Гроші є — чисте повітря купимо

Її вже названо наймасштабнішою в історії України, хоча подібні оцінки навряд чи доречні авансом.

Програмою передбачено втілення заходів, які до 2015 року мають зменшити обсяг викидів у оточуюче середовище на 35%. На думку голови облдержадміністрації, виконання Програми стане реальним втіленням соціального партнерства, оскільки ґрунтуватиметься на об’єднанні фінансових ресурсів та зусиль як бізнесу, так і органів влади. Загальний обсяг фінансування Програми складе 11 мільярдів гривень, включаючи як корпоративні кошти, так і 282 мільйони з бюджетів різних рівнів, що в два рази більше, аніж передбачалося аналогічними попередніми програмами, що грішили декларативністю.

Причому левову частку зі 130-ти природоохоронних заходів планується реалізувати вже на першому етапі, тобто впродовж 2011—2015 років, решту — впродовж 2015—2022 років. Вони, зокрема, включають запровадження нових сучасних технологій очищення води, яку споживає населення, розчищення річищ річок, розширення та реконструкцію міських очисних споруд.

Програма також передбачає рекультивацію 116 гектарів земель та утилізацію складованих на Криворіжжі токсичних залишків радянської агрохімії в кількості 292 тонн. Друге дихання, за образним висловом губернатора, Кривий Ріг отримає і завдяки висадці вже цього року 6 тисяч дерев та благоустрою понад 400 гектарів парків і скверів міста.

Представляючи Програму, голова облдержадміністрації акцентував увагу на тому, що всі заходи передбачають конкретні джерела та обсяги фінансування. А всі, мовляв, попередні програми, які приймалися у великій кількості, не були підкріплені належним фінансуванням. До того ж, більш предметно займатися оздоровленням довкілля у регіоні “заважала попередня влада”. А от із обранням президентом Віктора Януковича з’явилася реальна можливість втілити намічене в життя.

Утім, обсяги освоєння коштів не завжди є свідченням досягнення запланованого результату. Прикладом тому є вже реалізований проект очищення русла ріки Саксагань, на яке витрачено 13,5 мільйона гривень з обласного бюджету. За оцінками фахівців, результати зусиль по очищенню від мулу лише берегової лінії на незначній ділянці ріки в її низинах буде зведено нанівець першим же сильним паводком, і нічого не дасть для відродження річки як екосистеми.

Так само неоднозначною є оцінка придбання в рамках Програми 8-ми сміттєвозів, які передані комерційній структурі “Екоспецтранс” на умовах пільгової оренди — за 1 гривню в рік. Цього року планується придбати ще 4 машини на загальну суму 2,1 мільйона гривень.

Водночас у Програмі не знайшла свого відображення ідея запровадження в Кривому Розі роздільного збирання побутових відходів із подальшою їх переробкою. Хоча передвиборна програма міського голови містила такий пункт. Натомість ідеться про будівництво сміттєпереробних заводів, які, як свідчить досвід інших міст, самі можуть стати епіцентром екологічної небезпеки.

Одним із заходів Програми є запровадження жорсткої системи моніторингу та контролю за станом навколишнього середовища. І було б дуже добре, якби до здійснення цього контролю залучалася громадськість, а дані моніторингу регулярно оприлюднювалися. Окрім того, населення повинно мати відкритий доступ до інформації про параметри довкілля.

Водночас, попри всю масштабність, Програма не дає відповіді на питання про те, що робити з окисленими рудами, які вже накопичені у дуже великій кількості і пилюжать, роблячи свій внесок у забруднення повітря.

Звернуло на себе увагу і те, що губернатор подякував за участь у розробці Програми депутатам міської та обласної рад, працівникам наукових установ, керівникам підприємств і особисто Віктору Федоровичу. Щоправда, не за те, що під час славнозвісної “Розмови з країною” Президент пообіцяв криворіжцям так звані екологічні доплати, на які дехто розраховує всерйоз, а за те, що той підтримує проекти відродження Кривбасу.

Та у переліку тих, хто заслуговує на подяку, місця громадськості не знайшлося. Чи вона просто не залучалася? То ж чи не тому виникають ситуації, схожі з дачею дозволу на розробку гранітного кар’єру в заповідній зоні поблизу села Недайвода? На паперах повний порядок, згоду громади формалізовано, а люди продовжують колотитися…

Марія СПАСЬКА