Повномасштабна війна суттєво зачепила бізнес-імперію найбагатшого українця Ріната Ахметова. З початку війни його статки впали на 64%. На початку 2022 року Forbes оцінював їх у $13,7 млрд, а у липні — лише в $4,9 млрд.
Головний скарб бізнес-імперії “Метінвест” втратив 2/3 оціночної вартості бізнесу. Раніше Forbes оцінював вартість “Метінвесту” в $3 млрд, з яких на частку Ахметова припадає $2,25 млрд. Також було оновлено оцінку ДТЕК — зараз вона становить $580 млн.
Найважливішими з решти активів залишаються приватна та комерційна нерухомість ($650 млн), ПУМБ ($250 млн) і транспортна компанія “Лемтранс” ($225 млн). Оцінити готівкові кошти й інші ліквідні активи Ахметова непросто: він не подає майнових декларацій, однак з огляду на попередні виплати дивідендів ця сума може становити $300 млн.
Вартість елітного транспорту Ріната Ахметова Forbes оцінює у $160 млн. Футбольний клуб “Шахтар” подешевшав до $150 млн, більшу частину з яких становить трансферна вартість футболістів.
У СКМ досить обережно прокоментували оцінку Forbes. “Будь-яка оцінка вартості активів під час війни, з нашої точки зору, буде з високою вірогідністю хибною”, — зазначили у пресслужбі СКМ. У компанії додали, що їхня оцінка збитків у звʼязку з активною фазою бойових дій і збільшенням кількості ракетних обстрілів українських територій на цей момент у повному обсязі поки неможлива. “Вона обовʼязково буде проведена пізніше. Ми очікуємо, що сума становитиме десятки мільярдів доларів США”, — заявили в СКМ.
“Метінвест” — 46% статків Ріната Ахметова
Війна зруйнувала вертикальну інтеграцію групи “Метінвест”. У Маріуполі вона втратила два головних підприємства — “Азовсталь” і ММК ім. Ілліча. Ці активи були ядром металургійного бізнесу “Метінвесту”. Сюди постачалось до 40% залізорудної сировини з гірничозбагачувальних комбінатів компанії в Дніпропетровській області. З цієї сировини маріупольські заводи виробляли сталеву продукцію з більшою доданою вартістю. Тільки чверть цієї продукції продавалась в Україні, решта йшла на експорт, зокрема у вигляді слябів для перекатних заводів “Метінвесту” в Англії та Італії. В 2021 році “Азовсталь” і ММК ім. Ілліча виробили 8,6 млн т сталі, або 90% всієї сталі групи. На ці заводи припадало 40% усього українського виробництва металопродукції.
Інші металургійні підприємства групи продовжують працювати з невеликим завантаженням. “Каметсталь” працює з однією доменною піччю з трьох, Запоріжсталь — на 50% своєї потужності. Загалом “Метінвест” скоротив виробництво на своїх підприємств сумарно більш ніж на 40% через руйнування та логістичні проблеми, спричинені військовою агресією Росії проти України.
Крім того, в липні компанія призупинила видобуток на Інгулецькому, Північному і Південному ГЗК. Роботу зі зменшеною на чверть потужністю продовжує лише Центральний ГЗК.
Минулий рік був найуспішнішим в історії компанії. Високі світові ціни на руду принесли “Метінвесту” в 2021 році надприбутки. Дохід компанії зріс на 72% порівняно з 2020 роком, до $18 млрд; EBITDA — у 3,2 раза, до $7 млрд; інвестиції — майже вдвічі, до $1,3 млрд.
Нерухомість — 13%
Диверсифікація інвестицій дозволила Рінату Ахметову почуватися впевненіше під час війни з РФ. Зараз не ДТЕК, а приватна і комерційна нерухомість — актив номер два в бізнес-імперії Ріната Ахметова. Іноземні активи (квартира в Лондоні і вілла Les Cedres у Франції) не втратили в ціні. А ось українська комерційна нерухомість (ЦУМ, друга черга бізнес-центру “Леонардо”, готель “Опера” тощо), за оцінкою Forbes, подешевшали на 20%.
ДТЕК — 12%
На відміну від “Метінвесту”, енергетичному холдингу ДТЕК вдалося уникнути серйозних руйнувань. Проте шестимісячний запас міцності вже вичерпався. Виторг групи в 2020 році — 116 млрд грн, збиток — 13,9 млрд грн. “У нас великі проблеми з ліквідністю”, — каже в інтервʼю Forbes Максим Тімченко.
Основа цього бізнесу — “ДТЕК Енерго”. Через війну виручка цієї компанії впала на 20%, виробництво електроенергії — на 30%, а частка на ринку електроенергії знизилась до 20%. До війни компанія генерувала понад 40% виторгу групи, видобувала 90% вугілля в Україні, контролювала близько 70% теплової генерації та займала третину ринку електроенергії.
Компанія втратила контроль над Луганською ТЕС, яка була захоплена російськими військовими в перші дні війни. У березні Тімченко оцінив втрату цієї станції у $180 млн. ДТЕК також зупинив Запорізьку ТЕС, яка знаходиться в окупованому Енергодарі. Криворізька та Курахівська станції знаходяться на лінії фронту і постійно зазнають обстрілів.
Попри падіння виробництва електроенергії ДТЕК намагається тримати видобуток вугілля на минулорічному рівні (17 млн т). Вугілля в Україні та Європі користується величезним попитом. Покращити фінансовий стан компанії може і експорт електроенергії до ЄС, який Україна розпочала 30 червня. Ціни в ЄС втричі вищі, ніж в Україні.
Фінанси — 5%
Ключовий фінансовий актив Ріната Ахметова — Перший український міжнародний банк (ПУМБ) — як і напередодні повномасштабного вторгнення, продовжує посідати 7-е місце (станом на 1 червня) в банківський системі за обсягом активів. Це найбільший в Україні банк з приватним українським капіталом. Через воєнні дії та погіршення стану клієнтів обсяг коштів юридичних осіб у банку скоротився на 15%, або на 7 млрд грн, і банку довелось доформувати резерви за кредитами на 3 млрд грн. Як наслідок прибуток банку за п’ять місяців 2022 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротився у сім разів, до 224 млн грн.
Війна змусила бізнесмена вийти з анонсованої у листопаді 2021 року угоди про купівлю “Ідея Банку” в польського Getin Holding, на який він, за оцінками експертів, планував витратити близько $50 млн і на час перемовин посідав 32-е місце з 71 працюючих в Україні банків. Угода мала відбутись 25 лютого.
Проте є шанси на те, що Рінат Ахметов укладе іншу угоду — тепер вже з продажу. 14 липня компанія з управління активами “Альтера Ессет Менеджмент” (належить власникам страхової компанії VUSO Михайла Назарчука та Олексія Шуби) заявила про наміри придбати 99,6% акцій страхової компанії “АСКА” Ахметова. Після злиття компаній на страховому ринку зʼявиться один з найбільших страховиків — їхні сумарні активи станом на 30 вересня 2021 року становили 1,4 млрд грн.
“Лемтранс” — 5%
Рінат Ахметов — власник однієї з найбільших компаній-операторів приватних вагонів. В її парку 15 000 вантажних вагонів. Війна негативно позначилася на роботі компанії. Через блокування більшості морських портів і затори на сухопутних прикордонних переходах можливості перевезення вантажів впали. Це визнають і в самій компанії. “Доходи бізнесу зменшилися в кілька разів (за даними YouControl, в 2020 році виторг становив 14,4 млрд грн). На сьогодні ми маємо можливість задіяти лише 50% парку. Частину парку заблоковано”, — казав в інтерв’ю Центру транспортних стратегій генеральний директор Володимир Мезенцев.
“Шахтар” — 3%
16 липня до складу донецького “Шахтаря”, який на той момент проводив збори у Нідерландах, долучився форвард Ласіна Траоре. Цей футболіст — єдиний з 14 іноземних гравців клубу Ахметова, який залишився з командою.
П’ятьох “Шахтарю” вдалося продати (Давід Нерес перейшов до “Бенфіки” за €15,3 млн, Додо — до “Фіорентини” за €14,5 млн, Маркос Антоніо — до “Лаціо” за €6,5 млн, Фернандо — до “Зальцбургу” за €6 млн, Алан Патрік — до “Інтернасіоналю” орієнтовно за €2 млн. Вартість угод вказана за даними українських та європейських ЗМІ), виручивши приблизно €44,3 млн.
Інші пішли безкоштовно, скориставшись спеціальним правилом, яким ФІФА дозволила гравцям українських клубів призупиняти контракти у зв’язку з війною. Через це “Шахтар” втратив щонайменше ще дві великі трансферні угоди. Збитки від правила ФІФА “Шахтар” оцінює у €50 млн. Клуб збирається звертатися до суду, повідомляло видання The Athletic з посиланням на гендиректора “Шахтаря” Сергія Палкіна. Також клуб залишив італійський тренер Роберто де Дзербі.
Порівняно з лютим, Forbes майже вдвічі погіршив оцінку “Шахтаря” — з €275 млн до €150 млн. Ця сума враховує вартість складу команди станом на початок липня, тобто до того, як команду остаточно залишили деякі топгравці, частину клубного літака та тренувальну базу поблизу Києва.
Цього року “Шахтар” гратиме у груповому етапі Ліги чемпіонів. У сезоні 2020/2021 (останній сезон, за який “Шахтар” опублікував річний звіт) клуб заробив завдяки виступам на євроарені (груповий етап у Лізі чемпіонів та ⅛ фіналу Ліги Європи) понад €50 млн. Це приблизно 70% доходів, які “Шахтар” отримав того року.
Медіаактиви — 0%
Найбільше знецінилися активи Ріната Ахметова в медіа. Холдинг СКМ здав у Нацраду з телебачення і радіомовлення свої ліцензії на мовлення. Всього у СКМ було 10 супутникових і ефірних каналів, інтернет-ресурс “Сьогодні”, а також сайт і друкований журнал Vogue. Крім цього, в медабізнес Ахметова входили онлайн-кінотеатр Oll.tv та супутникова платформа Xtra TV. Всі вони входять у “Медіа Групу Україна” (МГУ).
У липні всі ці активи припинили роботу. До війни Forbes оцінював МГУ в $200 млн. Виторг медіагрупи в 2021 році — 467 млн грн, консолідований збиток — 936 млн грн.
Припинення роботи медіаактивів у СКМ пояснюють вступом у дію антиолігархічного закону. Вплив на медіа — один з критеріїв, через який бізнесмени можуть увійти в реєстр олігархів, вказується в документі.
“Укртелеком” — 2%
Після 24 лютого “Укртелеком” втратив контроль над інфраструктурою в 900 населених пунктах на сході та півдні країни, повідомили Forbes у пресслужбі компанії. Попередня оцінка втрачених активів сягнула понад 450 млн грн, заявили в компанії.
У першому півріччі 2022 року кількість абонентів оптичного інтернету збільшилася, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, на 44%, до 290 000. У 2022 році “Укртелеком” додав майже 4000 км нової мережі до 13 600 км оптичних ліній, побудованих у 2021 році.
HarvEast — 1%
До 24 лютого 2022 року, коли РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну, HarvEast обробляв у Донецькій області понад 85 000 га. Це був основний регіон роботи компанії. Проте після російського вторгнення HarvEast втратив доступ до активів у цьому регіоні, повідомили Forbes у пресслужбі холдингу.
Наприклад, компанія зазнала великої шкоди через неможливість зібрати цього літа врожай озимини в Донецькій області, де озимою пшеницею та озимим горохом восени 2021 року було засіяно 50 000 га. “Сьогодні ми не маємо доступу до цих полів, щоб зібрати вирощений врожай”, — зазначають у компанії.
Також HarvEast втратив контроль над 52 000 т агропродукції, які були заблоковані у Донецькій області.
Окрім цього, значна частина земельного банку, яким керує HarvEast в іншому регіоні — у Київській області, а саме 10 000 га, потребували обстеження та розмінування після звільнення від російської окупації. Компанії вдалося очистити з них майже 7000 га. Це дозволило навесні 2022 року засіяти загалом 29 000 га землі.
Також над матеріалом працювали: Ігор Орел, Ольга Гордієнко, Костянтин Гненний, Сергій Шевчук
