- Нещодавно комісія прийняла рішення про скасування з 1 липня 2019 року формули “Роттердам+”, проте багато хто вимагає негайного скасування. Чому комісія вважає за необхідне, щоб формула діяла саме до запровадження ринку?
— Внутрішній видобуток вугілля в Україні, на жаль, не покриває близько 25% необхідного країні ресурсу. Індикативне формульне регулювання ціни на вугілля було обране регулятором саме для того, аби забезпечити ринок ресурсом повною мірою.
Як тільки нові члени НКРЕКП приступили до виконання функцій, я ініціювала дослідження та аналіз справедливості такого підходу. Ми зробили запит до Європейської асоціації вугілля та лігніту (EURACOAL), щоб вони надали оцінку застосування діючих підходів до формування ціни вугілля. Надіслали необхідні документи, зокрема, діючий порядок формування ціни, і попросили дослідити. Наразі ми вже отримали звіт EURACOAL.
- Які висновки містяться у звіті?
— EURACOAL підтвердив, що індикативна формула — це правильний підхід до запровадження повномасштабного відкритого вільного ринку електричної енергії. Там описані підходи, які використовуються для формування ціни вугілля в інших країнах. І як висновок, що це на сьогодні — правильна і логічна дія України та методика застосування формульного підходу.
Особисто я вважаю, що формульний підхід обмежує зростання вартості електричної енергії. Він економить кошти споживачів на обмеженій вартості вугілля, яка закладається до розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни. Якби ми закладали поточну вартість вугілля на міжнародних ринках, то споживач сплачував би більше.
На сьогодні в нас найнижчі ціни для населення у Європі. Українці сплачують в 3-4 рази нижчу ціну, аніж населення сусідніх країн.
- Часто доводиться чути протилежні думки щодо цін на електроенергію в Україні.
— Дехто маніпулює даними, висмикують цифри в періоди мінімального попиту в Європі і порівнюють з нашою найдорожчою ціною. Ціна на електричну енергію динамічна. Вона змінюється і залежать від багатьох факторів. Якщо порівняти у середньому витрати споживача на закупівлю електричної енергії у нас та в Європі, у нас — найдешевше.
- Багато хто також ставить під сумнів підхід, коли до вартості вугілля в Роттердамі додається транспортування. Чому не “Роттердам мінус”?
— Щоб повністю забезпечити споживачів вугілля необхідним ресурсом, його треба доставити. І при цій формулі застосовується “плюс”, вартість доставки, найдешевшим морським шляхом. Якщо ми не будемо враховувати доставку — не зможемо імпортувати вугілля та й забезпечувати розвиток власного видобутку також не зможемо.
Варто зауважити що цей “плюс” — не тільки імпорт. Це й умовний експорт. Адже ми повинні дати гіпотетичну можливість нашому виробнику вугілля експортувати ресурс на конкурентний ринок. Транспортні послуги однакові — що на ввіз, що на вивіз. Саме за таких умов вітчизняний виробник отримує можливість конкурувати на зовнішньому ринку.
- Чи не дає застосування формули перевагу окремим представникам сегменту генерації електроенергії, наприклад, ДТЕК, у якого власний потужний видобуток вугілля?
— Навпаки, запровадження такої формули обмежує ринкову силу ДТЕК, оскільки застосовується міжнародно визнаний індекс. Далі вже кон’юнктура на світових ринках або дозволяє інвестувати у технологічний процес, у власний видобуток, або призводить до збитків.
- Як ви ставитеся до відкриття імпорту електроенергії, чи зможе це підвищити конкуренцію на нашому ринку?
— Якби був передбачений і практично реалізований імпорт електричної енергії, це стало би демонстраційним фактором ефективності нашого ринку і дало можливість конкурувати. Можливо інтеграція в європейську систему та імпорт електроенергії в деякі періоди за найнижчою вартістю (вона не може бути стабільною) дали б можливість швидше збалансувати систему. Це також стимулювало б внутрішніх виробників до зниження вартості. Або, якщо у них буде вартість електроенергії дешевша, давало б можливість експортувати самим.
- Хотілося б детальніше обговорити питання тарифів на електроенергію для кінцевих споживачів. Раніше ви вже заявляли, що до липня 2019 року для населення вони залишаться на існуючому рівні. За яких умов можуть відбутися зміни для населення та для інших споживачів?
— Особливих змін не очікуємо, особливо в сегменті побутового споживача. Для промислового споживача, можливо, якісь показники і вплинуть на несуттєве зростання вартості електричної енергії. Але для побутових все залишиться стабільним.
- В урядових документах передбачено, що наступні три роки вартість електроенергії для населення буде зростати на 25% щорічно. Чи узгоджувалася з вами ці цифри? Можливо, в НКРЕКП є власні розрахунки?
— Власні прогнозні розрахунки наразі зробити важко. Але щоб побудувати математичну модель — як поведуть себе учасники ринку, можна спрогнозувати, що ринкова оптова ціна після переходу на вільне ціноутворення (після 1 липня 2019 року — ІФ) може дійсно зрости. І тоді ще більшим стане розрив між побутовим і промисловим споживачем. Оцінити необхідність підвищення на 25% я зараз не можу, але дійсно, розрив між споживачами вже є і його необхідно буде поетапно вирівнювати.
- Перехресне субсидування є великою проблемою електроенергетики. Планувалося від цього відійти, але, як бачимо — поки не вдалося. Що з цим робити далі, зокрема, після переходу до вільного ринку електроенергії? Буде введено PSO, як в газі, чи слід готуватися до значного підвищення цін для населення?
— Дійсно, перехресне субсидіювання на ринку електроенергії відбувається і більш яскраво виражене, ніж на інших ринках: побутові споживачі сплачують за електричну енергію менше, ніж промислові. У майбутньому ринку однією з умов є уникнення перехресного субсидіювання. Більш ефективним і правильним підходом до врегулювання цієї ситуації буде, як і на ринку газу, покладення спеціальних обов’язків (PSO) на певних суб’єктів ринку для забезпечення ресурсу і визначення, за якою ціною цей ресурс має реалізуватися населенню.
Законом передбачена компенсація таким суб’єктам різниці, що виникає через реалізацію електроенергії не за ринковими цінами. Компенсація — відповідно до джерел, передбачених законодавством, але інші учасники не будуть переплачувати. Це вже не буде перехресним субсидіюванням в тому яскраво вираженому вигляді, як воно сьогодні є. Просто буде інша ціна.
Але поступово треба відходити від цієї практики. Тому що практика різних цін дає сигнал суб’єктам і можливість маніпулювати обсягами та грошовими потокам. Є одне питання проблемне — неспроможність деяких споживачів сплачувати через низький рівень доходів, але це відповідальність уряду.
- Наразі готується проект бюджету на 2019 рік — можливо ви знаєте, чи передбачено в ньому кошти на такі компенсації?
— До нас проект бюджету, наскільки я знаю, поки не надходив. Щойно надійде — будемо опрацьовувати.
-- Ви говорили про PSO на ринку електроенергії. Як ви оцінюєте ризики, що державні компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго” можуть стати джерелами, з яких будуть вимитися кошти на користь приватного бізнесу: зеленої та теплової енергетики, тощо? Наскільки справедливі такі побоювання? Як комісія після 1 липня балансуватиме ці інтереси?
— — В першу чергу, це моніторинг. Регулювати вже генеруючі підприємства ми не будемо — це буде вільне ціноутворення. І ми побоюємося, що буде якась змова. Але для цього у нас є Антимонопольний комітет. Сподіваюся, він активно включиться в цю роботу. А ми за результатами моніторингу роботи на ринку будемо спостерігати і давати сигнали і контролювати. В тісній співпраці з АМКУ.
-- Кажуть також, що ринок не можна вводити, поки у нас є монополії. От якщо вирішиться питання монополії, то тоді…
— — У нас більш концентрований ринок генеруючих потужностей крупними суб’єктами, які можуть диктувати свої умови. Можливо, є такі побоювання, що коли буде ринок, піднімуться ціни. Але досвід ЄС показує, що можливо застосовувати запобіжні механізми, які ефективно працюють. Ми також над цим попрацюємо. Після запровадження нового ринку у комісії залишиться тільки регулювання природних монополій. І саме від природних монополій залежатиме стабільність всіх ринків. Тому що монополія — це мережа, якою доставляються енергетичні товари. Якщо її не підтримувати, не утримувати, то може статися таке, що нічим послугу доставляти.
- Наскільки загалом Україна може бути країною з дешевою електроенергією?
- Я сподіваюся, що низькі тарифи “Енергоатома” стимулюватимуть всі інші генеруючі підприємства до зниження тарифів, а не навпаки. Звісно, якщо ми не регулюватимемо ціни, “Енергоатом” свій тариф підвищить. Бо їм завжди мало. Але, сподіваюсь, вони обмежаться розумними рамками — такими, які будуть прийнятними для всіх учасників.
- Хотілося б також обговорити питання впровадження стимулюючого (RAB) регулювання для енергокомпаній. Нещодавно НКРЕКП підготувала оновлену методику — які основні відмінності від старої, коли можна очікувати реального переходу перших компаній?
— Якщо глобально порівнювати, що нового, то всі підходи ті ж самі. Деякі формулювання уточнені, деякі спрощені. Але в цілому підходи залишилися такими самими — як на ринку електричної енергії, так і природного газу. Протягом кількох років відбувалися спільні проекти ТВІНІНГ з європейськими та американськими колегами, де напрацьовувалася така база. І це прогресивний європейський та світовий підхід до формування тарифів, забезпечення достатніх інвестицій у кожну із сфер.
Стимулююче регулювання в певній мірі запрацювало для “Укртрансгазу”. Воно працює з 1 січня 2016 року. Єдине — не по всіх точках виходу сплачуються тарифи за цим підходом регулювання. Але це правильний професійний підхід. Наразі схвалені методики з таким підходом і для операторів системи передачі, системи розподілу. Скоро відбудуться відкриті обговорення цих методик і підходів. Думаю, це питання іноді заполітизоване і часом неправильно розуміється. Глобально підхід не змінюється.
- Що стосується ставки дохідності, якою вона повинна бути для старої та нової регуляторної бази активів?
— Повернення інвестицій має здійснюватися однаково. Все одно їх потрібно відновлювати та будувати нові. На мою думку має бути застосована одна норма доходу на старі і нові активи. Аналогічний підхід застосований до “Укртрансгазу”. Щодо кількісного значення норми — законом України “Про природні монополії” зазначено, що це МЕРТ формує норму доходу для кожного сегменту. Якою вона буде — важко сказати. Це той параметр регулювання, який більше за все викликає інтерес і впливає на кінцевий розмір тарифу. Треба моделювати, працювати. Для того, щоб це зробити, нам необхідна оцінка активів. Там знову питання є: за якими критеріями оцінювати, за якими методиками. Фондом Держмайна розроблена методика оцінки активів і оцінки вже є. Наприклад, в “Укртрансгазі” вартість активів після проведення оцінки збільшилася більш ніж вдесятеро, при цьому тарифи діють протягом трьох років та питань до оцінки не виникає.
- Деякі компанії підготувалися, готові були переходити на RAB за старою методикою. Які очікування — після затвердження нової методики їм доведеться щось переробляти, скільки часу це може зайняти?
— Треба актуалізувати оцінку. Наскільки я знаю, в “Укртрансгазі” оцінка відбувалася протягом року. Якщо її актуалізувати за спрощеним механізмом, буде швидше.
Про конфлікт з добовим балансуванням на ринку газу, тарифи на транспортування газу та нафти читайте в заключній частині інтерв'ю, яка буде опублікована на головній сторінці “Інтерфакс-Україна” в п'ятницю, 7 вересня.
Что скажете, Аноним?
[17:10 27 ноября]
[13:15 27 ноября]
17:50 27 ноября
17:40 27 ноября
17:00 27 ноября
16:50 27 ноября
16:40 27 ноября
16:30 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.