широкі верстви населення, яким дотування — це фактично просто дарунок. Тому що вони на сьогодні в рамках своїх доходів можуть сплачувати повну ціну.

А якщо ми просто підемо шляхом підняття тарифів, таким чином ми зробимо ситуацію, при якій найбільш уразливі верстви населення будуть дискриміновані. Тому що у них нема можливості, з урахуванням їх доходів, платити нову підвищену ціну на газ, а також на нові підвищені комунальні послуги. Таким чином, перший крок, який ми маємо зробити, це зрозуміти адресність — кому ми цю дотацію даємо.

Після того, як ми зробимо зрозуміємо, де та межа, після якої держава повинна дотувати населенню частину їх споживання на газ і на інші комунальні послуги, можна говорити про підвищення ціни на газ. І це саме та точка, де ми зіштовхуємося з МВФ по позиції. Тому що МВФ хоче просту річ. Ми говоримо про те, що у нас не співпадає ціна між реальною економічно обґрунтованою і тією, яку ми маємо на сьогодні. Це дійсно так.

- А на якому зараз етапі взагалі переговори з МВФ, і чи очікуєте ви, що все ж таки фінансова допомога буде виділена і коли?

Валерій Хорошковський: Давайте розділимо ці два питання. Тому що чомусь завжди, коли ми говоримо про МВФ, ми очікуємо фінансової допомоги. Це важлива частина, може, навіть дуже важлива. Але не єдина, тому що фактично ми перебуваємо в рамках програми. І ми — в тому числі, Національний банк і наш уряд, — виконуємо дуже багато спільно визначених речей. Питання допомоги сьогодні має сенс, щоб його проговорювати, але для нас важливо, щоб залишатися з МВФ постійно в переговорному процесі для того, щоб розуміти кожну сторону відносно того, що ми збираємося робити, які ми витримуємо показники, як ми плануємо рухатися в середньостроковій перспективі і так далі.

- Але гроші не виділяються МВФ і переговорний процес ведеться…

— Так, переговорний процес ведеться, контакти існують, ми розробляємо подальші теми для співпраці. Звичайно, на сьогодні транш затримано саме тому, що ми не вирішили питання реструктуризації Нафтогазу і не вирішили питання підняття тарифів. Є ще одне питання, але воно менш суттєве. Це питання до Нацбанку, пов’язане зі стабільністю курсу національної валюти. Тому що позиція МВФ, що повинна бути більш гнучка політика. Я все-таки вважаю, що ми знайдемо і по цим точкам спротиву порозуміння, єдине, що в певному періоді часу.

- Запитання про можливий кредит, який бере Нафтогаз України у російського банку, у Газпромбанку, який наполовину є власністю російського Газпрому. Тобто, він бере кредит на те, щоб закуповувати більше у самого ж таки Газпрому. Як ви оцінюєте такий кредит?

— Я не бачу жодних проблем, в якому банку брати — в Дойчебанку чи в Газпромбанку. Тобто, якщо компанія потребує додаткових обігових коштів, це її позиція, де брати ці кошти. Тому контекст цього питання, наскільки я розумію, простежується лише в наступному — що якщо кредит не буде повернутий, тоді буде право, умовно кажучи, якихось додаткових умов до Нафтогазу. Я вас запевняю, що уряд ніколи не піде на те, щоби таким шляхом вирішувати питання Нафтогазу.

Тобто, питання несплати по кредиту взагалі не стоїть. Якщо Нафтогаз як компанія мав змогу домовитись про певні ставки, а також про певні суми кредитування, нас абсолютно це влаштовує. Тим більше, що це питання якраз стикується з питанням, про яке ми говорили, — про ефективність надання державної допомоги саме в цьому, газовому або комунальному, питанні.

- Зараз з’являється все більше повідомлень про те, що Росія пускає газові потоки в обхід України. Чи є в України конкретний план дій, як зробити так, щоб українська “труба” не була порожньою.

— Це дуже своєчасне питання. Хочу сказати, що ви знаєте, що цей план розроблений, і він, перш за все, передбачає консорціум, в якому будуть брати участь три сторони — російська, західна, яка споживає, і Україна як транзитер. Це дуже важливе питання — зацікавити всі три сторони в тому, щоб наш трубопровід існував, щоб він був затребуваний, щоб через нього перекачувався максимальний об’єм газу.

Тому, якщо ми будемо все-таки слідувати саме цим шляхом, тобто, все-таки створимо цей консорціум, я думаю, що це буде вирішення питання. На жаль, його дуже сильно політизують, як ви знаєте, і звичайно, що в такому випадку іноді достатньо важко знайти правду. Коли одні оцінюють його занадто дорого, інші — занадто дешево. Я вважаю, що той крок, який зараз зроблений, а саме — вибрана компанія, яка оцінить Нафтогаз і дійсно дасть об’єктивну оцінку вартості, після цього можна буде говорити далі.

Комерційна таємниця

- Українська влада наполягає на тому, що газові контракти, підписані попереднім урядом з Росією, є кабальними, і кажуть, що необхідно диверсикувати джерела надходження цього газу. Багато повідомлень, зокрема, в українських медіа про те, що ведуться переговори між іншими енергетичними компаніями, закордонними, не російськими, про закупівлю газу в них. Що ви можете про це сказати?

— Я лише можу підтвердити, що ці переговори ведуться. Частково вони є вже успішними. Тобто, ми будемо мати інші джерела постачання газу.

- Можна назвати якісь конкретні?

—   Ні, не можна, бо це комерційна таємниця, це процес, який потребує “тихої” роботи.

- Пане віце-прем’єр, ви були міністром фінансів в уряді Миколи Азарова приблизно місяць, так? А потім на цю посаду прийшов Юрій Колобов, людина, яку дуже тісно пов’язують із родиною президента Януковича. Тепер фактично і Міністерство фінансів, і митниця, і податкова, і Національний банк очолюють люди, яких пов’язують дуже тісно з родиною президента. Як ви вважаєте, чи не здається вам, що це є підстави для деяких підозр, можливо, для звинувачень на адресу влади?

— Якщо б ви конкретизували, яких звинувачень, мені було б більш…

- Можливо, не звинувачення, але підозри в тому, що всіма фінансовими потоками в Україні керують люди, які є наближеними до родини президента. Монополізація влади.

— Президент в праві вибирати собі тих менеджерів, яких… і це його право, до речі, закріплено Конституцією. Можна сказати лише, що Колобова можна оцінювати виключно по професійних рисах…

- Жодних запитань про професійні риси, звичайно!

— Хочу сказати, що він достатньо професійна людина.

- Але ті люди не були відомі широкому загалу, скажімо так. Вони приходять зараз до влади, а широкий загал їх не знає. Як переконати людей, що це такі професійні фахівці?

— Тільки час переконає. Будемо сподіватися, що все, що буде зроблено, піде на користь українській владі і українському народу, або навпаки — українському народу, а потім українській владі. Тому, саме це може бути найбільш переконливим довідником, додатком до тих дій, які ми сьогодні робимо.

Уряд на сьогодні саме за рахунок поповнення іншими кадрами набуває позитивного звучання, тому що, звичайно, в кожного з нас є своє бачення розвитку. Ми працюємо проти корупційної схеми, ми працюємо проти подальшого зарегулювання бізнес-процесів, тому це покаже лише час, що ці зміни були зроблені в правильному напрямку.

- Можна вас запитати про ваші амбіції взагалі в уряді? Доволі часто говорили про те, що, можливо, президент Янукович захоче змінити прем’єр-міністра, і ваше прізвище зустрічалось доволі часто. Ваша головна мета, — зараз, можливо, до парламентських виборів не варто про це говорити, але чи ваша головна мета — це прем’єрське крісло?

— Я би хотів все-таки сподіватися, що хоч десь є місце для професійної розмови. Тому що коли це просто Інтернет-балачки, це одне, а коли ми говоримо з серйозними виданнями або з серйозними телекомпаніями, такими, як ваша, то треба розуміти просту річ. Що прем’єр —це не просто посада. Це необхідність мати серйозну підтримку в парламенті. І на цю посаду може претендувати тільки та людина, яка буде в змозі консолідувати більшість у парламенті. Тому це — не питання амбіцій. Це питання того факту, яким закінчаться наші парламентські вибори, і хто буде визначений саме в парламентському середовищі разом з президентом, кандидатом, який зможе консолідувати стабільну більшість. На мій погляд, це набагато важливіше, ніж конкретні чиїсь амбіції.

Андрій КРАВЕЦЬ