Коли гроші не мотивують експорт

Причина — рішення НКРЕ, що зобов'язує “Укрінтеренерго” купувати електроенергію на українському оптовому ринку для подальшого експорту в Польщу за ціною, не нижчою ринкової. Цікаво, що водночас відбуваються переговори з Молдовою про підвищення ціни на експортну українську електрику. За словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, якщо сторони не дійдуть згоди щодо ціни, Україна може зупинити експорт. “Наша позиція така: електроенергія не повинна продаватися на зовнішніх ринках за ціною нижчою, ніж на внутрішньому ринку. Хто з такою позицією згодний, той і отримає нашу електроенергію”, — заявив міністр.

Фактор ціни

Держпідприємство зовнішньоекономічної діяльності (ДПЗД) “Укрінтеренерго”, єдиний на сьогодні експортер електроенергії з України, закуповує її для експорту на оптовому енергоринку (ОРЕ). Ціна формується таким чином, що коли хтось купує електроенергію дешевше, то за нього доплачують всі інші покупці електрики на ОРЕ. І довгі роки за низькі ціни експортованих кіловат-годин фактично доплачували українські споживачі.

Спроби підвищити ціну на експортовану електрику робили і в 2003 — 2004 рр. Але реальні результати з'явилися тільки у 2005-му, коли поставки електроенергії в Угорщину були демонополізовані, а ціни — підвищені. Відтоді зростала ціна на електроенергію для Румунії та Словаччини. Проблемними щодо цін залишалися два експортні напрямки — Польща і Молдова.

За словами голови НКРЕ Сергія Тітенка, останнім часом “Укрінтеренерго” експортувало електроенергію в Польщу за ціною 2,85 цента за 1 кВт-г, при цьому ціна в ОРЕ лише незначною мірою поступалася експортній. Але оптова ціна електроенергії зросла і на листопад уже становить 25,42 коп. за 1 кВт-г, тобто близько 0,05 долл . Сергій Тітенко також повідомив, що вже є пропозиції закуповувати українську електроенергію за ціною близько 0,04 долл за 1 кВт-г. За його словами, контракт із польським контрагентом допускає можливість перегляду цін, тому претензій із приводу зупинки експорту поки не надходило.

Електроенергію для поставок у Польщу в “Укрінтеренерго” закуповувала польська компанія “Zomar S.A.”. ЗМІ вже повідомляли , що “Zomar” перепродає куплену в Україні електроенергію компанії “Zamojska Korporacia Energetychna”, де в довгостроковій оренді перебуває міжсистемна лінія, що об`єднує енергосистеми України і Польщі. Крім того, “Zomar” поставляє електроенергію (близько 25 мВт) на польський меткомбінат “Huta Chestochowa”, що належить ІСД.

Довідка: у 2006 р. у Польщу спрямовно 884,3 млн кВт-г (загалом у 2006 р. із України експортовано 10,437 млрд кВт-г), в 2005 р. — 983,3 млн кВт-г (загалом за 2005 р. — 8,358 млрд кВт-г).

Наразі, за інформацією джерела в “Укрінтеренерго”, посачання за контрактом із “Zomar” призупинене. Сам контракт існує, але ціна на поставки з жовтня до грудня не погоджена, а доповнення до контракту за ціною не підписано. При цьому, як обережно помітило джерело, контракт не зобов'язує “Укрінтеренерго” поставляти електрику за ціною, що не влаштовує українську сторону.

На перший погляд, можна тільки привітати бажання підвищити ціну експортованої кілоВат-години, особливо з метою знизити навантаження на вітчизняного споживача, тим паче, що і цінова кон'юнктура на європейських ринках начебто цьому сприяє. Із червня до вересня цього року “Укрінтеренерго” щомісяця продавала на аукціонах 100 мВт, які можна постачати в Угорщину, Словаччину або Румунію. Торги починалися зі стартової ціни 0,054 долл за 1 кВт-г, і найменша ціна покупки на всіх цих аукціонах становила 0,060 долл за 1 кВт-г. При цьому не було жодного аукціону, на якому залишився б непроданим хоча б один лот.

Фактор ринку

Але. Нинішні оптові ціни в Польщі нижчі ринкових українських. У нас прогнозна ціна на листопад становить близько 50 долл за 1 мВт, на польській біржі — біля 40 долл . І це, як вважають фахівці, робить безглуздим проведення аукціонів із продажу електрики для поставок у Польщу.

До того ж не варто забувати: Польща — енергонадлишкова країна, і без української електроенергії точно проживе. Це — лише економіка питання, а є ще й геополітичні аспекти.

Втрата хоча б одного європейського напрямку експорту тривожить сама по собі. Як мінімум, це контакти, ділові зв'язки, зароблена репутація. До того ж польський напрямок експорту теоретично може розглядатися і як перспектива просунутися далі, зокрема в Німеччину. Звичайно, подальше просування — завдання непросте. Приміром, років зо три назад фахівці говорили про те, що транзит української електроенергії в Німеччину неможливий через завантаженість перетину між Польщею і Німеччиною. Але все тече, все змінюється. У тому числі й ціни на внутрішньому ринку Польщі. А можливість експорту можна втратити раз і назавжди.

Але, мабуть, ще більше питань викликало повідомлення про чергові переговори з Молдовою щодо перегляду цін. Адже в середині серпня повідомлялося, що “Укрінтеренерго” і молдавська компанія “Energocom” домовилися про поетапне підвищення ціни експортованої в Молдову електроенергії. Підписане доповнення до контракту передбачає щомісячне підвищення ціни 1 кВт-г на 0,001 долл. Планувалося, що в остаточному підсумку ціна для Молдови зросте до рівня діючої на внутрішньому ринку України.

Джерела в “Укрінтеренерго” зазначають, що домовленість про поетапне підвищення ціни була вимушеною, зумовленою розбудовою електричних мереж. Як уже писали, електричні мережі України і Молдови “переплетені” таким чином, що частина Одеської області “харчується” електроенергією від розташованої в Наддністрянщині Молдавської ГРЕС. І допоки така схема енергопостачання зберігається, припинити перетікання електроенергії з України в Молдову не вдасться. Це перший аспект “електричних” взаємин України й Молдови.

Другий аспект зумовлений тим, що єдина велика електростанція Молдови — розташована в Наддністрянщині Молдавська ГРЕС — контролюється ЗАТ “Інтер РАО ЄЕС”, що представляє інтереси РАТ “ЄЕС Росії” і концерну “Росенергоатом”, яким належить 60 і 40% акцій, відповідно. Вже майже два роки Молдавська ГРЕС не поставляє електроенергію в Молдову, оскільки сторони не домовилися про ціни.

Із травня 2006 р. Україна — єдиний зовнішній постачальник електрики в Молдову (до цього, з весни 2002 р., поставки електроенергії в Молдову були спільними — російсько-українськими). На думку фахівців, Україна залишатиметься монопольним експортером, допоки ціна української електроенергії буде нижчою, ніж пропонована Молдавською ГРЕС.

Різке підвищення ціни на українську електрику здатне спричинити втрату і молдавського, і польського ринку плюс перспективи просування через Молдову далі — у Румунію, Болгарію, на Балкани і Південь Європи. Варто зауважити, що головними конкурентами у таких прагненнях довгі роки є росіяни, зокрема РАТ “ЄЕС Росії”. Те ж саме стосується і Польщі.

Розв’язати проблему з ціновою політикою як в Україні, так і на зовнішніх ринках могла б деполітизація і, як наслідок, — прозора політика НКРЕ. Зокрема, щодо встановлення тарифів для ТЕС (зростання ціни останнім часом відбувається через збільшення тарифів саме для теплових електростанцій). Та найголовніше — прозоре й цільове використання отриманих за спожиту електрику коштів.

З іншого боку, на думку експертів, українським дипломатам варто докладати більше зусиль із метою виходу України на ті європейські ринки, які відкриваються через Польщу і Молдову.

Людмила АНАСТАСЬЕВА