Багатство надр на душу населення

Слава Богу, наші надра, на відміну від надр інших країн, усе ще зберігають потенційні можливості стати каталізатором розвитку економіки, але і сьогодні вони мають віртуальний статус зручного мірила кількості, прийнятого за радянських часів — на душу населення, що ніяк не співпадало з реальними показниками добробуту. В наших надрах є все, але користі від того в повному обсязі ми не отримуємо.

За офіційною інформацією головного управління промисловості та розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації на Кіровоградщині існує потужна мінерально-сировинна база. На території області виявлено 32 види і налічується 298 родовищ корисних копалин. Потрібно думати, що всі вони мають промислові перспективи, але експлуатується лише 86 родовищ. Звичайно, в народній свідомості найважливішими з них є енергетичні корисні копалини — вугілля, уран, горючі сланці; руди чорних, кольорових та рідкісних металів, зокрема золото; алмази, графіт, а також сировина для будівельних матеріалів. Про запаси питної чи мінеральної води ми згадуємо в останню чергу. Можливо, тому, що розвиток промисловості напряму пов'язаний із розробкою тих чи інших корисних копалин. Воно і насправді так — Олександрія чи смт Завалля вважалися чи не найперспективнішими містами і населеними пунктами, доки там активно видобували буре вугілля й графіт, сьогодні смт Смоліне тримається виключно на діяльності уранової шахти.

Олександрію недавно справедливо називали енергетичним серцем області — виробниче об'єднання „Олександріявугілля” налічувало більше десятка видобувних підприємств, мало потужну енергогенеруючу і переробну базу, даючи роботу десяткам тисяч людей. Тепер видобування бурого вугілля звелося до 200-300 тисяч тонн вугілля на рік. Між тим прогнозних запасів бурого вугілля тут — 750 мільйонів тонн, а запаси промислових категорій вугілля, лише в межах діючих підприємств, становлять 67 мільйонів тонн. Геологи свою справу зробили: вони виявили і задокументували значні поклади вугілля і не їх вина, що родовища не освоюються в повній мірі.

Те саме можна сказати про горючі сланці, значні ресурси яких (3,7 мільярда тонн) виявлені біля села Бовтишки Олександрівського району. Це єдине в Україні родовище горючих сланців утворилося у вибухово-метеоритній впадині діаметром 25 кілометрів, на місці падіння гігантського метеорита майже 100 мільйонів років тому. Родовище не розробляється. Краще ідуть справи з освоєнням запасів урану, за яким область посідає монопольне становище в Україні — 83 відсотка запасів, які сконцентровані в 16 розвіданих родовищах, з яких розробляється три. Створюється гірничодобувний комплекс на базі найбільшого в Європі Новокостянтинівського родовища урану.

В області є три родовища залізних руд із запасами майже 400 мільйонів тонн, з яких експлуатуються два в Петрівському районі. Маємо п'ять комплексних родовищ нікелю і кобальту. Розробляється Липовеньківське родовище в Голованівському районі. У надрах області виявлені запаси хромових руд, руди літію виявлені на Полохівському та Станкуватському родовищах. В межах Ганнівсько-Звенигородської рудоносної зони встановлено наявність танталу, у Новомиргородському районі виявлені титанові руди.

Неабиякі перспективи мали і мають три родовища графіту з загальними запасами 127 мільйонів тонн. Розробляється Заваллівське родовище, яке дає 100 відсотків видобутку графіту в Україні. Петрівське і Балахівське родовища не розробляються.

З огляду на зростання вартості золота особливо цікавою є інформація про запаси та прогнозні ресурси корінних руд золота з середнім вмістом золота в 6-6,5 грама металу на тонну руди на двох родовищах — Клинцівському та Юріївському.

Новітні технології дозволяють добувати золото з руди з вмістом металу в десяті долі грамів на тонну породи. Добування золота на Клинцівському родовищі визнано економічно недоцільним, хоча практично тут уже споруджено ствол шахти до золотоносного горизонту. Роботи зі спорудження шахти законсервували. Правда, останнім часом з'явилася інформація про початок розконсервації золотовидобувної шахти. За неперевіреними даними, надра приховують до тисячі тонн золота.

На території області виявлено також кімберлітові трубки. Це означає велику ймовірність того, що на Кіровоградщині є поклади алмазів. Якщо надія на дорогоцінні поклади підтримує в нас віру у щасливе майбутнє, то стан видобутку вже готових покладів примушує подумати, що не все так просто і однозначно. Очевидно, на законодавчому рівні у нас законсервована будь-яка інвестиційна ініціатива, а держава не поспішає вкладати кошти в перспективну справу.

У надрах області є великі запаси каолінів, але розробляється лише Обознівське родовище. Знайдено промислові запаси вогнетривких глин (Шостаківське родовище), але воно не розробляється. У нас достатньо великі запаси корисних копалин для будівництва, ми повністю забезпечені сировиною для буто-щебеневої продукції, розвідано 74 родовища будівельного каменю, з запасами майже 800 мільйонів тонн. Достатньо активно розробляються поклади цегельної сировини із загальними обсягами 81 мільйон кубічних метрів. Особливе значення для степової Кіровоградщини мають запаси питної води. Кількість запасів прісних підземних вод для господарсько-питного водопостачання, розвіданих на 38 ділянках, становить 226 тисяч кубометрів води на добу, але вода має підвищений вміст заліза.

Отже, навіть з суб'єктивного погляду песиміста, Кіровоградська область володіє значними підземними ресурсами, але насправді ситуацію може оцінити лише фахівець.

Заступник начальника головного управління промисловості і розвитку інфраструктури облдержадміністрації Павло Білий — геолог із майже 40-річним стажем. Для нього геологія — справа всього життя. На його рахунку відкриття родовищ золота в Казахстані, хоча в основному він спеціалізувався на нерудних корисних копалинах. Йому вдалося відкрити родовище бентонітових глин у Черкаській області, яке зараз активно експлуатується. Павло Петрович вважає, що Кіровоградська область за обсягами розвіданих корисних копалин і їх асортиментом займає 4-5 місце в умовному рейтингу мінерально-ресурсної бази України. У нас є практично все, окрім високоякісного будівельного піску і вапняку та нафти і газу.

Павло Білий розповідає, що головні успіхи геологів припали на радянські часи, а з 91-го року галузь поступово занепадає. Молодь у геологи не йде, адже робота „в полі” не мед, а соціальне забезпечення геологів бажає бути кращим. Тому середній вік інженерно-технічних працівників, геологів за освітою, наближається до 60 років. Та і кількість працівників у геологорозвідувальних підприємствах, а їх в області діє чотири, скоротилася, за різними оцінками, не менше, як втричі. Однак геологи — професійні оптимісти, інакше нічого і розраховувати на успіх: „Геологія зокрема, і видобувна галузь взагалі поступово оживають. В цьому році планується введення в розробку семи нових родовищ будівельних матеріалів, а діючі підприємства набирають обертів. Відчувається, що держава повернулася до геології обличчям. Нещодавно вийшов відповідний Указ Президента про вдосконалення програми розвитку геології до 2030 року. Іде збільшення фінансування програми розвитку мінерально-сировинної бази, в якій передбачені об'єкти в Кіровоградській області. До позитивних моментів можна віднести і прихід інвестицій в розвідку корисних копалин”.

Надра нашої області ще приховують неабиякі таємниці. Можна очікувати відкриття нових родовищ рідкоземельних елементів, золота, урану, вугілля, а також будівельних матеріалів, які у зв'язку з будівельним бумом теж будуть ледь не на вагу золота. Щодо алмазів, то фахівці демонструють стриманість: дійсно, кіровоградські геологи відкрили кімберлітоподібні породи, але на величезній глибині, та кошти на пошуки все-таки виділяються. Цікаво, що на березі річки Синюхи ще в 50 роках минулого століття було знайдено кристал алмазу вагою чотири карати. Залишилося знайти, звідки його туди принесло.

Не відмовилися геологи і від пошуків самоцвітного каміння

В кабінеті Павла Петровича важко відірвати очі від стенду із зразками корисних копалин — одні назви, яких мов музика: нотроніт, габро, мергель, чернокіт. Все це знайшли в нашій землі геологи. До речі, українська геологія цього року відзначає 90-річчя. Тож щиро вітаємо всіх представників цієї романтичної, важкої, такої благородної і потрібної професії з Днем геолога!

Сергій ПОЛУЛЯХ