ДАЙДЖЕСТ

Херсонський гамбіт

[17:21 26 октября 2010 года ] [ Український тиждень, № 43, 22 жовтня 2010 ]

Вибори на Херсонщині опозиція програла ще задовго до їхнього початку.

На останніх президентських виборах з-поміж областей, де переміг Янукович, Херсонщина дала йому найгірший результат. В облраді регіоналам, схоже, вдасться сформувати більшість, але інтрига залишається: чи буде вже втретє поспіль обрано мером Херсона регіонала Володимира Сальдо.

Білі починають і…

Стартом основної гри став звіт чинного мера Володимира Сальдо перед громадою 14 вересня поточного року. Оприлюднення звіту відбувалося в приміщенні обласного театру, куди охорона пропускала лише тих, хто мав запрошення на захід. Туди намагався потрапити й журналіст місцевої газети “Вільний вибір”, голова Комітету виборців в області Дементій Білий, який такого запрошення не мав. Охорона застосувала проти нього силу. Потрапити всередину йому вдалося тільки після втручання заступника голови облдержадміністрації Андрія Яценка.

Інцидент з журналістом Білим, що гасився на місцевому рівні, набув резонансу в загальнодержавних ЗМІ та викликав негативну реакцію впливових правозахисних організацій. Утім, імідж мера серйозно постраждав ще під час зимового періоду: місто було паралізоване, нагадувало блокадний Ленінград. Виникла інтрига: чи висуне ПР скомпрометованого Сальдо, кандидатом на посаду мера на третій термін. Остаточне рішення залишалося за головою місцевої облдержадміністрації Миколою Костяком, який, за відродженою традицією, 14 липня (через місяць після призначення на посаду) був обраний головою місцевого осередку партії влади. Витримавши паузу, змусивши Сальдо понервувати та пошукати захисту в Києві, губернатор все-таки благословив його на чергову мерську гру.

Королі та пішаки

Якщо в херсонця запитати: хто чорні і хто білі фігури в мерській грі, то гарантовано отримаєте відповідь — всі однакові.

Ще навесні ходили чутки про участь у перегонах політиків з херсонським корінням: Катерини Самойлик (депутата ВР від фракції КПУ) і Станіслава Ніколаєнка (екс-міністра освіти та науки в другому уряді Януковича). Однак, обидва очолили виборчі списки своїх політсил до облради: відповідно КПУ та партії Справедливість, створеної на основі колишніх первинних організацій Соцпартії Олександра Мороза в Херсонській області. Усунувся від боротьби за мерське крісло і БЮТ, вочевидь, не знайшовши гідного кандидата. Загалом ця політична сила суттєво втратила позиції в місті через вірус тушкування. Не виключено також, що частина місцевого електорату Тимошенко відвернулася від її сили через відверто антиукраїнську риторику деяких її представників в облраді та міськраді (зокрема, за їхньої підтримки було проголосоване рішення про відновлення ретрансляції російських телеканалів у херсонських кабельних мережах; про виділення бюджетних коштів на святкування радянських свят і зменшення аж до 1 тис. грн фінансування заходів із вшанування жертв голодомору тощо). Так зване очищення списків БЮТ також не додасть голосів цій політичній силі, швидше навпаки. Наприклад, зі списку партії до Херсонської міської ради прибрали двох депутатів: Віталія Богданова та Олександра Лещенка, які завжди займали принципові позиції щодо процесів в місті. Натомість включили з десяток депутатів-бютівців, які відверто стоять на проросійських позиціях і стабільно підіграють провладній більшості в міськраді. Зокрема, у тому, що так і не була прийнята херсонська регіональна програма з розвитку української мови, винні переважно місцеві бютівці, а не регіонали чи комуністи.

БЮТ посипався на рівні міськради та обради. Йдеться вже не тільки про згуртування опозиції чи більшості, а про збереження власної ідентичності. Відомі в регіоні лікарі та директори підприємств, залишаючись депутатами від БЮТ, балотуються від інших партій (переважно Партії регіонів). Тож не дивно, що на рівні області та міста тимошенківці демонструють сталу тенденцію до згортання активності. Окрім кількох універсальних білбордів про підтримку мови, збереження скверів та вирішення транспортних проблем, жодних натяків на боротьбу за херсонський електорат.

До особливої когорти кандидатів належать особи, які перетворили вибори на фінансове змагання. Вони й складатимуть конкуренцію чинному мерові. Зокрема, Андрій Путілов, депутат міськради від “Нашої України”, голова ВАТ “Механічний завод”, висунутий напівживою партією “Третя сила”. Поки ситуація із висуненням в мери Сальдо була невизначеною, Путілов зустрічався з віце-прем’єром Андрієм Клюєвим. Подейкують, що розмінною монетою за підтримку могло стати привабливе виробництво сім’ї Путілових (вторинна металургія кольорових металів). Для Владлена Гіріна, власника мережі магазинів, боротьба з Сальдо стала хобі. Напередодні виборів він знайшов спільну мову з Василем Волгою, тож висунутий від “Союзу лівих сил”. Ігор Семенчев, голова однієї з приміських селищних рад, кандидат від партії “Вітчизна”, розгорнув таку фінансово масштабну кампанію, що сприймається як реальний кандидат.

Сицилійський захист

Вибори мера Херсона ще не були такими непередбачуваними. У звичайного мешканця формується певний алгоритм дій кандидатів. Щоб реально претендувати на крісло головного херсонця потрібно лаяти чинного мера, скомпрометувати його оточення, обклеїти власними бігбордами півміста, створити власний громадський рух, облаштувати дитячі майданчики, періодично влаштовувати флеш-моби з озеленення та прибирання міста.

Боротьба фактично зводиться до того, щоб відірвати шматок антирейтингу конкурента. Відтак у Херсоні спостерігається величезний попит на політтехнологів. Містом ширяться чутки про цілі конкуруючі групи спеціалістів, викликаних зі столиці.

Регіонали ж організували тотальний наступ. За офіційною інформацією, обласна організація ПР та її підрозділи висувають понад 6 700 кандидатів у депутати до місцевих рад усіх рівнів, до списків по одномандатних мажоритарних округах.

Адмінресурс на Херсонщині задіяний максимально. Після того як “Наша Україна” першою зареєструвала свій виборчий список у міськраду та отримала перше місце в бюлетені, за пропозицією члена комісії від Партії регіонів було вирішено скасувати прийом усіх документів та повернути їх партіям. Мотивація перереєстрації теж була не філігранна: член комісії, зрозуміло, після розподілу обов’язків, чомусь не мав права півдня приймати документи. Згодом комісія повторно прийняла документи і першою зареєструвалася уже Партія регіонів. Першою вона буде й у бюлетені до облради та районних рад міста.

За будь-яких умов більшість у Херсонській міській раді та облраді Партії регіонів та їхнім партнерам сформувати вдасться. Але питання мерського гамбіту й надалі відкрите. За дві останні мерські виборчі кампанії в херсонців сформувалося бачення: “Участь беруть усі, перемагає Сальдо”. Здається, влада готова жертвувати мером заради партійного спокою та зовнішньої стабільності. Та й виборці в провінції традиційно нелогічно голосують, окремо за особистість і окремо за політсилу, особливо не переймаючися зв’язком. У будь-якому разі винний у провалі теж буде потрібен.

Рейтинг політичних партій у Херсоні

Партія регіонів (кандидат у мери від партії — Володимир Сальдо) — 25,5%,

“Третя сила” (Андрій Путілов) — 9,6%,

БЮТ “Батьківщина” — 6,6%,

“Вітчизна” (Ігор Семенчев) — 5,2%,

КПУ — 5,2%,

Союз лівих сил (Владлен Гірін) — 3,7%

Результати дослідження, проведеного 15—24 вересня Центром досліджень проблем громадянського суспільства

Соціологія виборів у Херсоні

55,9% херсонців точно прийдуть голосувати 31 жовтня, а 24,4% швидше за все будуть голосувати.

Це один з найвищих показників явки виборців на Півдні.

Понад 60% жителів Херсона вважають, що ситуація в місті розвивається в неправильному напрямі.