День, який змінив світ

Після 11 вересня 2001 року про те, що в американському варіанті позначення цієї дати — 9/11, дізнався увесь світ. Цієї неділі виповнюється рівно десять років відтоді, як світ змінився назавжди. Приголомшливі теракти у Нью—Йорку та Вашингтоні в буквальному та переносному сенсі струснули не лише Америку: зловісна вибухова хвиля від них покотилася всією планетою і не вщухла досі. Того дня атаки терористів—смертників позбавили життя майже трьох тисяч людей. Але події, яким ці напади дали поштовх, за останні десять років обернулися смертями десятків тисяч осіб у різних куточках світу.

Майже ідеальна операція

З погляду ефективності терористична організація “Аль—Каїда”, яка організувала теракти 11 вересня, спрацювала майже досконало: 19 терористів—смертників (переважно молоді фанатики з різних арабських країн) пройшли багатомісячну підготовку не лише в тренувальних таборах організації, а й... в аероклубах США. Вони без проблем і майже одночасно захопили в повітрі чотири пасажирські літаки, змусивши два з них узяти курс на Нью—Йорк та два — на Вашингтон.

Один із лайнерів таки не долетів до мети (Конгресу США) у Вашингтоні й розбився біля міста Шенксвілл у штаті Пенсильванія: за офіційною версією, пасажири підняли бунт і завадили терористам здійснити замислене. Другий літак атакував Пентагон. На той час там уже знали, але ще не встигли усвідомити всієї глибини трагедії у Нью—Йорку, де два інші “Боїнги” вже врізалися у вежі—близнюки Всесвітнього торговельного центру на Манхеттені.

О 8:46 за місцевим часом вражені перехожі, що поспішали на роботу або просто прогулювалися сусідніми вулицями, побачили, як у північну вежу ВТЦ на рівні 90—х поверхів врізається “Боїнг”. На борту лайнера “Американських авіаліній”, який до захоплення терористами виконував рейс із Бостона до Лос—Анджелеса, було найбільше людей — 92. Із них п’ятеро виявилися терористами.

Спершу ті очевидці, хто в такий момент не втратив здатність міркувати, вирішили, що йдеться про страшну помилку пілотів, випадкову катастрофу. На місце події вмить прибули знімальні групи. Коли о 9:03 у південну вежу торговельного центру влетів другий “Боїнг”, деякі телеоператори вже встигли налаштувати камери — професійні кадри атаки на другого “близнюка” обійшли увесь світ. Надалі все, що діялося на місці найбільш видовищної трагедії початку третього тисячоліття, глядачі американських та провідних світових телеканалів могли спостерігати у прямому ефірі.

Ув’язнені в охоплених вогнем хмарочосах люди вистрибували з вікон і на очах у всього світу розбивалися, впавши з кількасотметрової висоти. Пожежники намагалися дістатися у вогняне пекло, проте врятувати тих, хто перебував на поверхах над рівнем, у який врізалися літаки, не було жодної можливості. Із нижчих поверхів люди бігли сходами вниз у страшній тисняві, але, як виявилося, не дарма: вже о 9:59 перший хмарочос, а за ним, о 10:29 і другий фактично вибухнули, склавшись, як карткові будиночки. Вулиці Нью—Йорка та небо над містом вкрили густі хмари пилу — як з’ясувалося згодом, смертельно небезпечного, адже при будівництві веж—близнюків було використано багато канцерогенних матеріалів — азбесту, різних пластиків тощо. Згодом чимало рятувальників, які працювали на розбиранні завалів, захворіли на рак, астму та інші хвороби.

Мало правди в морі інформації

Про трагедію 11 вересня за останні 10 років написано більше, ніж про деякі локальні війни. Але все ще залишаються сумніви, що тодішня адміністрація президента Буша розповіла все і так, як воно було насправді. Залишається під питанням, чи справді літак, який розбився у Пенсильванії, впав у результаті боротьби на його борту, чи був збитий американськими ВПС, адже на той час уже було відомо про теракти у Нью—Йорку та Вашингтоні, а пасажири захопленого терористами лайнера однаково не мали шансів вижити...

Сумніви в тому, що все в цій історії так просто, як розповідають офіційні джерела — атака “Аль—Каїди”, яка потребувала негайної відповіді у вигляді розгортання воєнних дій в Іраку та Афганістані — мають не лише любителі “теорій змов”, а й цілком серйозні люди. Голова так званої комісії 9/11 (американської урядової комісії, яка розслідувала події 11 вересня) Томас Кін, його заступник Лі Хамільтон та провідний юридичний радник Джон Фармер—молодший пізніше написали книжку, в якій роблять трохи відмінні висновки, ніж самі ж раніше виклали в офіційному звіті. Автори праці зазначають: адміністрація Буша перешкоджала їм у роботі, вилучала у них певну інформацію, а сам президент погодився давати свідчення перед комісією лише за умови, що робитиме це разом із віце—президентом Діком Чейні і не під присягою. А Пентагон та Федеральна агенція авіації, за свідченнями членів комісії, взагалі надали їм фальшиві данi. Джон Фармер заявляє прямо: “Уряд США ухвалив рішення не говорити правду про те, що сталося”. Один із членів комісії, колишній сенатор Макс Кліленд, вийшов з її складу, оскільки не бажав підписуватися під тим, що розминається з правдою.

Залишаються без відповідей на багато своїх запитань і сім’ї загиблих під час терактів десятирічної давності. Саме тому після трагедії 2001 року у США з’явилися численні організації “Правда про 11 вересня”, які не стомлюються запитувати, чому адміністрація США, численні урядові агенції, ЦРУ та 16 інших агенцій розвідки і безпеки виявилися неспроможними виявити змовників та попередити теракти. Ці організації існують навіть за професійними ознаками: “Правда про 11 вересня” архітекторів та інженерів, пожежників, пілотів, учених і, звісно, родин загиблих. Як фахівці у своїй галузі учасники цих груп складають довгі списки запитань, на якi немає відповіді в урядовому звіті. І не виключено, що правди вони не дізнаються вже ніколи...

Війна з тероризмом чи зі свободою?

Десята річниця найрезонансніших в історії терактів стала ще одним приводом замислитися над тим, як вони змінили світ і чи став він безпечнішим унаслідок війни з тероризмом. Так, сама “Аль—Каїда” тепер є значно ослабленою, особливо після ліквідації її лідера Осами бен Ладена. Але за ці роки організація ще більше розгалузилася по світу, й окремі її гілки почали жити власним життям. Досить нагадати про численні і безперервні теракти в Іраку, Афганістані, Пакистані. І навіть там, де на терористів “чекають” значно менше: метро у Лондоні, Туреччина, Марокко, Індонезія, Туніс... Хвиля боротьби з тероризмом породила інші локальні війни, мілітаризацію багатьох країн світу, корупцію у верхніх ешелонах влади, погіршення стану свободи слова у світі, дезінформацію у ЗМІ. Найбільш тоталітарні режими розпочали використовувати термін “війна з тероризмом” для жорстокого придушення внутрішньої опозиції. І не тiльки тоталітарні — навіть така “історична демократія”, як США, використала цю нагоду для контролю над своїми громадянами, значно урізавши їхні права та вольності.

Усі ми стали менш вільними з огляду на заходи безпеки у транспорті, особливо повітряному, на запровадження певних цензурних обмежень у ЗМІ й на те, що наші особисті переконання тепер завжди можуть бути класифіковані владою як “екстремізм”. Тобто впродовж цих 10 років сталися певні засадничі зміни в культурі Америки та Європи: міркування безпеки взяли гору над досі основними цінностями свободи. В Америці на перше місце вийшли служби безпеки — ЦРУ, ФБР, поліція та Пентагон, фінансування яких після терактів 9/11 збільшилося в рази. Тотальне стеження за людьми не лише у США стало загальною нормою — “з міркувань безпеки”. Обмеження свобод iде пліч—о—пліч із зубожінням народів. Як не виникнути економічним та фінансовим кризам, якщо лише США впродовж цих десяти років витратили на додаткові заходи безпеки всередині країни 400 млрд. доларів, а на війни в Іраку та Афганістані 1,3 трильйона доларів!? Ці вражаючі цифри наводить у своєму аналізі до 10—ї річниці терактів 11 вересня агенція “Рейтер” із посиланням на дослідницький проект “Ціна війни”, що його провів Браунівський університет міжнародних студій.

Світ справді змінився за ці 10 років. І, однозначно, не в кращий бік.

Жертви

У тому хаосі, який охопив США після безпрецедентних терактів, точну кількість загиблих спершу не міг назвати ніхто. Фігурували цифри від 5 до 7 тисяч, і лише значно пізніше було встановлено точний (наскільки це можливо) мартиролог: 2977 невинних жертв та 19 терористів. З них під час атаки на вежі—близнюки у Нью—Йорку загинуло 2752 особи, серед яких — 343 пожежники та члени інших рятувальних команд, 60 поліцейських і восьмеро співробітників служби швидкої допомоги. При атаці на Пентагон загинули 184 людини. У літаку, що впав у Пенсильванії, було 37 пасажирів (у тому числі четверо терористів) та семеро членів екіпажу.

Інша версія

Скептики, які сумніваються у правдивості версії про те, що теракти 11 вересня 2001 року були скоєні терористами “Аль—Каїди”, вказують на підозрілі моменти в подіях того дня. Обізнаних із роботою спецслужб дивує надзвичайна швидкість розкриття злочину, про який до його скоєння розвідці США нібито нічого не було відомо. Буквально за кілька годин після терактів було оголошено винуватців — “Аль—Каїда” й Осама бен Ладен, знайдено виконавців — валізу одного з них нібито затримали в аеропорту й не встигли завантажити на фатальний рейс “Американських авіаліній”, який, зрештою, завершився в північній вежі Всесвітнього торговельного центру. Саме в цій валізі було знайдено перелік усіх 19 терористів та план їхніх дій. Проте навіщо смертнику взагалі здалася валіза, та ще й завантажена в багажний відсік приреченого літака? Серед версій, які висловлюють любителі таких теорій, є різні варіанти — від того, що “теракти” замислили в Білому домі, аби розгорнути воєнні дії в Іраку та Афганістані й підсилити роль США як світового гегемона, до того, що авторами злочинного задуму без відома президентської адміністрації були спецслужби. Адже після 9/11 вони отримали значно більшу владу й фінансування. Та й Осаму бен Ладена навесні цього року знищили “якось дивно”: нікому не показали його тіла, одразу затопивши в океані, а вже невдовзі бійці спецзагону “морських котиків”, які проводили цю операцію, загинули у збитому в Афганістані гелікоптері...

Також скептиків дивує швидкість руйнування веж—близнюків: вони нагадують про те, що за півроку до подій 11 вересня збитковий Всесвітній торговельний центр придбав магнат Ларрі Сільверстайн, який одразу застрахував його на 3,2 мільярда доларів (у тому числі й від теракту). І після катастрофи отримав аж 4,6 мільярда — як компенсацію й на відбудову ВТЦ. Нагадаємо, зараз на його місці зведено меморіальний комплекс “Нульовий рівень”, де до наступної річниці терактів планують відкрити музей 9/11.

Олександр ШИМАНСЬКИЙ