Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Чому Україні потрібен податок з продажу

[09:27 31 августа 2011 года ] [ Економічна правда, 30 августа 2011 ]

Зростання податку на споживання підвищить ціну імпортних товарів і попит на них, в той час як ціна експортних товарів не зміниться.

В сучасній Україні пенсійна система та соціальне страхування фінансуються спеціальним збором із заробітних плат, тобто виплачуються роботодавцем державі безпосередньо виходячи з доходів працівника.

Але така система є невигідною, в першу чергу для самої держави, з кількох причин.

По-перше, вона не забезпечує достатнього надходження коштів — пенсійний фонд хронічно дефіцитний і з року в рік отримує фінансування з держбюджету. В цьому винен, в основному, відхід у тінь заробітних плат, викликане великими розмірами відповідного збору і, отже, великою вигідністю уникнення його сплати.

По-друге, прямі податки такого роду недружні до технологічних галузей виробництва, так як на останні покладаються виплати, непропорційні щодо їх частки у сукупних доходах.

В результаті, підвищується порівняльна вигідність капіталомістких галузей — наприклад, “флагманів” української економіки: металургії та хімічного виробництва.

Останні є виробництвами з низькою доданою вартістю, малоприбутковими і залежними від коливань цін на спожиту ними сировину.

Про необхідність базування на більш просунутих сферах виробництва політики говорять мало не з моменту здобуття країною незалежності.

Таким чином, зміна системи фінансування пенсійних виплат і соціального страхування є досить нагальним питанням, що вимагає термінового рішення.

Необхідно частково або повністю змістити частку фінансування пенсій та соцстрахування від прямого оподаткування — зборів з заробітної плати — до непрямого — податків на споживання, тобто податку на додану вартість (ПДВ), або податку з кінцевих продажів (НКП, він же податок з обороту).

Таке рішення не є чимось унікальним.

З 90-х років воно поступово впроваджується в країнах ЄС, де частка прямих надходжень у сукупних доходах держави знижується, тим часом як зростає частка непрямих податків — в ЄС це, в основному, податок на додану вартість.

До того ж перехід на таку систему — один із заходів, який пропонується впровадити Греції, як спосіб проведення так званої “внутрішньої девальвації” — досягнення ефекту, схожого з девальвацією, без зміни курсу валюти.

Для того, щоб зрозуміти, що відбувається з національною економікою за пропонованої зміні системи оподаткування та які цілі можуть бути досягнуті з його допомогою, варто розглянути наслідки цієї зміни на двох етапах.

Перший етап — перехідний процес, тобто процеси, які відбуватимуться безпосередньо після впровадження нових заходів.

Другий етап полягує в тому, якими будуть довгострокові наслідки реформи після приходу економічної системи в рівновагу. І хоча економіка дуже динамічна і схильна до постійних змін, виокремити наслідки реформи цілком можливо.

В будь-якому разі, рівномірне підвищення податку на споживання за всіма видами товарів є не найкращим способом це зробити, з тієї причини, що ринок праці дуже сильно реагує на зміну вартості життєво-важливих товарів — їжі, громадського транспорту, оренди житла, одягу та іншого.

Ряд корисних ефектів для економіки після відмови від прямого збору з зарплат будуть втрачені, якщо зарплати відразу ж підскочать слідом за цінами на життєво-важливі товари.

Крім того, в Україні місцеві товари, як правило, займають більш дешеві сегменти ринку і велика їх частина відноситься до життєво важливих, більш дорогі ж товари, в основному, є імпортними.

Тягар нерівномірного підвищення податку на споживання, якщо збільшити в першу чергу ставки для більш дорогих товарів, можна непропорційно покласти на закордонних виробників, що досить вигідно з точки зору зайнятості в Україні.

Крім того, варто розуміти, що виробники та імпортери зможуть досить швидко перекласти підвищення ПДВ на кінцевого споживача — як правило, це відбувається навіть в розвинених країнах, а тим більше в країнах, що розвиваються.

Податок з обороту, за визначенням, відразу лягає на плечі споживача.

Отже, що ж трапиться безпосередньо після повного або часткового переходу до фінансування Пенсійного фонду і соцстрахування податком на споживання:

1. Ефект “внутрішньої девальвації”.

Податки на споживання стягуються на всі спожиті всередині країни товари і послуги, але не стягуються з експорту (ПДВ експортерам повертають, НКП вони просто не платять).

Отже, зростання податку на споживання підвищить ціну імпортних товарів і попит на них, в той час як ціна експортних товарів не зміниться, що безпосередньо впливає на баланс торгівлі та поточний рахунок держави.

Крім того, і це також нагадує девальвацію, вжиті заходи знижують витрати експортерів — вони перестають платити збори із заробітної плати, не сплачуючи, при цьому, податків на споживання.

Тобто відбувається зниження вартості праці, а значить і підвищення міжнародної конкурентоспроможності.

Останнє, у свою чергу, призводить до більш високих інвестицій в виробництва, орієнтовані на експорт, що сприяє зайнятості, збільшує ВВП і довгостроково надає позитивний ефект для притоку іноземних коштів в країну.

2. Поліпшення адміністрування податків.

Податки на споживання легше адмініструються і легше контролюються, ніж відрахування із заробітної плати.

Як правило, впровадження “соціальної ПДВ”, як це часто називають у Європі, дуже ефективно з точки зору доходів уряду.

Збільшивши частку податку на споживання у фінансуванні соціальних видатків, можна якщо не вирішити, то сильно полегшити проблему хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

3. Підвищення конкурентоспроможності трудомістких галузей.

Частка відрахувань з заробітної плати в доходах бізнесу пропорційна самій заробітній платі, яка тим вище, чим вище частка праці в створюваній вартості.

Відповідно, наукомісткий бізнес платить великі збори щодо своїх доходів ніж капіталомісткий, тобто прямий збір з заробітної плати дестимулює створення наукомістких виробництв.

Як вже було сказано вище, для України наукомісткі виробництва є єдиним способом стимулювання розвитку більш складних і прибуткових галузей, тобто збір з заробітної плати фактично гальмує такий перехід.

Його заміна на непрямий податок дозволить усунути цей недолік.

4. Разовий стрибок цін і відповідне падіння реальних доходів домогосподарств.

Так само як податок на споживання у вигляді ПДВ, який виробники перекладуть на споживачів, такі податок з обороту, який споживачі будуть платити напряму, призведе до зростання цін для споживачів. Отже, впадуть їх реальні доходи.

У випадку, якщо податок на споживання буде підвищений рівномірно і досить велика частка підвищення торкнеться життєво-необхідних товарів, скоріш за все, дуже швидко підскочать заробітні плати, через високу чутливості ринку праці до них, тобто реальні доходи швидко повернуться до більш-менш дореформеного рівня.

Якщо ж податок на споживання буде піднято нерівномірно з упором на більш дорогі і не життєво-необхідні товари, відновлення реальних доходів і, відповідно, вартості робочої сили, може затягнутися.

Такий підхід дозволив би протягом більш тривалого терміну стимулювати створення експортно-орієнтованих виробництв, мінімізуючи, при цьому, збиток для зайнятості у виробництвах, орієнтованих на внутрішній ринок.

В рамках перехідного процесу ми отримаємо ефект внутрішньої девальвації, який позитивно впливає на експортні виробництва і баланс поточного рахунку, поліпшення збирання податків, стимулювання трудомістких галузей виробництва і зниження реальних доходів домогосподарств.

Але зниження доходів, залежно від конкретної конфігурації податків на споживання, може бути або швидко усунено зростанням заробітних плат, або розтягнутися у часі. Таким чином впаде попит на дорогі товари, але буде додатково простимульовано створення експортних виробництв.

У чому ж конкретно полягатиме перехідний процес? Якщо уряд використовує підвищення збирання податків для зниження або ліквідації дефіциту державного бюджету, то основними змінними макроекономічними параметрами будуть падіння реальних доходів домогосподарств і зростання доходів експортерів.

Зниження реальних доходів домогосподарств буде частково компенсовано індексацією заробітних плат на зростаючі ціни. Цей ефект буде більш вираженим, якщо більшу частку в підвищенні податків на споживання складуть податки на життєво-необхідні товари.

Це також зробить українську робочу силу більш конкурентоспроможною, а експортне виробництво в країні — більше вигідним.

Останнє, у свою чергу, призведе до інвестицій в розширення і створення нових експортно-орієнтованих виробництв, що означає зростання попиту на робочу силу і, відповідно, зростання заробітних плат.

Очевидно, в якийсь момент це зростання компенсує попереднє падіння реальних доходів домогосподарств — в цей момент економіка і прийде в рівноважний стан.

Таким чином, рівноважний стан відрізняється від перехідного процесу тим, що ефектів здешевлення праці і падіння внутрішнього попиту в ньому не буде, всі ж інші збережуться.

По-перше, це збільшення збору податків, а по-друге, підвищення конкурентоспроможності наукомістких галузей.

Обидва ефекти позитивні і вельми затребувані в сучасній Україні.

Щоб оцінити загальний ефект від реформи, слід додати до них можливість проведення внутрішньої девальвації, яка буде якийсь час стимулювати експорт і де стимулювати імпорт.

В сумі, ми можемо одержати більш сильний експортний сектор, поліпшення балансу поточного рахунку, зменшення або ліквідацію дефіциту бюджету і довгострокове стимулювання розвитку більш технологічних галузей.

Павло КУХТА
 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.