По “контрі” — кримінальною статтею

“Посилення боротьби з контрабандою та пов’язаною з нею корупцією — найефективніший засіб захисту вітчизняного виробника”, — переконаний заступник керівника департаменту з питань діяльності правоохоронних органів апарату Ради національної безпеки та оборони Олександр Дульський. Нещодавно в РНБО було проведено дослідження, яке засвідчило, що контрабанду, незважаючи на відсутність відповідного законодавчого визначення, слід розглядати як системну масштабну загрозу державній та економічній безпеці нашої країни. З пропозиціями РНБО щодо ефективнішої боротьби з “контрою” пропонуємо ознайомитися читачам “УМ” у авторській статті генерала Дульського. 
Недоліки “СТОПу”

Уперше правові засади протидії контрабанді були сформовані, згідно з дорученням Президента, ще у квітні 2005 року, коли приймалася урядова програма “Контрабанді—СТОП!” на два наступні роки. Однак часта зміна урядів у 2005—2006 роках та недостатнє організаційне та ресурсне забезпечення виконання програми не дали належних результатів. До того ж, програма мала недоліки — концентрація зусиль на здійсненні лише загально—профілактичних і пошукових заходів та відсутність системної оперативної роботи за схемою: кордон, розмитнення, перевезення, збереження, реалізація, відмивання (легалізація) отриманих коштів. Дотепер не підведені підсумки виконання програми.

Мало цього, у квітні 2005 року уряд прийняв постанову (№269), якою суттєво спростив контрольні процедури за переміщенням вантажів, товарів та цінностей через державний кордон. Відтак організатори певних схем отримали можливість вуалювати умисел при здійснення контрабандних за сутністю операцій. Звідси й корупційне супроводження окремими посадовцями протиправних схем у сферах ветеринарного, митного, прикордонного та санітарного контролю на кордоні та щорічне зростання масштабів контрабанди. А ввезена контрабандна продукція несумлінно конкурує із вітчизняними товарами. Особливо ж небезпечним є корупційне супроводження посадовцями переміщень через кордон озброєння, наркотиків та прекурсорів, заборонених лікарських препаратів, мігрантів тощо.

Приклад: фахівцями апарату РНБО у взаємодії з правоохоронцями ще в 2006 році викрито усталену систему незаконного ввезення в Україну через морські порти Одещини м’яса і м’ясопродуктів(орієнтовно 100—150 тис. тон. на рік). М’ясо ввозили за підробленими супровідними документами, так, щоб служби ветеринарно—санітарного контролю гарантовано прийняли рішення про заборону його ввезення. Після завчасно спланованого “виявлення порушень митних правил” митники відмовляють у порушенні кримінальної справи відповідно до п. 1, 2 ст. 6 КПК, а протоколи складають стосовно невстановлених осіб. Далі матеріали направляють для розгляду в суд, як правило, до “свого” судді. Так, суддя Д. лише за один день за напрацьованою схемою розглянув три справи та виніс постанови про конфіскацію декількох тисяч тонн м’яса і м’ясопродуктів із подальшою переробкою на будь—якому підприємстві держави. За нашими даними, акти державних виконавців про переробку (утилізацію) не завжди є дійсними, бо м’ясо фактично переробляють на ковбаси, фарш, тушонку тощо як на Одещині, так і у спеціальних економічних зонах (СЕЗ) та територіях пріоритетного розвитку (ТПР). Ця система передбачає функціонування потужних схем “припиненого транзиту” на Молдову із залученням фіктивних комерційних структур Придністров’я. На цю ділянку кордону припадає близько 70% усіх транзитних перевезень через порти Одещини.

Щоб посилити протидію контрабанді, ми подали до Кабінету Міністрів пропозиції щодо нейтралізації контрабандних схем та невідворотності кримінальної відповідальності за таку діяльність. Але уряди змінювалися, а пропозиції лишалися не реалізованими.
І міліції має бути “за державу прикро”

Недостатньою в боротьбі з контрабандою є роль міліції. І тут МВС не варто посилатися на те, що зібрані ними матеріали проти “контри” направляються за підслідністю до СБУ чи прокуратури, які й вирішують: порушувати кримінальну справу чи ні. Адже й органи внутрішніх справ мають всі законні підстави захищати наших громадян від будь—яких злочинних та корупційних посягань. Згідно із Законом “Про оперативно—розшукову діяльність”, міліція зобов’язана вживати необхідних оперативно—розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття різних злочинів, у тому числі і контрабанди. Тому, при встановленні ознак цих злочинів, міліція як орган дізнання, у відповідності до п. 5 ст. 94 КПК зобов’язана винести постанову про порушення кримінальної справи за відповідною статтею Кримінального кодексу. І лише виконавши невідкладні слідчі дії, варто складати постанову про передачу справи через прокурора.

До речі, якщо під час розслідування справи буде встановлено інші злочини, матеріали щодо яких неможливо виділити в окреме провадження, то саме прокурор своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів. Але саме ті служби міліції мають здійснювати оперативно—розшукове забезпечення досудового і судового слідства у справі, за матеріалами яких справа й порушувалася.

Кардинально змінити роль міліції в боротьбі з контрабандою цілком можливо. Перш за все, доцільно створити прикордонну міліцію. Але не варто забувати, що на ефективність протидії контрабанди продовжують негативно впливати недосконале законодавство, слабкий оперативний контроль за процесами митного оформлення вантажів та товарів, відсутність правових та організаційних засад системного обміну інформацією як між правоохоронними, так і державними органами, а звідси й розпорошеність зусиль у боротьби з контрабандою, неефективне співробітництво з правоохоронцями інших держав.
Як ви “контру” пропишете...

Тривалому “життю” контрабандних схем сприяє і недосконалість чинного правового визначення поняття “контрабанди” та вкрай слабка ефективність роботи щодо удосконалення національного законодавства. Так, редакція статті 201 “Контрабанда” Кримінального кодексу України є невдало трансформованим поняттям з радянського законодавства і не охоплює сучасну сутність контрабанди. Під контрабандою вважається переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від нього, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів і стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено правила вивезення за межі України. Це визначення контрабанди майже ідентичне поняттю, наведеному в статті 70 КК України в редакції 1960 року!

Але ж сьогодні структури, які займаються контрабандою, нічого не перевозять поза митним контролем і нічого від нього не приховують. “Контра” нині успішно розвивається, має тенденцію до поширення та зміни своєї структури. На зміну спонтанній діяльності “любителів контрабандистів” прийшли організовані групи та організації, які ретельно планують кожну операцію, передбачають різні варіанти розвитку подій. Ще й мають потужні корупційні позиції у відповідних контролюючих та правоохоронних органах, а їх представники на кордоні безкарно переміщують товари з грубим порушенням норм адміністративного, кримінального, морського, митного та інших галузей права.

Саме тому пропонуємо статтю 201 КК викласти в наступній редакції:

1. Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем, з приховуванням від митного контролю або що вчиняється з іншими порушеннями чинного законодавства, — карається...

2. Ті самі дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або за підробленими документами чи дозволами, — караються...

3. Контрабанда, що вчинена організованою групою або заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, — карається...
Президент розпочав, РНБО — схвалить

Доки правоохоронні та контролюючі органи керуватимуться застарілим правовим визначенням поняття контрабанди, результати їхньої діяльності щодо протидії контрабанді та пов’язаній з нею корупції усе ще залишатимуться низькими. Президент Віктор Ющенко своїм указом два місяці тому створив Міжвідомчу робочу групу з питань протидії контрабанді та порушенням митних правил. Цій групі доручено розробити проект програми боротьби з контрабандою та пропозиції щодо внесення змін до законодавчих та інших нормативно—правових актів, що регулюють відносини у цій сфері. Прийняття цього указу дало можливість створити необхідні правові та організаційні засади системної протидії контрабанді. Першим кроком стало створення у Службі безпеки контррозвідувального підрозділу з боротьби з контрабандою та корупцією у правоохоронних органах.

Уже досягнуто перших результатів. Зокрема, УСБУ в Хмельницькій області порушено кримінальну справу стосовно мешканців низки областей, у тому числі співробітників міліції, які контрабандним шляхом ввезли та незаконно зареєстрували в Україні 29 автомобілів представницького класу загальною вартістю 2,8 мільйона гривень! А УСБУ в Одеській області порушило кримінальну справу за фактом ввезення судном “Південна Пальміра” з приховуванням від митного контролю вантажу (товари широкого вжитку) вагою 411 тонн і вартістю понад 5 мільйонів гривень.

Проект програми боротьби з контрабандою доцільно розглянути і схвалити на засіданні Ради національної безпеки й оборони України. У цій програмі потрібно передбачити заходи щодо наукового забезпечення діяльності державних органів у сфері протидії контрабанді та корупції, підвищення рівня оперативно—розшукової діяльності, посилення оперативного контролю за діяльністю органів і структур у сфері зовнішньоекономічної діяльності, дотриманням законодавства суб’єктами СЕЗ і ТПР та при операціях з давальницькою сировиною. Департамент із питань діяльності правоохоронних органів апарату РНБО уже розробив й надав в установленому порядку відповідні пропозиції.

Олександр ДУЛЬСЬКИЙ