Газ “перекрила” Тимошенко?

Як відомо з історії, найлегше завоювати ту державу, в якій немає єдності. Тому, здавалося б, у часи війни — поки що, на щастя, тільки газової — Україна, всупереч усім внутрішнім суперечкам і сваркам, має принаймні продемонструвати свою здатність об’єднуватися перед зовнішньою загрозою. Але не складається. Недовго “маленькі українці” тішилися з того, що президентські і прем’єрські сили знову об’єдналися у боротьбі за національні інтереси з “Газпромом”. Першою в атаку — нібито на упередження — пішла Банкова.

“Апатична” Тимошенко дбає про спокій Путіна...

Як заявив заступник голови секретаріату Президента Роман Безсмертний, “загострення суперечки щодо постачання російського газу в Україну та країни Європи викликало велику стурбованість кожного українця, окрім Прем’єр—міністра Юлії Тимошенко, яка вже два тижні вдає, ніби цієї проблеми зовсім не існує”. І це тоді, наголосив представник СП, як “Прем’єр мала цілий рік, аби провести та успішно завершити українсько—російські переговори щодо обсягів і ціни імпортованого палива” і “не змогла дати обґрунтованого пояснення, чому до кінця року газовий договір із Росією так і не був підписаний”. Словом, “у цьо­му питанні вкотре підтвердилася кричуща непрофесійність економічного блоку уряду, внаслідок чого Україна стала об’єктом грубого тиску та неприкритого шантажу з боку Кремля”.

А “очевидне самоусунення Прем’єр—міністра від участі у врегулюванні наявних непорозумінь” Банкову в особі Романа Петровича “не лише дивує, а й викликає сумніви в тому, чи справді Юлія Тимошенко діє в інтересах своєї держави”. За словами Безсмертного, “апатія” і “свідомий відхід керівника уряду в тінь” у ситуації, коли Росія “поводиться як рекетир і здирник”, очевидно, пояснюється тим, що Тимошенко “просто не хоче зайвий раз нервувати Путіна — свого колегу і негласного патрона”.

Більше того, на думку заступника Балоги, Москва “штучно створила газову кризу в Україні, аби дати Тимошенко додаткові козирі в її внутрішньополітичній боротьбі, у тому числі на майбутніх президентських виборах”. Мовляв, Прем’єр неодмінно скористається кризовою ситуацією із газопостачанням у власних політичних цілях, переклавши всю відповідальність на Президента. “Невдовзі вся країна може побачити черговий приклад того, як Тимошенко міняє національні інтереси на власні політичні дивіденди, — передбачає Безсмертний, наголошуючи: — Така поведінка Прем’єра хоча й прогнозована, проте неприйнятна”.

...чи турбується про інтереси України?

Мабуть, із Банкової й справді краще видно мотиви й наміри Кабміну. Зате там не бачать, що “заяви на випередження” не лише додають знову “гнаній і ображеній Юлі” дивідендів в очах її прихильників, а й тішать Кремль та дивують Європу. Євросоюз не надто прагне розбиратися в тому, хто тут у нас поганий, а хто добрий, та й ні до чого це йому. Скажімо, міністр промисловості і торгівлі Чехії, яка зараз головує в ЄС, Мартін Ржиман, назвав однією з причин газової кризи між Росією, Україною та Європою “протиріччя між Президентом України і Прем’єр—міністром”.

А поки у СП леді Ю звинувачували в апатії, вона демонструвала неабияку активність, розціловуючи під час нічної зустрічі в аеропорту прем’єра Чехії Мірека Тополанека. Де, до речі, стояла пліч—о—пліч із Президентом. І заяви Тимошенко про газ прозвучали навіть раніше за критику від Безсмертного (утім треба визнати, до приїзду чеського прем’єра Юлія Володимирівна дійсно мовчала на газову тему).

Після підписання протоколу про допуск експертів на “Укртрансгаз” Тимошенко наголосила, що російський варіант цього документа був значно жорсткішим. І пояснила, що “при підписанні протоколу Україна керувалася п’ятьма позиціями”, які, на думку ЮВТ, є для нашої держави найважливішими: “По—перше, Україна була і залишається надійним транзитером і не припиняла транзиту газу до Європи; по—друге, Україна не здійснювала з 1 січня несанкціонований відбір газу; по—третє, Україна не є боржником і розрахувалася з ВАТ “Газпром” за весь спожитий газ у повному обсязі; по—четверте, Україна була ініціатором запрошення європейських експертів; по—п’яте, Україна була і залишається конструктивною стороною в переговорах із Росією з підписання угоди про постачання і транзит газу на 2009 рік, а якщо буде бажання, то і стратегічної угоди, заснованої на положеннях меморандуму, підписаного прем’єр—міністрами України та Росії в січні 2008 року”.

Зоряна КРІТ