Імпорт коксівного вугілля — шлях у контрабандисти?

Проблема насичення українського ринку коксівним вугіллям не нова — майже 10 років вітчизняні металургійні компанії компенсують дефіцит цієї сировини за рахунок імпорту. Причина в тому, що наші шахти не в змозі вибувати достатню кількість якісного коксівного вугілля з цілком об`єктивних причин: якщо звичайного, так званого енергетичного, вугілля у нас вистачає, то коксівного вкрай мало. Роками вугілля з Росії, Казахстану, Польщі, а потім і з Австралії та США ввозиться в нашу країну, але не замість українського вугілля, а виключно на додаток до нього. До проблем металургів з розумінням ставилися і Мінвуглепром, і Мінпромполітики, і, звичайно, Держмитниця. Однак 13 вересня як грім серед ясного неба прозвучала заява митників про спробу контрабанди в Україну майже 70 тис. тонн коксівного вугілля зі США. Найцікавіше, що винним оголосили “АрселорМіттал Кривий Ріг” — компанію, яка ніколи не відчувала дефіциту “уваги” з боку української влади, відповідно, прагнула вести свій бізнес максимально прозоро. Невже найбільший у світі виробник сталі вирішив так невдало заощадити?

За державу прикро?

Почнемо з офіційних заяв. 13 вересня в ході прес-конференції заступник голови Держмитниці Сергій Сьомка повідомив про те, що при імпорті 67,6 тис. тонн коксівного вугілля “АрселорМіттал Кривий Ріг” занизив його митну вартість. “У документах, поданих до оформлення, вказана вартість 107,5 млн грн. Але експертиза показала, що товар відрізняється від заявленого, а його митна вартість складає майже 203 млн грн.”, — уточнили в Держмитниці.

У зв`язку з цим митниця порушила кримінальну справу за ч. 2 ст. 15 КК (”Спроба контрабанди”) і ч. 1 ст. 201 КК (”Контрабанда”), що передбачає позбавлення волі від трьох до семи років з конфіскацією товару.

Як відзначило УНІАН джерело в “АрселорМіттал Кривий Ріг”, звинувачення в контрабанді коксівного вугілля, озвучені Державною митною службою України, викликали глибокий подив у компанії. “Ми вважаємо його абсолютно необґрунтованим. Минулого року “АрселорМіттал Кривий Ріг” почав імпортувати коксівного вугілля, і робили ми це не тому, що нам так захотілося, а від безвихідності, оскільки внутрішньоукраїнські виробники вугільного концентрату не могли забезпечити наші потреби. З початком відновлення ринків сталі у середині 2009 року, в Україні виник дефіцит коксівного вугілля і коксу. На це наклалися проблеми, що виникли на українських шахтах, в результаті виробники цього вугілля скоротили постачання за контрактами. Але якщо в інших країнах у разі проблем з виконанням зобов`язань відбувається рівномірне скорочення постачань усім споживачам, то для АрселорМіттал в Україні постачання можна скоротити до нуля. Хоча зараз не про це мова”, — відзначив співбесідник агентства.

За його словами, для того, щоби не зірвати постачання металопродукції за контрактами АМКР, підприємство почало імпортувати коксівне вугілля, в чому йому допомогла материнська компанія, яка направила вугілля зі Сполучених Штатів. “АрселорМіттал Кривий Ріг” підписав контракти на постачання вугілля зі США за ціною трохи більше 200 дол. США за 1 тонну. Вартість повністю відповідає світовим цінам, і зараз за цією ціною продовжуються постачання коксівного вугілля з Північної Америки. До певного моменту у нас жодних проблем з українською митницею не виникало, ми нормально розмитнювали американське вугілля. Правда, у компанії, яка надає нам послуги з розмитнення вантажів, виникли розбіжності з Держмитницею у питанні визначення митного коду вугілля, яке завозилося, але ми розцінювали це як суто технічну проблему. За словами представників цієї брокерської компанії, митники самі визначають код товару і вносять його до митної декларації. У будь-якому випадку митним збором вугілля не обкладається, тому ніяких збитків від зміни коду держава не зазнала. Проте з прес-конференції Держмитниці 13 вересня ми дізнаємося, що нас звинувачують в контрабанді, тоді як у чому виявився сам факт контрабанди, абсолютно не зрозуміло”, — підкреслило джерело.

Він також відзначив, що, згідно з усною інформацією, одержаною від митників, причина заяв у тому, що одна українська компанія ввезла коксівне вугілля зі США за ціною 380 дол. за 1 тонну. “Після цього нам було сказано, що ми, завозячи таке ж вугілля за ціною 200 дол. за тонну, занижуємо його вартість. Держмитниця заявила, що 380 дол. за тонну є індикативною ціною і з неї ми повинні платити податок на додану вартість”, — пояснило джерело. При цьому він сказав, що українська компанія, яка імпортувала американське вугілля за 380 дол. за тонну, володіє у США виробником коксівного вугілля.

Джерело повідомило, що “АрселорМіттал Кривий Ріг” звернувся в Кабмін з проханням розібратися в ситуації. “Нам важливо почути точку зору уряду України на ситуацію, що склалася. Ми хочемо зрозуміти, з якою метою Держмитниця озвучила звинувачення АрселорМіттал у спробі контрабанди, якої не було”, — підкреслив співбесідник агентства.

Якщо зіставити цифри, надані митницею, з тими, про які говорить джерело в АМКР, то вони повністю співпадають. 203 млн грн за 67,6 тис. тонн коксу якраз і дають ціну 380 дол. за 1 тонну, а 107,5 млн грн за той же обсяг відповідають 201 дол. за тонну вугілля. Розібратися, хто має рацію в цій історії, в принципі нескладно, відстеженням цін на ринках сировини для металургійної промисловості займається ряд експертно-аналітичних структур. Є такі фахівці і в Україні.

Почім вугілля?

Що стосується дійсної вартості, то генеральний директор асоціації “Укркокс” Анатолій Старовойт повідомив, що середня ціна коксівного вугілля походженням з Північної Америки складає близько 200 дол. “Кінцево все залежить від марки вугілля, але середня ціна — на рівні 200 дол. за 1 тонну”, — сказав А.Старовойт. При цьому він уточнив, що українські коксохіміки, як і в попередні роки, відчувають дефіцит вітчизняного вугілля, що коксується, як в якісному, так і в кількісному відношенні. “Близько 30% вугілля нам доводиться імпортувати, що складає приблизно 8 млн. тонн в рік Перше місце за обсягами імпорту до України займають російське коксівне вугілля, яке завозять в Україну “Євраз”, ІСД та інші меткомпанії. Практично всі їх беруть”, — підкреслив глава “Укркоксу”.

Щодо американського вугілля, то, за даними А.Старовойта, їх частка в загальному обсязі імпорту коксівного вугілля складає близько 16%, або приблизно 1,2-1,3 млн. тонн в рік.

Можливо, середня ціна в 200 дол. за 1 тонну, про яку говорить гендиректор “Укркоксу”, передбачає, що в США можна купити вугілля як по 20 дол. за тонну, так і по 380. При цьому виходить, що митниця так чи інакше порахувала вугілля, завезене до України АрселорМіттал за його максимально можливою вартістю, що вже підозріло. Якщо ж врахувати, що по 20 дол. за тонну ви не купите в США навіть тонни вугільного пилу, то виходить щось зовсім дивне.

В Українському державному інформаційно-аналітичному центрі моніторингу зовнішніх товарних ринків “Держзовнішінформ” (ДЗІ) повідомили, що з початку 2010 року в Україну було імпортовано близько 800 тис. тонн коксівного вугілля зі США. “Впродовж 8 місяців 2010 року ціна 1 тонни високоякісного коксівного вугілля зі США коливалася на світовому ринку в межах 180-210 дол. за 1 тонну. На останній квартал 2010 року базова ціна на найкраще австралійське коксівне вугілля складатиме на світовому ринку близько 210 дол. за 1 тонну”, — уточнив головний фахівець департаменту промислових і сировинних ресурсів ДЗІ Олександр Славінський.

Тепер кардинально постає питання — звідки Держмитниця узяла цифру в 380 дол. за 1 тонну, коли впродовж 2010 року ціна на краще коксівне вугілля у світі не перевищувала 250 доларів. За такою вартістю на піку попиту на початку року коксівне вугілля поставлялося з Австралії до Індії і Китаю. Американське вугілля вище 225 доларів не купувався. Виходить, що такий індикатив був встановлений виключно на основі ціни, за якою американське вугілля ввозилося до України якоюсь компанією, яка до того ж володіє в США вугледобувним активом. Якщо діяти таким чином, то в контрабандисти при бажанні можна записати будь-якого імпортера вугілля цього типу. Не наша справа ворожити на кавовій гущі, чому цим контрабандистом призначили саме АМКР. Ми так само не робитимемо припущень, з якої причини компанія, яку як приклад наводять митники, фактично купила сама у себе вугілля за ціною в два рази вище за ринкову. Сподіватимемося, що історія зі звинуваченням АМКР в контрабанді виявиться непорозумінням, яке виникло виключно унаслідок пристрасного бажання митників наповнити держбюджет. Ексцес виконавця, як кажуть.

Сергій ЗАКРУТКІН