Економіка-2010: фінанси одужують, будівництво на дні

Українська економіка пережила важке випробування. Наприкінці 2008 року та у першому півріччі 2009 року українці констатували глибоку фінансово-економічну кризу з невизначеним майбутнім. Думки переважної більшості громадян за цей час не змінилися, однак почали з'являтися і більш оптимістичні оцінки.

Особливо яскраво контрастність позицій помітна на політичній арені, зокрема, у поглядах претендентів на крісло президента.

Чинна прем'єрка останнім часом стверджує, що країна невдовзі вийде на шлях відновлення. За словами Юлії Тимошенко, економічна криза неодмінно завершиться у квітні-травні 2010 року.

В останній своїй заяві вона допустила, що цей строк може бути перенесений на один-два місяці. Таким чином, на думку лідера БЮТ, вже у липні 2010 року українці зможуть зітхнути з полегшенням.

Натомість, головний радник опозиційного кандидата в президенти Микола Азаров вважає заяви Тимошенко профанацією. На його думку, Україна й надалі продовжує падати.

Не на користь оцінок Тимошенко і дані Держкомстату. Так, падіння ВВП України за січень-вересень 2009 року склало 15,9%. Дані за четвертий квартал відомство ще не оприлюднило. Хоча в НБУ прогнозують, що за підсумками 2009 року ВВП знизиться на 14-15%.

До того ж, обсяг промислового виробництва 2009 року впав майже на 22%. За даними Міжнародного центру перспективних досліджень, суттєве скорочення виробництва було зафіксовано у більшості галузей економіки.

Приємною несподіванкою стали хіба що результати сільського господарства. Галузь “вийшла в нуль”, незважаючи на несприятливі погодні умови та обмеження кредитування, йдеться у дослідженні МЦПД.

У політичних таборах фундаментальні показники інтерпретують двояко. Чинна прем'єрка вважає, що вони несуттєво відрізняються від загальносвітових тенденцій, а опозицію підсумки 2009 року приголомшують настільки, що вони порівнюють Україну із напівзруйнованою Югославією 1990 років.

Більше того, криза може навіть загостритися. Крім негативних макропоказників, на думку економіста МЦПД Ільдара Ґазізулліна, існують інші ризики для відновлення.

“Друга хвиля кризи може бути спричинена також ралі на фондових і товарних біржах світу, яке не підкріплене фундаментальними факторами”, — підкреслює він.

Другим, внутрішнім, ризиком Ґазізуллін називає м'яку бюджетну політику, яка разом із підняттям регульованих цін на газ та житлово-комунальні послуги після виборів може розкрутити інфляційну спіраль.

Немає одностайності в оцінках економічної ситуації у країні не лише серед політиків.

Очікування топ-менеджерів найбільших вітчизняних підприємств теж суперечливі. Одні керівники стримані у прогнозах щодо темпів відновлення, інші запевняють, що найгірше для економіки позаду, а хтось взагалі не відчув кризи.

Більше за інших впевнений у позитивному сценарії представник фінансового сектора — управляючий директор ІК Dragon Capital Томаш Фіала.

“Для фінансової галузі найгірший час вже пройшов — як на світових ринках, так і в Україні. Завдяки підтримці НБУ, уряду та материнських компаній українських банків фінансову систему вдалося стабілізувати”, — стверджує він.

У самих банках наразі не поспішають радіти.

“Можна говорити, що дно кризи вже позаду, проте оздоровлення не буде швидким. Все залежатиме від ефективності реформ. В останні роки вони не проводилися”, — вважає віце-президент “Альфа-Банку” (Україна) Роман Шпек.

Більше того, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін не виключає приходу другої хвилі кризи. З банкіром солідарна фінансовий директор групи СКМ Маргарита Поважна.

“Незважаючи на певні позитивні сигнали, про повернення до передкризових обсягів продажів говорити ще зарано. Зараз усі живуть з коротким горизонтом планування, а у таких умовах говорити про відновлення дещо легковажно”, — наголошує вона.

За словами Поважної, позаду залишилася не криза, а шок від неї. “Всі уже звикли і прийняли нові правила гри”, — стверджує фіндиректор СКМ.

Про подібне відчуття розповів “Економічній правді” президент і власник групи DCH Олександр Ярославський.

“Ми так звикли жити у цьому стані, що про кризу говоримо як про погоду. І сприймаємо її відповідно: яка вона є, така і є”, — зазначив він.

При цьому Ярославський настільки “звик” до подібного стану, що навіть перестав відчувати економічне падіння.

“Скільки вже ця криза триває? Рік або півтора? Я не знаю, скільки, бо я кризу не відчуваю. Насправді можливостей не стало менше ні для великого бізнесу, ні для будь-якого іншого”, — запевняє він.

Агропромислова галузь, за словами голови правління холдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрія Косюка, також не відчула особливих змін. Компанія працює за планами, складеними ще 2005 року.

У свою чергу, будівельний бізнес переживає складний адаптаційний період. Генеральний директор девелоперсько-будівельної компанії ТММ Микола Толмачов вважає, що рецесія залишається основним ризиком для економіки у 2010 році.

Однак, крім негативних економічних факторів, існують ще й політичні загрози: можливе затягування президентської гонки та ризик, що уряд і парламент залишатимуться бездіяльними.

“Економічна правда” звернулася до керівників провідних компаній з проханням оцінити ризики для вітчизняної економіки після виборів.

Олександр Ярославський, президент групи DCH:

— Я не Нострадамус і ніколи не роблю прогнозів, особливо у нашій непередбачуваній країні. Якихось специфічних ризиків, характерних саме для 2010 року, я не бачу. Набір ризиків треба розглядати для конкретного бізнесу, а середню температуру по лікарні вимірювати безглуздо.

Маргарита Поважна, фінансовий директор Систем Кепітал Менеджмент:

— Чим більше загострюється економічна і політична нестабільність в Україні, тим менш привабливою для іноземних інвесторів стає українська економіка, тим дорожчі зовнішні позики для всіх українських компаній. Тому основним ризиком, як і 2009 року, буде недостатня ліквідність.

Роман Шпек, віце-президент Альфа-Банк (Україна):

— Основним ризиком для відновлення економіки може стати відкладення системних структурних реформ в усіх галузях. У разі дострокових парламентських виборів влада буде сформована восени, а це означає, що жодних реформ в державі не буде.

Крім того, у 2010 рік ми перейшли без держбюджету і схвалених радою НБУ засад грошово-кредитної політики, тому не маємо часу для політичного протистояння.

Борис Тимонькін, голова правління Укрсоцбанку:

— Ключова умова для запобігання загрозам — нормальне завершення президентських виборів. Потрібно також якнайшвидше зробити строкові депозити по-справжньому строковими. На мою думку, це найнебезпечніша міна, на якій сидимо ми усі — і банкіри, і їхні вкладники, і вся економіка.

Томаш Фіала, управляючий директор ІК Dragon Capital:

— Ключові ризики будуть пов'язані з термінами завершення президентських перегонів, а також з економічною політикою уряду і Нацбанку після виборів. Ми очікуємо на відновлення співпраці з МВФ і на розмороження процесу приватизації.

Приватизація — найбільш розумне джерело фінансування бюджетного дефіциту у 2010 році. Крім того, вона може стати важливим свідченням стабілізації для внутрішніх та зовнішніх стратегічних інвесторів.

Юрій Косюк, голова правління ВАТ “Миронівський хлібопродукт”:

— 2010 рік буде своєрідним “шляхом на Голгофу”. Нова влада може “згоріти”, вирішуючи проблеми, накопичені старим урядом. Найбільші ризики — відсутність держбюджету, інфраструктурні проблеми, девальвація гривні і зростання безробіття.

Микола Толмачов, генеральний директор девелоперсько-будівельної компанії ТММ:

— Західних інвесторів лякає політична невизначеність. Вони чекають завершення виборів, щоб зайти в Україну. Гроші у світі є, і вони прийдуть в країну. Правда, не так легко, як раніше, адже вимоги інвесторів дуже зросли.

Дмитро ДЄНКОВ