Експорт струму в Росію: заробіток чи нова кабала?

Українсько-російські газові переговори проходять непублічно, тому невідомо, яку ж ціну насправді хоче отримати Москва за здешевлення газу.

Але час від часу різні джерела свідчать, що росіяни зацікавлені у посиленні свого впливу на ядерну енергетику України.

Як з'ясувалося, інтерес до цієї галузі продиктований не лише одвічним прагненням Москви контролювати енергетичний ринок сусідніх держав.

За кілька місяців експерти очікують виникнення дефіциту електроенергії у Росії. У таких умовах їй дуже знадобився би дешевий струм українських АЕС.

Саме тому Росія не задовольняється “реверансами” з боку України на зразок збільшення обсягів закупівель газу українською стороною з 33,7 до 36,5 мільярда кубометрів 2010 року. Вона чекає на серйозніші поступки.

Росія в пітьмі

“Дефіцит електроенергії у Росії періодично виникає щонайменше протягом останніх семи років. Були навіть такі часи, коли вона імпортувала струм з Грузії”, — згадує енергетичний експерт Богдан Соколовський.

Суттєва нестача спостерігалася у 2006-2007 роках. Тоді Україна експортувала у сусідню країну значні обсяги електроенергії.

“З розвитком кризи споживання ресурсів у промислових районах впало, і дефіцит струму зник. А зараз зіграло кілька факторів, зокрема, відновлення попиту з боку промисловості та аварія на Саяно-Шушенській ГЕС. Відповідно, у регіоні зросло споживання газу і вугілля”, — каже аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква.

Російський інформаційний простір наразі не дає таких прогнозів, однак аналіз українських аналітиків свідчить: невдовзі Росії доведеться імпортувати струм.

Тоді Україна зможе його постачати, причому не тільки до Росії, але, якщо домовиться з білорусами, то й до Прибалтики, чия енергосистема досі живиться від росіян. Хоча Соколовський сумнівається в реалістичності цього проекту.

“Навряд чи Москва так просто піде з балтійського ринку, навіть незважаючи на всі дефіцити. І це нормальна практика, адже піти з ринку легко, а повернутися — важко”, — стверджує експерт.

До того ж, за його словами, у Росії запущено програми модернізації ТЕС, і за три-п'ять років про дефіцит більше не йтиметься.

Як заробити

Для експорту електрики до Росії технічних обмежень нема: міждержавні лінії дозволяють передавати 1900 МВт, що еквівалентно потужності двох атомних блоків по 1000 Мвт, зазначає Саква.

Однак закупівля електроенергії в Україні не надто вигідна для Росії — український струм досить дорогий, стверджує Соколовський. Оптова ціна товару формується як середньозважена вартість дешевої ядерної та дорогої теплової електроенергії, а також враховує дотації на здешевлення струму для населення.

АЕС в Україні завантажені майже цілком, а ТЕС — не повністю. Отже, експорт вигідний Рінату Ахметову, що володіє енергогенеруючою компанією “Східенерго” і контролює “Дніпроенерго” та “Західенерго”, чиї контрольні пакети тримає держава.

Тому НКРЕ, яку очолює близький до Ахметова Сергій Тітенко, може дозволити експортеру купувати для Росії електроенергію на оптовому ринку за зниженою ціною, як це було зроблено для Білорусі, припускає Саква.

Окрім того, гендиректор енергетичного холдингу Ахметова ДТЕК заявив, що компанія шукає можливості задіяти схему толінгу, тобто транскордонної давальницької схеми, для запуску 800-мегаватних газомазутних блоків “Дніпроенерго”, що простоюють через високу вартість російського газу.

Росіяни могли б постачати дешевий газ напряму, без розмитнення, і отримувати електроенергію, платячи лише за роботу станції. Аналогічна схема можлива і на ТЕС державної компанії “Центренерго”.

Як втратити

Ще вигіднішими для Росії були б давальницькі схеми з АЕС. Російські компанії могли б завозити ядерне паливо і забирати струм. На думку Соколовського, така схема вигідна для Росії, яка зацікавлена отримувати дешеву ядерну енергію без “доважки” дорогої теплової.

Прийнятно це і для Ахметова, адже нестача продукції АЕС в Україні буде компенсуватися за рахунок ТЕС.

Поганими будуть наслідки лише для українських промислових споживачів, адже ціна струму для них зросте за рахунок збільшення у ній частки електроенергії з ТЕС. Це може прискорити і подорожчання електрики для населення.

Однак реалізації цієї схеми можуть завадити правові перепони. Відповідно до закону про електроенергетику, купівля усього струму здійснюється лише на вітчизняному оптовому ринку електричної енергії.

Таким чином, продавати струм, оминаючи ОРЕ, наразі заборонено. Те саме стосується і давальницьких схем з газом.

Небезпеки обміну

Уряд Юлії Тимошенко довго морочив голову Володимиру Путіну, обіцяючи поступки у ядерній сфері, однак так і не уклав відповідних договорів.

Росіяни хочуть, щоб Україна відмовилася від співпраці з американським постачальником ядерного палива компанією Westinghouse. Україна впритул наблизилася до часткового переходу на його продукт.

Ця ж компанія пропонує створити спільне підприємство з виробництва ядерного палива в Україні. Росія проти цього, адже сама хоче взяти участь у цьому проекті.

Маючи монополію на постачання палива і контролюючи його українське виробництво, Росія зможе ставити інші вимоги до вітчизняної ядерної енергетики. У тому числі — і щодо давальницьких схем на вигідних для себе умовах.

Тобто, крім газової залежності, яка із зниженням ціни тільки відстрочиться, Київ ризикує отримати ще й ядерну кабалу. Набагато вигідніше для України було би скористатися майбутнім дефіцитом струму у Росії і заробити на експорті. Однак чи розуміє це прем'єр Азаров?

Артем ЗАХАРЧЕНКО