Чекайте “миротворців” з півночі

Імператриця і козаки—розбійники

Нині триметровую “вражу бабу” у місті моряків цілодобово охороняє лиха варта у складі чотирьох—п’яти місцевих піших козацюг із нагайками затрепезного “бомжацького” вигляду. Невдовзі , задля ще більш гарантованої безпеки імператриці в бронзі, до них планує долучитись ще й московська “братія”. Як відомо, напередодні аж верховний отаман “Союза казачіх войск Росії і заграніци”, депутат російської Держдуми Віктор Водолацький наказав усім структурним відділенням сформувати для відправки у Севастополь козачі команди для охорони пам’ятника. “В связі со сложівшейся сітуацієй раскола славянского братства руского і украінского народов ультранаціоналістічєскімі сілами в автономной рєспублікє Крим, і в целях нєдопущєнія акта вандалізма”, сказано в його наказі. А також зазначається, що координувати “дєятєльность міротворчєскіх казачьїх команд при охранє памятніка Єкатєрінє Вєлікой будєт атаман обьєдінєнія казаков Автономной Рєспублікі Крим “Кримская Паланка” войсковой старшина Сєргєй Юрчєнко”.
Офіцери з честю і без

Виходить, що насправді доля скандального монумента у нашій флотській столиці так чи інакше в руках колишніх українських офіцерів: вищезгаданй Сергій Юрченко до звільнення у запас і депутатства в Бахчисарайській міськраді проходив кадрову службу майором у тутешньому інженерно—саперному батальйоні, а лідер “Української громади Севастополя” Мирослав Мамчак , що так налякав пана отамана з Держдуми можливим “вандалізмом”, донедавна як капітан першого рангу очолював військову флотську телерадіокомпанію “Бриз”. Прикметно, що обидва мають певний “бойовий” досвід. Але якщо в Мамчака він усе ж віртуально—ідеологічного характеру (журналіст у погонах чи не найбільше в Севастополі відстоював на місцевому телебаченні державницькі інтереси. — Авт.), то козачки Юрченка, так би мовити, працювали безпосередньо в “бойових порядках” — якщо згадати побоїще на Центральному ринку в Бахчисараї дворічної давнини та минулорічне — на вулиці Балаклавській у Сімферополі. Можна згадати і 1994 рік, коли Юрченко, щоправда, лише з нагайкою і собаками, ледве не до крові захищав першого й останнього президента Криму Юрія Мєшкова...
Дошка або закон

Узагалі, як зізнався  Мирослав Мамчак, пам’ятник Катерині, попри нещодавнє рішення суду про незаконність його встановлення, ніхто не збирався скидати. Мамчак особисто зустрічався з керівником міськдержадміністрації Сергієм Куніциним і головою міськради Валерієм Саратовим. З останнім домовився: українська громада “закриває очі” на Катерину в обмін на поновлення пам’ятної дошки на Графській пристані з нагоди 90—річчя підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту. Тим паче що в останньому випадку були отримані всі офіційні дозволи на всіх рівнях. Пан Мирослав, як ніхто інший, зацікавлений у цьому “соломоновому рішенні”, бо саме йому як одержимому пропагандисту та знавцю української флотської історії належить ідея про увіковічнення революційних подій на Чорноморському флоті у 1918 році. Проте, як відомо, минулої суботи “оптимальний варіант” зухвало “відхилили” місцеві депутатати і прибічники “Руского блоку”. “Нам фактично кинуто виклик, — зазначив у коментарі “УМ” лідер “Української громади Севастополя”. — Щож, ми його приймаємо. І попереджаємо: якщо до Дня Незалежності України не буде знайдена і урочисто встановлена осквернена пам’ятна дошка, українська громада за прикладом російської громади 23 серпня зруйнує пам’ятник Катерині ІІ”.

За словами Мамчака, з цього приводу він веде переговори про спільні дії з кримськотатарською та єврейськими громадами Севастополя. В інтерв’ю агенції “Новий регіон — Крим” лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемільов підтвердив: “Будемо допомагати, якщо звернуться до нас, адже навіть з юридичної точки зору пам’ятник Катерині II встановлений незаконно”.

Василь САДОВСЬКИЙ