Мінприроди зробило технічну помилку ціною в мільярд доларів

Про це повідомив міністр охорони навколишнього середовища Василь Джарти після закінчення засідання Кабміну. Він зазначив, що доповів прем'єру про те, що трапилося.

Нагадаємо, 25 вересня 2007 р. комісія Державної геологічної служби схвалила переоформлення спецдозволу для АМКР на розробку Валявкинського родовища залізних руд. Із відповідним проханням до Держгеослужби звернулася адміністрація металургійного комбінату у зв'язку з перейменуванням компанії з “Міттал Стіл Кривий Ріг” у “Арселор Міттал Кривий Ріг”. Процедура зовсім рутинна й повсякденна, і, здавалося б, нічого не віщувало сюрпризів.

Однак так уже сталося, що в документі, датованому 1 листопада 2007 р., “допущено технічні помилки”. Так це назвали в Мінприроди. Державі вони могли обійтися в дуже кругленьку суму.

Суть “технічних помилок” полягає в тому, що на Валявкинському родовищі ведуть спільний видобуток магнезитових і окислених кварцитів. Останні характеризуються більш низьким вмістом заліза і є сировиною для недобудованого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОРу). Тобто, являють собою стратегічний резерв.

Окислені кварцити компанія-надрокористувач зобов'язалася окремо складувати і не використовувати в наступному виробничому циклі. Таке положення містилося в спецдозволі №3892 від 9 червня 2006 р., виданому компанії Лакшмі Міттала на розробку Валявкинського родовища.

Як уже мовилося, надалі спецдозвіл треба було переоформити у зв'язку з перейменуванням компанії. Тобто єдиною зміною в тексті мала стати заміна “Міттал Стіл Кривий Ріг” на “Арселор Міттал Кривий Ріг”.

Однак у Мінприроди зуміли підійти до процесу творчо, у результаті чого з нового спецдозволу таємничим чином зникло положення про необхідність поділу й окремого збереження окислених руд!

Відомо, що іноді зміст речення цілком міняється від розташування коми. Однак у даному випадку, як бачимо, йдеться не просто про проблеми з розділовими знаками.

У зв'язку з цим саме вживання терміну “технічна помилка” видається некоректним. Набагато доречнішою уявляється, як мінімум, “службова недбалість, здатна спричинити тяжкі наслідки”.

По-перше, сам факт видобутку й переробки окислених руд давав компанії Лакшми Міттала чудовий плацдарм для подальшої боротьби за КГЗКОР.

Однак і без КГЗКОРу Лакшмі Міттал нічого не втратив завдяки дивній безпам'ятності представників Мінприроди. Вартість залізорудної сировини на світових ринках постійно зростає. Тож нічого не заважало би власнику найбільшої у світі металургійної корпорації поставити на “криворіжсталівській” аглофабриці технологічну лінію з переробки окисленої руди і преспокійно плавити з неї метал.

Наразі ринкова вартість окислених кварцитів становить 5-7 дол./тонну. Обсяг уже складованих у відвалах окислених кварцитів на Валявкинському родовищі сягає 186,84 млн тонн. Окрім того, прогнозують, що у 2008 р. обсяг їхнього видобутку доросте до 18,3 млн тонн, у 2009 р. — до 24,2 млн тонн. Оперуючи цими цифрами, підрахувати збитки України не так і складно — вони дуже схожі на суму в один мільярд доларів.

Щоправда, Мінприроди спрямувало на адресу “Арселор Міттал Кривий Ріг” офіційного листа із проханням до 21 листопада повернути оригінал спецдозволу і доданий до нього договір про умови надрокористування. В іншому разі документи будуть анульовані в судовому порядку як видані з технічними помилками, зазначено в листі за підписом першого заступника міністра Сергія Глазунова.

Однак у компанії не стали поспішати з виконанням міністерського прохання, у свою чергу попросивши роз'яснити, в чому полягає “технічна помилка”. Таким чином, перспектива судового розгляду справи про окислені кварцити стає набагато ймовірною, ніж це хотілося би представити керівнику українського природоохоронного відомства.

Петро ХОРУЖЕНКО