Життя у форматі 140 знаків

Інтернет зразка 2011 року важко уявити без Твітера — свій твітер-екаунт (див. Словник) мають великі корпорації й маленькі магазини, політики, зірки й загалом понад 200 млн звичайних інтернет-користувачів в усьому світі. Твітер вже зараз оцінюють у сотні мільйонів доларів, а зовсім скоро, за прогнозами, він коштуватиме мільярди.

Дати можливість кожному описувати своє життя короткими повідомленнями не більше 140 символів — ось з такою метою 5 років тому запустили сайт Twitter. Його назва походить від англійського “цвірінькати”. Твіти (див. Словник) — це ніби короткі звукові трелі, які видають птахи. Проста ідея — дати людям можливість поцвірінькати про своє життя та почитати цвірінькання інших — виявилася геніальною.

Цей сервіс допомагає заробляти, ставати відомим, а декому — підтверджувати власне існування. Це важко уявити тим, хто ним не користується, але ще важче уявити своє життя без Твітера багатьом твітерянам (див. Словник), які найдрібнішу подію свого дня супроводжують твітом. “Tweetergosum” — так, можливо, сказав би про багатьох наших сучасників Декарт.

З чого починався Твітер

У березні 2006 року працівники компанії Odeo, що займалася подкастинґом (див. Словник) вирішили влаштувати мозковий штурм. Справи компанії йшли не дуже добре, тож її співробітники задалися метою — вигадати щось таке, що вивело б компанію із застою. І просто біля дитячої гойдалки у парку програміст Джек Дорсі і розповів про свою ідею — можливість спілкуватися sms у рамках невеличкої групи (саме sms-формат зумовив обмеження у 140 символів).

Ідею впровадили спочатку всередині компанії — для внутрішнього спілкування працівників, а два місяці потому Твітер презентували офіційно. Ще за кілька місяців Дорсі разом з Бізом Стоуном та Еваном Вільямсом (“батьки-засновники” Твітера) викуповують компанію Odeoразом з Твітером, якій їй належить. А ще за півроку — у квітні 2007-го — Твітер стає окремою компанією.

Наступні роки Твітер нарощує свою аудиторію як снігова куля. До мільярдного твіта сайт ішов 3 роки, 2 місяці і один день, зараз же для цього потрібен лише тиждень — цю статистику напередодні свого напів’ювілею помістили у корпоративному блозі Твітера. Кількість нових екаунтів (див. Словник) щодня збільшується в середньому на півмільйона. Вартість компанії наприкінці минулого року, за версією сайту TechCrunch, перевищила півтора мільярди. Утім, скільки насправді коштує Твітер, достеменно невідомо — з упевненістю можна сказати лише одне: його ринкова вартість постійно зростає.

Рецепт успіху

Чим же “взяв” і продовжує “брати” аудиторію Твітер — тоді, коли, здавалося б, інші сервіси та соціальні мережі пропонують все, що тільки можна? Рецепт його успіху — простота плюс миттєвість. Пишучи, в свій “Живий журнал” (блоґ на сервісі Livejournal), маєш добре продумати текст, а ще й додати до нього фотографії чи малюнки — лише тоді на нього звернуть увагу. Отже, ЖЖ або інший блоґ— це все-таки прив’язка до комп’ютера.

Sms-ний стиль Твітера дозволяє писати в нього як з комп’ютера, так і з мобільного чи комунікатора. Мати можливість послати смс, який відразу прочитають сотні (а в когось і тисячі) твоїх фоловерів (див. Словник) — ось в чому “спокуса” Твітера. Адже значимість пережитої особисто тобою події — незалежно від того, чи побачена авіакатастрофа, чи смак випитої зранку кави — зростає у сотні й тисячі разів. Ще один ефект Твітера — його “вірусність”, адже цікавий твіт завдяки ретвітам (див. Словник) прочитають не тільки твої фоловери, а й фоловери фоловерів твоїх фоловерів (і так безліч разів).

Тому ознакою Твітера є так звана “периферійна увага” — потреба знати, що в даний момент відбувається з людьми, яких ти особисто не знаєш. Саме тому більшість твітів — це беззмістовна балаканина та не варті уваги дрібниці. Новин серед усього цього словесного мотлоху, згідно з дослідження американської компанії PearAnalytics,— лише 4%.

Але й ці відсотки зробили революцію у світі новин. Адже кожен більш-менш помітний захід супроводжується твітер-трансляцією в режимі онлайн. Останні бурхливі події в арабському світі, коли влада намагалася обмежити доступ в інтернет, і єдиною можливістю повідомити світ про те, що відбувається насправді, було коротке повідомлення з мобільного — вже назвали “Твітер-революціями”.

Довжина у 140 символів стала ще одним “потраплянням в десятку”. Адже дуже скоро після запуску (і несподівано для самих розробників) виявилося, що Твітер — ідеальний інструмент реклами та просування в інтернеті. Адже твіт чудово вміщує заголовок та гіперпосилання на докладну інформацію, розміщену на іншому сайті, дозволяючи досягати мети, не витрачаючи зайвих зусиль. Тому Твітер (як і будь-який інший по-справжньому успішний інтернет-проект) щохвилини приносить прибутки не лише своїм власникам, а й десяткам тисяч компаній в усьому світі.

Шалена популярність Твітера не могла не привернути уваги до нього політиків. Безсумнівним піонером тут є американський президент Барак Обама. Його виборча кампанія, що значною мірою базувалася на використанні Твітера та інших нових медіа спричинила, справжню “твітероманію” серед його колег в усьому світі, зокрема й в Україні. Кожна міжнародна організація вважає за потрібне мати своє представництво у Твітері — наймаючи для цього співробітників, розробляючи спеціальні інструкції й проводячи тренінги.

Український Твітер

“Українським Обамою” у справі просування Твітера є народний депутат Леся Оробець, завдяки якій “простий смертний” може дізнатися про те, що відбувається на тих зустрічах та засіданнях, куди не пускають журналістів. У лютому цього року твіти з допитів у Генпрокуратурі стала писати Юлія Тимошенко.

За даними компанії “Яндекс” на 2010 рік, кожен п’ятий кириличний екаунт у Твітері — український. І це — значно більше, ніж на інших блоґ-сервісах. Українські твітеряни регулярно проводять твівенти (див. Словник), зустрічаючись і обговорюючи різні питання, причому — не лише в Києві, а й інших містах. А у Тернополі навіть відкрили віртуальний музей, присвячений Твітеру.

Твітер — сайт, у якому багато пишуть, але про нього пишуть так само багато. У професійних колах не вщухають дискусії, що вигідніше — твіти чи лайки (див. Словник),і хто кого переможе — Твітер Фейсбук чи навпаки? Твітеру присвячені сайтів, є навіть ціла енциклопедія Твітера, яка складається зі слів, вигаданих твітерянами на позначення різних явищ реального життя, які знайшли своє відображення в цьому сервісі мікроблоґів. Тож яке б майбутнє не чекало Твітер, теперішнє вимагає від кожного активного користувача інтернету вміння вкласти найважливіше у 140 знаків. Співзасновник Твітера — Дом Саґола — присвятив цьому цілу книгу.

 

Як це працює

Сайт Twitter.com— це запитання “Що ти робиш просто зараз?” і — мільярди відповідей на нього. Попри неодноразові зміни логотипу та вигляду сайту, його ідея залишається незмінною — хіба що питання переформулювали. Коли розробники побачили, що Твітер активно використовують комерційні фірми, міжнародні організації, уряди та міністерства — його два роки тому замінили на “Що відбувається?”.

Відповідь на це запитання миттєво з’являється у вашому твітер-екаунті й на сторінці кожного з ваших фоловерів (див. Словник). Для того, щоб ваш твіт з певної теми могли знайти ті, хто цією темою чи подіє цікавиться, існують хештеги (див. Словник.).

Словник

Твіт (Twit) — повідомлення у Twitter довжиною 140 символів

Твітер-екаунт — особиста сторінка зареєстрованого на сайті Twitter.comкористувача, що містить його ім’я та знак “@”. Наприклад, @moloderadio.

Твітерянин — активний користувач Твітера

Фоловити (Follow, слідкувати, стежити) — бути підписаним на стрічку одного з користувачів Twitter.

Фоловер (Follower, слідувач) — користувач Twitter, що стежить за чиєюсь стрічкою, підписаний на неї.

Твівент (Twevent, твітер-зустріч) — зустріч користувачів Twitter поза віртуальним простором. Захід має певну програму та організаторів.

Хештег (Hashtag) — спеціальна мітка в твітах, яка дозволяє об'єднати повідомлення різних авторів в єдине смислове ціле. Позначається як слово з символом # перед ним. Хештег в твітері — це посилання, натиснувши на яке, можна побачити (в хронологічному порядку) всі повідомлення, в яких є даний хештег.

Подкастинґ(від англ. broadcasting— мовлення та i-pod— програвач медіа-файлів) — спосіб публікації медіа-файлів в інтернеті. Складається з аудіо- чи відео-файла та сервісу підписки на нього (стрічки RSS).

Лайк (від англ. Like— подобається) — позначка у Facebookдля відмічання посилання (статусу користувача, фотографії чи відео), яка сподобался. Усі “лайки” відображаються на сторінці користувача та сторінках друзів цього користувача.

Стас ШУМЛЯНСЬКИЙ