Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Валентина Семенюк: “Я прийшла до Тимошенко не в пісочниці гратися”

[14:27 15 августа 2008 года ] [ 4post, 14 августа 2008 ]

Коли навколо крісла голови Фонду державного майна не точиться війна, значить, або майно в державі скінчилось, або держава на відпочинку.

Незважаючи на літню спеку, керівник ФДМУ Валентина Семенюк-Самсоненко була на місці (себто в кріслі) й розповіла, скільки майна ще лишилось в Україні й чи надовго за таких підходів його стане.

Отже, чим викликане затишшя у бойових діях за портфель голови Фонду? Змінилась ситуація, чи просто всі у відпустках і воювати нікому?

Мені здається, що це період затишшя. З 1 вересня — я впевнена — атака продовжиться не “в квадраті”, а “в кубі”. Бажання вже сьогодні захопити ФДМУ базується на одному — розпродати все! Й під прикриттям повернень заощаджень задовольнити апетити олігархів, які будуть фінансувати президентську кампанію нинішнього прем’єра.

Багато залежатиме від парламенту. Чи будуть прийняті зміни до законодавства щодо приватизації, програма приватизації, закон про Фонд держмайна, зміни до закону про оренду державного й комунального майна, список підприємств, які виводяться з переліку (або вносяться в перелік) об’єктів, що не підлягають приватизації. Тим більше, що Верховна Рада повернеться ще раз до перегляду бюджету.

Тобто, думаю, Фонду держмайна ще не раз бути “на юру”. Але я не трималася за це крісло і не тримаюсь — одного хочу: щоб був прийнятий закон про Фонд, щоб держава мала конституційній орган, який діє за відповідним законом, і люди, які тут працюють, були захищенні.

Бо я прийшла сюди в 2005 році і знаю головне бажання Пинзеника (Віктор Пинзеник, міністр фінансів) — коли святкували 5-річчя Фонду, він сказав, що скоро такої інституції, як Фонд держмайна, не буде. І в 2005-у я зробила все, щоб зберегти цю інституцію. І зараз — коли стояли питання реорганізації, закриття, приєднання, створення міністерства — ми уже все це пережили.

Тому, я думаю, зараз почнеться велика боротьба навколо Фонду (пов’язана саме с тим, що конституційний орган не має сьогодні закону), щоб, по-перше, закон про ФДМ не прийняти, а, головне, змістити з посади мене. І зайти сюди, щоб можна було, як-то кажуть, починати “руліть”, не задумуючись над тим, що це призведе до втрати державою її власності, а значить, економічної безпеки. А ще парламент ухвалив положення Земельного кодексу, де Фонду делеговані повноваження розпорядження землями державної власності...

Чи не забагато, на вашу думку, у ФДМУ “наглядачів”?

Фонд держмайна підконтрольний парламенту, Президенту, Кабінету міністрів. Тільки він не є органом виконавчої влади, а діє відповідно до Конституції. І має виконувати закони держави, укази та розпорядження Президента, постанови та розпорядження Кабміну. А всілякі писульки у вигляді доручень від прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністра, даруйте, не є нормативними документами!

Інституція, що діє між трьома гілками влади — це орган зі спеціальним статусом, що визначено Конституцією.

Верховна рада, Президент, Кабмін... Чому у вас конфлікт саме з урядом? Це щось особисте?

Я не поважаю політиків, держслужбовців, які свої особисті амбіції переносять на державний рівень. Бо якщо прем’єр-міністр дала вказівку в приміщення Кабінету Семенюк не допускати, то це виглядає по-дитячому. Я до неї не в пісочницю гратися прийшла! Ти в державному приміщенні Кабінету міністрів, ти там тимчасово — так само і я тут, у Фонді державного майна.

Зверніть увагу. Коли Юлія Володимирівна прийшла сюди в Страсну п’ятницю, вся в білому (а в Страсну п’ятницю тільки чорні сили починають роботу, а не ті люди, які думають про щось світле і несуть щось добре) — їй ніхто не перешкоджав. Вона спокійно зайшла, зібрала тут апарат, який хотіла (мене в цей час не було), ніхто їй не заперечував — будь ласка! Сама прийшла, сама себе представила, сама призначила Портнова... Сиділо 10 чоловік із 780-ти працівників центрального апарату...

Коли політик, державний службовець, робить такі “амбіції” — це людина не майбутнього, це людина розрухи.

Друге. У 2005-у, коли мене призначили, Юлія Володимирівна думала, що буде управляти ФДМ, як своєю фракцією. Тимошенко намагалася керувати так: “Оце в цього бандита забери, а цьому дай, а такий об’єкт ти будеш виставляти на приватизацію”. А я кажу: “Якщо ви хочете, щоб ми забрали об’єкти — прийміть закон про реприватизацію”.

Бо коли Юлія Володимирівна була в опозиції, то була “за” реприватизацію, а при владі її Кабінет проект закону про реприватизацію підтримувати відмовився. Так само в сесійній залі спрацювала її фракція.

Тобто, виходить, подвійні стандарти? А я за диктатуру закону. Бо якщо так піде далі, то через запропонований Тимошенко механізм громадяни можуть позбутися навіть приватизованих квартир.

Такі тертя не можна вирішити в “робочому порядку”?

...Так от, у 2005-у я вийшла на “5-й канал” і офіційно пред’явила, як Тимошенко надсилала мені навіть не доручення, а простого папірця, що навіть не був зареєстрований у вихідній кореспонденції Кабінету міністрів: “Готувати до приватизації такий-то об’єкт!”, “Продавати такий-то об’єкт!”. І я сказала, що не буду цього робити, і це спричинило великий спір навколо корупції у владі (тоді до нього ще приєднався Зінченко). І тепер Юлія Володимирівна мені цього пробачити не може.

З іншими прем’єрами у вас тертя подібного характеру були?

Я ж уже при її другому приході до влади... Ні, подібних “справ” у мене не було ні з Єхануровим, ні з Януковичем.

У вас особисто є неприязнь до Тимошенко?

Мова йде не про якісь особисті стосунки та моє особисте ставлення до Юлії Володимирівни. Я її поважаю як посадову особу, але дозволити творити беззаконня не можу. І відповідаю на її репліки, бо вважаю, що не може посадова особа вчиняти дії проти державної інституції, спираючись на власні амбіції. Бідний той народ, який переживає амбітних керівників! Згадайте феодалів, царів, генсеків — їх особисті амбіції починались і закінчувалися чим? Війнами!

Наскільки відомо, пан Портнов уже й сам відмовився бути головою ФДМУ. В пресі “обсмоктуються” різні потенційні кандидатури. Одна з останніх — член БЮТ, мільйонерка Наталія Королевська. Хто ще, по-вашому, претендуватиме на крісло керівника Фонду з 1-го вересня?

Ви знаєте, мене це абсолютно не цікавить. Я абсолютно не тримаюся цієї посади. Мене сьогодні цікавить тільки одне — щоб врешті-решт не тільки в Фонді, але й у всій владі зверху донизу (в парламенті, Кабміні, облдержадміністраціях і т. д.) влада була безперервною. Щоб була процедура передачі портфелів. Бо коли “на тобі печатку і я пішов!” або “давай ключ від кабінету, бо я прийшов!” — то ми ще довго будемо мати те, що маємо.

Для чого створював парламент Рахункову палату? Щоб контролювати і виконання бюджету, і виконавчу владу. Рахункова палата підпорядкована парламенту — це демократичний принцип контролю за владою.

Відбулася відставка одного Кабінету, нова коаліція сформувала свій уряд? Рахункова палата робить оцінку, наприклад: “Кабінет міністрів Януковича здає, а Кабінет міністрів Тимошенко приймає “пост”; на рахунку Мінфіну стільки-то грошей, такий-то золотовалютний запас, стільки-то державного майна...” (бо зараз я хоча б його порахувала — до цього цю цифру ніхто не міг назвати)...

...Майна лишилось на 29 млрд. грн...

Так. ...Має бути написано, скільки контрактів по газу, скільки заплачено за поставки — тоді не буде один прем’єр-міністр іншому “крутити дулі”! Не будуть звинувачувати один одного, який хто кому лишив рівень інфляції. Якщо буде акт “Здав-прийняв”, то тоді можна починати відлік. Зараз як це виглядає? “Ти дурак!” — “Сам дурак!” — більш нічого.

А в Фонді державного майна Україні на обліку все майно — те, що ще зосталося — і закордонне майно (посольства), і майно, яке плаває, літає, їздить... Бо коли подають в суд на державу Україну, то в судовому порядку виступає Фонд держмайна, що відповідає за всі майнові активи.

Тому Фонд і знаходяться під потрійним контролем: об’єкти — в управлінні галузевих міністерств, а питання про розпорядження цими об’єктами може прийняти парламент, затверджуючи програму приватизації.

І я тоді вчиняю: якщо міністерство хоче продати якийсь об’єкт, складається перелік таких об’єктів приватизації, він затверджується постановою Кабінету міністрів, а Фонд держмайна (як незалежне інституція, що не є органом виконавчої влади) продає цей об’єкт. І контролює не тільки прозорість приватизації — що ти продав, вдаривши молоточком на аукціоні, — але й інвестзобов’язання протягом всього періоду приватизації.

Як по “Криворіжсталі”. 25 років? Контролюємо виконання інвестзобов’язань 25 років!

Щоб не було торгів навколо Фонду, щоб завтра ніхто не вішав на нас всі провини за приватизацію. А то мені кажуть: “Ви не виконали план приватизації!” А я беру цифри й кажу: “В Україні план приватизації виконувався аж двічі! Це коли перший раз “Криворіжсталь” продали, і коли її продали вдруге!” Плани з дивідендів і оренди до мене ніхто не виконував, в тому числі й пан Бондар, який сьогодні найбільше кричить...

Віктор СЛЬОЗКО

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.