Фідель Павленко: Ми не “автономна одиниця”

Україномовна команда у центральному офісі каналу у Франції — 14 журналістів. Її очолює Фідель Павленко, британський журналіст українського походження, який працював продюсером української служби BBC у Лондоні.

 — Пане Фіделю, чим безпосередньо займається команда україномовних журналістів у редакції Euronews у штаб—квартирі міжнародного телеканалу у Ліоні до виходу в ефір україномовної версії?

— Команда протягом липня пройшла інтенсивний курс навчання і тренування у Ліоні, а з початку серпня журналісти вже працюють пліч—о—пліч з колегами з інших мовних редакцій, готуючи випуски новин і тематичні програми у рубриках “спорт”, “культура”, “наука” тощо. Це така собі “генеральна репетиція” перед запуском цілодобового мовлення 24 серпня, яка дає змогу попрацювати над помилками і краще опанувати стилістику каналу, а також стати частиною багатонаціональної команди, інтегруватися у великий колектив, адже успіх каналу залежить від злагоджених дій усіх 11 редакцій. Паралельно йшла копітка робота з підготовки інтернет—сайту Євроньюз українською, успішний запуск якого відбувся 17 серпня.

— Чим відрізняються принципи організації роботи, підходи у Euronews та ВВС, де ви працювали до цього 15 років?

— Ключові принципи роботи Євроньюз, надто редакційна політика каналу, практично не відрізняються від засадничих принципів роботи великих міжнародних мовників, у тому числі ВВС. Ідеться про достовірність, виваженість, збалансованість і об’єктивність інформації, а також незаангажований, нейтральний стиль подачі новин. Ключова відмінність від ВВС полягає у тому, що тут Українська редакція не працює як “автономна одиниця”. Натомість українські журналісти працюють пліч—о—пліч iз представниками інших мовних служб у новиннєвих змінах та різних рубриках. Сюжети пишуться під єдину “картинку”, але немає якоїсь “еталонної” новини, скажімо, англійською чи французькою, яку можна просто перекласти, трохи адаптувавши до потреб цільової аудиторії. Тому багато залежить від творчої наснаги і вміння гарно писати, щоби у стислому сюжеті викласти якомога більше інформації.

— Чи задоволені ви командою? Серед україномовних журналістів Euronews трохи не половина — віком до 30 років. На Заході, як правило, довіряють теленовини старшим — апріорі досвідченішим — журналістам.

— Гадаю, зараз зарано давати оцінки окремим журналістам команди. Але мене тішить бажання людей вчитися і ділитися досвідом. Для абсолютної більшості робота у міжнародному ньюзрумі є першим подібним досвідом. Декому важко відмовитись від того стилю роботи, до якого вони звикли на попередніх місцях роботи. А також від стилістики насамперед новин, які тут набагато “стриманіші” і не оціночні, як це часто буває в Україні. Але люди вчаться, спілкуються між собою і з представниками інших редакцій, щоби краще зрозуміти вимоги і правила подачі новин на каналі Євроньюз. Українська команда — чи не наймолодша з усіх, але я не вважаю це недоліком. Іноді так званих “старих зубрів” важко навчити працювати по—новому і нестандартно, натомість молоді журналісти є більш гнучкими і відкритими для нових знань і навичок.

— Був інцидент кількарічної давнини у російських випусках Euronews, де викривлено подавалися українсько—російські газові домовленості. В Україні постійно дискутують про те, чи може в україномовні випуски Euronews потрапити інформація, яка вигідна нинішній владі. Може чи не може? Як взаємодіють редакції, що працюють у Ліоні й у Києві?

— Будь—яка інформація може бути вигідною чи невигідною владі чи опозиції. Усе залежить від трактування новин. Для мене особисто важливо, щоби інформація була “вигідна” споживачу, тобто вона має бути цікавою для глядачів та користувачів інтернету. Жодні інші чинники мене не цікавлять. Ми не працюємо для влади, ми не працюємо для опозиції. Ми працюємо винятково для глядача, послуговуючись редакційними принципами Євроньюз. Впливати на зміст російських випусків я не можу й не хочу. Я хотів би вірити у професійність російських колег, як, власне, й англійських, німецьких, арабських тощо. Якщо вони бачать інформацію не так, як бачу її я і члени української команди, — нехай це залишиться на їхньому сумлінні. Я — людина політично незаангажована. Ніколи за всю професійну кар’єру не було спроб якось на мене вплинути чи тиснути. Сподіваюсь, так буде і надалі.

Що стосується бюро у Києві — воно лише на стадії розбудови. Керуватиме київським офісом досвідчений журналіст Євроньюз Серджіо Кантоне. Загальне редакційне керівництво здійснюватиметься з Ліона, так само як і відбір майбутніх працівників офісу, щоби забезпечити єдину редакційну політику і дотримання спільної стилістики. Сподіваюсь, спроб втручання у діяльність київського офісу не буде, адже, підписуючи угоду про створення Української служби Євроньюз, представники української влади і НТКУ засвідчили свою повагу до цілковитої редакційної незалежності каналу, і в мене немає підстав ставити під сумнів ці обіцянки.

Валентина САМЧЕНКО