Іноземці все ще скуповують ОВДП

Іноземних інвесторів цікавлять переважно ОВДП терміном обігу до року. Саме на такий строк купується страховка від курсових коливань — NDF. А це означає, що в кінці 2010 року нерезиденти можуть спробувати вивести свої капітали з України.

У вівторок Міністерство фінансів поставило черговий рекорд. Воно в черговий раз знизило відсоток за облігаціями внутрішньої держпозики, але при цьому залучило більше 1 мільярда гривень. Основну частину грошей уряду дали іноземці.

Ставки за ОВДП були знижені дуже різко. Інвесторам запропонували папери з прибутковістю від 11% до 13% річних. Хоча ще на торгах 16 березня за тими ж облігаціями давали від 16% до 17,3% річних.

Зокрема, за піврічними паперами запропонована ставка склала 11% річних. За восьмимісячними і дворічними — 13%, а за паперами “довжиною” у 2,5 роки — 12%.

Незважаючи на обвал ставок, Мінфіну вдалося зібрати 1,04 мільярда гривень. Держава задовольнила лише 25 заявок з 115-ти. Більшу частину грошей принесли облігації “довжиною” до року: 8-місячні — 844 мільйони, 6-місячні — 190 мільйонів.

Якби стояло завдання зібрати максимум грошей, до бюджету вдалося би залучити 5,43 мільярда гривень. Стільки готові були дати різні інвестори під 18-20% річних.

На торгах 16 березня загальний попит був більшим — 9,28 мільярда гривень. З них Мінфін вирішив узяти тільки 626 мільйонів гривень.

“Зниження сумарного обсягу попиту логічне. Мінфін показав, що і далі готовий провадити політику низьких ставок. Спекулятивні біди відпали, однак попит значний”, — каже начальник аналітичного відділу Укрсиббанку Сергій Ягнич.

Отже, уряд продовжить користуватися вкрай сприятливою ситуацією, яка склалася після виборів. Вона полягає у тому, що в ОВДП стало цікаво вкладати.

Як думають нерезиденти

Заступник голови одного з банків відзначив, що, крім нерезидентів, частину ОВДП купують українські банки.

“Сьогодні у них досить ліквідності. Причому не тільки у державних банків, яким сам бог велів купувати держоблігації. Комерційні установи продовжують залучати гроші на депозити, тоді як підприємства неохоче беруть позики. Надлишок ресурсів потрібно десь “прилаштовувати”, — зазначив він.

З цією думкою погодився інший банкір: “Кредити зараз ніхто не бере. За нинішньої ціни вони нікому не потрібні, та й банки бояться видавати. Процес піде лише тоді, коли за депозитом платитимуть 15%, а кредит буде коштувати 20%”.

За словами експерта, у банків з іноземним капіталом дуже багато валюти. Долари лежать на коррахунках і приносять 0% річних. Тому деякі установи позбуваються валюти і інвестують в ОВДП. “Продають навіть під страхом того, що потім неможливо буде викупити валюту назад”, — відзначив банкір.

Найбільшим “споживачем” паперів залишається Нацбанк. Проте він купує ОВДП не напряму у Мінфіну, а у банків. Останнім часом регулятор знову почав фінансувати дефіцит держбюджету шляхом скупки ОВДП у підконтрольних державі банків.

На це вказує простий факт. 19 березня Мінфін продав держбанкам облігацій на 2,7 мільярда гривень. Однак за тиждень, з 15 по 22 березня, обсяг ОВДП у розпорядженні всіх банків упав на 102 мільйони гривень. Зате портфель НБУ виріс на 3,3 мільярда гривень. Це і є сума грошей, які “надрукував” Нацбанк і віддав уряду.

На первинних аукціонах основну частину паперів купують нерезиденти — переважно європейські хедж-фонди. За даними НБУ, з початку лютого 2010 року обсяг ОВДП у розпорядженні іноземців зріс з 560 мільйонів гривень до 1,9 мільярда гривень і продовжує збільшуватися. Нерезиденти, які у 2008-2009 роках майже повністю пішли з України, повертаються.

“Схоже, значну частину попиту склали заявки нерезидентів. За поточної кон'юнктури 12% річних — це той мінімальний рівень, при якому нерезиденти спрацьовують “у нуль”, — пояснив Сергій Ягнич.

За його словами, протягом останніх двох тижнів попит формують, в основному, іноземні інвестори. “Вони отримали можливість заробити непогану прибутковість на українських боргах і при цьому застрахувати свою позицію”, — говорить начальник відділу аналізу фінансових ринків “ING Банку (Україна)” Олександр Печеріцин.

Іноземці переважно страхуються від ризику курсових коливань.

“Деякі нерезиденти відкривають нехеджовані позиції. Вони купують папери строком обігу два-три роки. Такі інвестори очікують або зміцнення гривні, або зниження ставок за ОВДП. Їхній оптимізм підтверджується рекомендаціями багатьох інвестиційних компаній, які недавно спрогнозували зміцнення гривні”, — зазначив Ягнич.

Експерт відзначив, що частка нерезидентів, які заходять в Україну без хеджування, невелика. Ті, хто купують ОВДП терміном обігу до року, одночасно купують NDF за валютною парою гривня-долар, які сьогодні обходяться у 5-6% річних.

Ціна гривні у NDF на рік за останній квартал, гривень за долар

Джерело: Cbonds

Ціна гривні у NDF терміном 1 рік за останній рік, гривень за долар

Джерело: Cbonds

Уявлення про те, яким є відсоток за NDF, можна отримати, розділивши закладений у них курс — останнім часом близько 8,2-8,3 гривні за долар — на поточний курс українського міжбанку. За даними “УкрДілінгу”, у вівторок на міжбанківському валютному ринку Нацбанк купував долари за курсом 7,9376 гривні за долар

За словами Печеріцина, ще два тижні тому NDF на рік коштував близько 20% річних. Однак згодом усі побачили курс на зміцнення гривні, який продемонстрував Нацбанк.

“Сьогодні NDF коштує 6% річних. Такою ж є і вартість страховки від курсових ризиків, пов'язаних з Україною. Прибутковість ОВДП мінус процент за NDF дає більше, ніж можна заробити на українських єврооблігаціях у доларах”, — пояснив Печеріцин.

Інтерес іноземців очевидний. “Можна взяти прибутковість за “короткими” українськими єврооблігаціями, наприклад, Україна-2011. Це приблизно 6,5% річних у доларах. Додамо до них вартість NDF, зараз це 5-6%, і отримаємо реальну вартість внутрішнього боргу”, — пояснив Ягнич.

Якщо ставки за ОВДП вищі за цей мінімум, купувати їх однозначно цікаво.

Чи піде іноземний капітал

Отже, існує чітка тенденція: іноземних інвесторів цікавлять переважно ОВДП терміном обігу до року. Саме стільки буде діяти страховка від курсових коливань. Так, продані у вівторок ОВДП гаситимуться у вересні та листопаді 2010 року.

Це означає, що в кінці 2010 року нерезиденти можуть вивести свої капітали з України. Звичайно, так буде, якщо ситуація у державі буде погіршуватися.

“Нинішній оптимізм, який панує на валютному ринку, ґрунтується на очікуваннях, а не на реальних позитивних зрушеннях в економіці. Якщо влада не виправдає сподівань, все може змінитися”, — відзначив директор департаменту казначейства і фінансових інститутів Індекс-Банку Антон Болдирєв.

Наприклад, у 2005 році НБУ “прогнув” курс спеціально під прихід нерезидентів. А коли через рік вони вирішили виходити з України, долари значно подорожчали. Пізніше регулятор навіть увів норму обов'язкового резервування частини грошей, що приходять у країну, якщо термін інвестування менше року.

Загалом українська влада довела своє погане ставлення до “короткого” капіталу. Це означає, що слід користуватися NDF , тим більше, якщо за них заплачено.

Втім, може бути й інакше. “Не обов'язково нерезиденти захочуть репатріювати капітал у кінці 2010 року. Така ймовірність існує, але вона не обов'язково спрацює. Ситуація може навіть покращитися”, — сказав заступник голови одного з банків.

Одну з підстав для оптимізму назвав економіст Astrum Investment Management Олексій Блінов. На його думку, Нацбанк буде дотримуватися політики фіксованого курсу. Його прогноз на 2010 рік — стабільний курс на рівні 8 гривень за долар.

“Попереду — кілька років політики фіксованого курсу. До ослаблення економічної активності у світі, Україна буде накопичувати дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, готуючи ґрунт для початку девальвації гривні у 2014 році”, — вважає Блінов.

На його переконання, тривалий період стабільності курсу у 2010-2013 роках сприятиме інвестиціям у гривневі активи, які є високоприбутковими за світовими мірками.

Сергій ЛЯМЕЦЬ