Епістолярні маневри перед “війнушкою”

Навколо запланованого на лютий сепаратистського збіговиська в Сіверськодонецьку точиться навіть не війна, а якась дитяча “войнушка”. Як уже повідомляла “УМ”, сесія Сіверськодонецької міськради своїм рішенням так “упорядкувала” використання знаменитого Льодового палацу спорту “та інших культурних закладів, котрі є об’єктами комунальної власності територіальної громади”, що проводити в них політично забарвлені заходи деюре стає неможливо. Але організатори “СС2” (російською “северодонецкий съезд2”), схоже, керуються принципом: “Якщо заборонено, але дуже кортить, то можна!”.

Мер містасимвола Володимир Грицишин отримав листа на бланку “Народний депутат України” із вимогою “у відповідності до п. 7 ст. 28 Закону України “Про статус народного депутата України” надати 23 лютого 2008 року з 8.00 до 18.00 зал Льодового палацу для проведення зустрічей народних депутатів України з виборцями і прийому громадян. Орієнтовна кількість учасників — 4 тис. осіб”. Від звичайного депутатського запиту цей відрізняється тим, що підписали його аж 55 нардепів, усі — з фракції Партії регіонів.

Характерно, що з шести формально луганських нардепів фракції є автографи лише трьох. Окрім головного українського “федераста” Віктора Тихонова, який головував на “СС1”, — це ще екс­“губернатор” Олександр Єфремов і колишній очільник обласного СБУ саме тих веселих часів Григорій Ілляшов. Що ж стосується решти підписантів, то серед них є й Тарас Чорновіл, і екс-міністри Януковичевого уряду Лавринович, Шуфрич, Папієв, і колишній “нашоукраїнець” баскетболіст Олександр Волков. Зі “столбових донецьких” можна назвати хіба що Андрія Клюєва та відомого парламентського “хулігана” Лук’янова. Слідів обох Януковичів, Азарова, братів Ландиків і, тим паче, Ахметова там не простежується.

На запитання кореспондента “України молодої”, чи виконає він побажання народних обранців, Володимир Грицишин відповів у тому дусі, що не може скасувати рішення цілої сесії міськради (а по тону було зрозуміло, що й не хоче). Тим більше що вказаний у листі нормативний акт зовсім не зобов’язує місцеву владу надавати саме те приміщення, в яке тицьне перстом законотворець. А в наступному пункті вказаної статті закону згадано про можливість зустрічей лише з одним депутатом, а не таким “кагалом”.

До речі, про свій намір провести об’єднавчий форум у той же день у тому ж місті заявили націоналістичні угруповання — “Свобода”, УНА-УНСО, “Тризуб” та інші. Своїх представників у ВР вони не мають, але з десяток співчуваючих, можна припустити, там знайдеться...

Незрозуміло лише, як учасники “СС2” виступатимуть із вимогами до Президента та уряду. Одна справа, якщо це будуть рішення, ухвалені на з’їзді депутатів усіх рівнів, і геть інша — узагальнення думок від зустрічей із різношерстим натовпом “виборців”.

Михайло БУБЛИК