Чи залишаться українці без Google Pay та Apple Pay

В Україні можуть обмежити банківську комісію зі здійснення покупок за допомогою банківських карток. Відповідний проект закону №4363 пройшов перше читання у Верховній Раді.

Основними лобістами зменшення комісії є великі торгові мережі та інтернет-магазини. Найактивнішими лобістами зменшення є Розетка, Сільпо, Метро, Новус, Нова пошта, МакДональдс Україна, Інтертоп, мережа АЗС ОККО. Це допоможе продавцям, в тому числі і малим, зменшити витрати на обслуговування безготівкових транзакцій.

Проти зменшення виступають банки, найбільш активні — Приватбанк, Райф, Ощадбанк та Монобанк, платіжні системи Visa і Mastercard, а також Національний банк України.

Рітейлери стверджують, що зменшення банківської комісії за безготівкову покупку знизить ціну товару для покупця.

Банки ставлять під сумнів цей аргумент і водночас застерігають, що зниження комісій призведе до скорочення мережі POS-терміналів, до відключення Google Pay та Apple Pay, зробить платним обслуговування карток, зникнуть пільгові періоди за кредитними картками, а також будуть скасовані кеш-беки.

З чого складається комісія за покупку (еквайринг)?

При розрахунках за товари/послуги за допомогою банківських карт, в тому числі за допомогою Google Pay і Apple Pay, ми сплачуємо комісію за операцію. Її вартість включено в ціну товару.

Розмір комісії при розрахунку карткою за товар/послугу становить 1,8-3% всієї суми операції. Цю комісію ділить між собою три фінансових посередника, за допомогою яких відбуваються безготівкові покупки.

Перший посередник — це банк-еквайер, який надав продавцю POS-термінал. Він отримує близько 2-3% від суми покупки, в залежності від розміру продавця і умов, про які він домовиться з банками. 60% POS-терміналів в Україні належить державному Приватбанку. В трійку найбільших також входять Ощадбанк і Райффайзен банк. Всі вони займають 87% ринку оплати через POS-термінали. Водночас, цей ринок не можна назвати монопольним, оскільки еквайрингові ліцензії має 28 банків.

Другий посередник — це емітент банківської карти, з якої було зроблено покупку. Йому банк-еквайер має сплатити комісію, яка називається interchange. Ця послуга становить 60-70% усієї комісії за покупку, або 1,4-1,6% від вартості операції. Якщо банк є власником POS-терміналу і водночас емітентом карти, то він відповідно забирає всю комісію собі. Найбільші емітенти карток в Україні: державні Приватбанк, Ощадбанк, Укрсиббанк, та Монобанк Олега Гороховського з ліцензією Універсал банку Сергія Тігіпка.

Третій посередник — дві міжнародні платіжні системи Visa або Mastercard, які з'єднують між собою всіх учасників операції. За свою послуги вони отримують 0,3% від вартості операції.

Наразі сторони перебувають в дискусії. Остаточного варіанту законопроекту ще немає. Остання ітерація звелась до пропозиції законодавчо обмежити розмір еквайрингу в 1%, а ставку інтерчейндж встановити на рівні— 0,5%. Водночас клієнту в обов'язковому порядку повертатиметься 1% вартості покупки.

Ми зібрали аргументи двох сторін в дискусії навколо зниження комісії за безготівкові покупки.

Аргументи торгових мереж

Завдяки розширенню доступу населення до банківських продуктів, масовому розповсюдженню технології безконтактної оплати за допомогою Google Pay та Apple Pay, активно зростає і кількість покупок товарів та послуг за безготівковим методом.

Водночас для бізнесу це означає значне зростання витрат на банківські комісії.

За інформацією представників торгових мереж, опублікованою на тематичному ресурсі RAU, за 2019 рік мережі перерахували банкам за безготівкові розрахунки 10,3 млрд грн, а з урахуванням інтернет-торгівлі — 17,1 млрд грн.

Рітейлери приводять приклад ЄС, де плата за безготівкові розрахунки становить не більше 0,3% і обмежена директивою ЄС № 17-751 (однак мова йде лише про інтерчейндж, а не про всю торгову комісію — БЦ).

“У ціні кожного товару, який продається в Україні закладені 1,8-3% банківської комісії, які кожен бізнес повинен платити банкам за проведення оплат картами. Це означає, що наш споживач повинен платити більше. Для прикладу — ставка в Росії — 1%, в Казахстані — 0,7%, в Узбекистані — 0,5%. В Україні — від 1,8 до 3% і встановлювати цей відсоток можуть платіжні системи та банки, так, як їм заманеться. І українському бізнесу нікуди подітися: приймати карти зобов'язує Закон. В Євросоюзі подібну проблему вирішили на законодавчому рівні, зафіксувавши обгрунтований тариф”, — написав на своїй сторінці у Facebook власник ROZETKA Владислав Чечьоткін.

За його словами, кожна карткова транзакція для ROZETKA коштує майже 2%. Водночас інкасація готівки коштує в рази дешевше. За оренду 90 магазинів, всіх складів і всіх офісів ROZETKA щорічно витрачає менше, ніж на банківську комісію.

Ресторани сплачують за еквайринг 2- 2,5%. Відповідно, висока частка безготівки у виручці закладів харчування означає втрату великої частини заробітку, йдеться в дослідженні компанії Poster.

Вона проаналізувала продажі понад 6000 закладів громадського харчування України і встановила, що 39% виручки ресторатори отримують від оплат банківськими картами. В Києві цей показник досягає 53%, в Дніпрі — 43%, у Львові — 42%, Одесі — 37%, а Харкові — 44%.

“Раніше ніхто з рестораторів особливо не переживав про еквайринг: два-три роки тому частка безготівкових оплат була не дуже значна і становила 15-17% від обороту. Зараз же в наших закладах в Дніпрі частка оплат безготівкою наближається до 60%, в Києві — до 80%, — пояснює ресторатор Денис Жаткін. — З маржинальністю в 12-18% річного прибутку від обороту, витрати на еквайринг — це п'ята-сьома частина чистого прибутку підприємства”.

Аргументи банкірів

Банкіри, платіжні системи, а також Національний банк виступають проти законодавчого регулювання розміру комісій за еквайринг. Вони наполягають, що цей процес має відбуватися ринком, а не за допомогою штучного обмеження.

Банкіри попереджають, що централізоване обмеження торгових комісій призведе до зменшення кількості безготівкових операцій і збільшення тіньової економіки, а також до падіння інвестицій в розвиток цифрових банківських послуг.

За даними Нацбанку, в Україні встановлено 375 тис. POS-терміналів. Їхня кількість за 10 років зросла у п'ять разів. В Україні на 1000 громадян припадає 9 POS-терміналів. Водночас у Європі — в 3,5 рази більше, або 33 термінали на тисячу населення.

“В Європі також було обмежено розмір банківської комісії, однак це не призвело до зменшення роздрібних цін на товари та послуги. Водночас споживачі отримали додаткові фінансові витрати за банківські послуги. Наприклад, збір за зміну пін-коду у Франції, збір за оплату карткою в деяких категоріях магазинів у Чехії, збір за зняття готівки в банкоматах Чехії, Данії та Португалії. За окремими видами кредитних карт зростання банківських комісій становило від 20 до 60%, — говорить нардеп “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк — голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Вона в цій дискусії знаходиться на стороні банкірів.

За інформацією старшого віце-президента, директора регіонального підрозділу Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи Віри Платонової, в Європі кількість безготівкові платежів становить 50-70%, а в Україні 24%. Ми тільки розпочали шлях до безготівкової економіки.

“П'ять років тому в Євросоюзі було введено обмеження тільки ставки інтерчейндж, торгову комісію не чіпали. І дослідження показали, що ніякого впливу на розвиток cashless економіки це не дало. Більше того, виросли комісії за обслуговування карткових рахунків. В результаті від цього зниження виграли тільки великі торгові компанії, які не знизили ціни на продукти”, — розповідає вона.

Після зниження ставки інтерчейндж в ЄС ціни на товари не знизилися. Однак банківські продукти стали платними, каже Інга Андреєва, гендиректор Mastercard в Україні і Молдові.

“Ніякого відношення регулювання торгових комісій до боротьби за інтереси споживача немає. Рітейл ціни на товари не знизить, водночас банки будуть змушені підняти ціни на свої послуги, щоб компенсувати свої витрати на розвиток бізнесу. Якщо нам не буде вигідно, то ми не будемо ставити термінали в торгових мережах. Йде серйозне лоббі крупних торгових мереж, щоб перерозподілити ринки, доходи і отримувати більше прибутку” — каже член правління Общадбанку Антон Тютюн.

Після законодавчого обмеження торгових комісій банки будуть змушені відключити клієнтам можливість прийому оплати Apple Pay або Google Pay через високу собівартість угод з урахуванням додаткових комісій цих сервісів і витрат емітентів, а також зникне пільговий період по кредитних картах, розповідає заступник голови правління Приватбанку Разван Мунтеан.

За його словами, POS-термінали в торгових точках з оборотом менше 33 тис. грн на місяць стануть збитковими для банків. Таким чином, 119 тис. підприємців не зможуть приймати карти, так як Приватбанк буде змушений забрати їх POS-термінали як збиткові.

Юрий ВИННИЧУК