“Уже наприкінці нинішнього року КГЗКОР, ймовірно, матиме свого інвестора”

Щоб нарешті визначити подальшу долю Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, голова облдержадміністрації Едуард Зейналов запросив вивчити стан цього підприємства учасників засідання Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, яке минулого вівторка у Кривому Розі проводив його керівник голова Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров. Увечері того ж дня делегація, очолювана першим заступником керівника вищеназваного комітету Вадимом Гуровим, до складу якої увійшли голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк, міністр промислової політики та підприємництва України Володимир Шандра, його заступники та ряд депутатів Верховної Ради, фахівці гірничорудної промисловості. Вони побували в цехах різного ступеня готовності, на власні очі змогли пересвідчитися в потенційній потужності комбінату, оцінити, наскільки сучасними є запроектовані при його будівництві технології. Гості з неприхованою зацікавленістю вивчали нинішній стан КГЗКОРу, обговорювали, наскільки доцільно його добудовувати, яку рентабельність матиме комбінат, якщо запрацює, тощо. Журналісти не могли не помітити, що, зокрема, представники Криворізького регіону були не дуже зацікавлені в надмірній, на їхню думку, увазі з боку урядовців до підприємства, розміщеного поблизу Долинської. Вони намагалися переконати інших членів делегації, що буцімто в Україні уже достатньо подібних комбінатів і пуск КГЗКОРу призведе до краху всієї металургійної промисловості. Було зрозуміло — сильний конкурент для них — зайва проблема. Проте урядовці налаштовані "оживити" комбінат уже найближчим часом. Про це журналістам сказала Валентина Семенюк. Вона висловила впевненість у тому, що це підприємство потрібно добудовувати, "Доведеться докласти чи мало зусиль, щоб зрушити справу з мертвої точки, — зазначила вона. — Головне, прийняти виважені рішення, знайти добросовісного Інвестора, визначитися з розміром державної дотації і таке інше".

До слова, на сьогодні тих п'яти мільйонів гривень, що виділяються на рік з держбюджету, катастрофічно не вистачає для збереження існуючого майнового комплексу комбінату, не кажучи вже про його розвиток. Та, якби почав КГЗКОР працювати, його податки збільшили б нинішній обласний бюджет удвічі, а сім тисяч людей отримали б роботу. Це, на жаль, не стало переконливим аргументом для попередніх дванадцяти урядів, які "пережив" комбінат. Нинішній його генеральний директор Василь Яременко чув немало обіцянок колишніх високопосадовців добудувати підприємство, але за словами діла не було.

— Я не можу пообіцяти, що завершу будівництво КГЗКОРу, — сказав у розмові з представниками засобів масової інформації Едуард Зейналов. — Можу лише запевнити, що зроблю все можливе для цього. Знаю, необхідно вибудувати правильну політику стосовно цього об'єкта. Існувало багато причин, через які комбінат не добудовувався. Перш за все, це не входило в особисті плани окремих осіб, котрі дбали лише про власний бізнес. Боялися, що він "виб'є" з ринку їхні підприємства. А сьогодні уже є люди, які готові вкласти гроші в КГЗКОР. І все тому, що змінилася політична ситуація в країні, а значить, і позиція великого бізнесу. Раніше можна було декому державне майно привласнити, не заплативши за нього ні копійки. Нині всі мають рівні можливості, і нічого ніхто задарма не отримує. Більшість підприємців зрозуміла, що можна вкладати гроші у вітчизняну економіку без ризику. Тому інтерес до КГЗКОРу нині зростає. Потенційні інвестори є, і ми будемо з ними працювати. Члени уряду налаштовані розв'язати проблему комбінату вже в нинішньому році.

Візит високопосадовців у Долинську сприяв визначенню конкретної позиції щодо майбутнього комбінату. Зійшлися на думці його добудувати. Деталі обговорюватимуться ще не раз. Інвестора буде визначено за результатами відкритого тендеру уже незабаром.

Лариса ЗДІР