Все традиційно: без шантажу не перезимуємо

Українські шанувальники російських телеканалів, які у четвер увечері дивилися програму новин, не змогли пропустити появу на екранах відомого ньюсмейкера, офіційного представника “Газпрому” Сергія Купріянова. “З понеділка, одинадцятого лютого, ми відключимо Україні газ”, — заявив пан Купріянов, здивувавши не лише пересічних глядачів, а й українських офіційних осіб — до цього моменту жодних претензій нашій стороні російські партнери не висували. Другу заяву спікера — що наша держава вкотре “тирить” їхній газ — сенсаційною назвати важко: подібні заяви “Газпрому” з’являються регулярно, причому з такою ж регулярністю їх спростовує українська сторона.
Не такий дорогий газ, як компроміс навколо нього

Свої вимоги представник газового монополіста сформулював чітко: із першого січня нинішнього року Україна заборгувала “Газпрому” 500 мільйонів доларів. Усього ж, якщо доплюсувати й прострочені борги, сума наближається до 1,5 мільярда американських грошових одиниць.

Ситуація майже один до одного схожа на події жовтня минулого року. Тоді, щонайцікавіше — одразу після парламентських виборів, де проросійська Партія регіонів отримала несподівано слабкий результат, газовики цієї країни вимагали від нас 1 мільярд 300 мільйонів доларів. Альтернативу “Газпром” завжди висуває одну—єдину: відключимо газ! Нестача буцімто з’явилася через те, що дві посередницькі структури “забули” вчасно переказати кошти одна одній. Тоді конфлікт врегульовували на високому державному рівні — і дуже успішно. Після серії перемовин, у тому числі на рівні Ющенко—Путін, російська сторона залишилася задоволеною.

Така аналогія дозволила експертам стверджувати: Росія навмисне пробує тиснути на українського лідера перед важливими перемовинами, аби забезпечити собі стартову перевагу. Віктор Ющенко, до речі, дуже оперативно прокоментував заяву “Газпрому”. Мовляв, це реакція російської сторони на заяви нашого уряду про бажання усунути з ринку посередника і переглянути тарифи на газ. За словами Президента, Україна отримує газ за ціною набагато кращою, ніж сусідні країни, тому варто робити все для того, щоб не погіршити цю ситуацію.   “Газові постачання — це політика нашої залежності або незалежності”, — додав він. Утім майже не залишається сумнівів, що газова тема стане головною у перемовинах глави нашої держави зі своїм російським колегою: Ющенко намагатиметься особисто владнати проблему. Про ціну компромісу поки що не йдеться.
Чи я вкрав, чи у мене — але однаково неприємно

Компанія—посередник “УкрГазЕнерго” суму 1,5 мільярда практично підтвердила. Саме стільки грошей, мовляв, не заплатила їм державна компанія “Нафтогаз України” за спожитий газ. Утім документально підтвердити свої претензії не змогли — немає укладених договорів і актів передачі газу. За словами члена наглядової ради, радника голови правління “УкрГазЕнерго” Андрія Галущака, “Нафтогаз” навмисне відбирає газ і постачає його без договорів. А це робить неможливим оформлення і погашення боргу НАКу перед компанією і, відповідно, перед “Газпромом” за газ, відібраний з газопроводів і сховищ.

Сам “Нафтогаз” демонструє зовсім іншу математику і всі звинувачення у своїй схильності до клептоманії відкидає навідріз. Прес—служба національної акціонерної компанії заявила: з початку січня Україна мала одержати 4,85 мільярда кубометрів газу середньоазійського походження. Але спожили ми тільки 4,72 мільярда. “Таким чином, заяви спікера “Газпрому” щодо несанкціонованого відбору Україною російського газу є безпідставними”, — наголошує “Нафтогаз України”.

У питанні “Хто кому винен?” НАК розставила акценти зовсім по—іншому, ніж її російський партнер: у нинішньому році “Газпром” має продати посереднику, компанії “Росукренерго” 58 мільярдів кубометрів природного газу. З них 55 мільярдів адресовано споживачам України. І лише після забезпечення їхніх життєво важливих потреб “Росукренерго” одержує право експортувати до країн Європи залишок газу — “скромні” три мільярди кубометрів. Але, за словами представників “Нафтогазу”, компанія “Росукренерго” вирішила не чекати з моря погоди і вже експортувала майже півтора мільярда кубів блакитного палива, іншими словами — половину річного обсягу. “Таким чином, претензії “Газпрому” щодо “осідання” півтора мільярда кубометрів газу на території України і виникнення заборгованості в розмірі 500 мільйонів доларів мають бути адресовані керівництву компанії “Росукренерго”, — йдеться в повідомленні. Враховуючи, що ця структура наполовину належить “Газпрому”, українська сторона радить Росії пошукати гроші у власних кишенях.
Акція “Посередникам — стоп!”

Керівник “Нафтогазу України” Олег Дубина відрядив до Москви владнати проблему свого заступника Ігоря Діденка, а сам залишився у Києві. Така позиція може свідчити, що проблема є або надто малозначущою, або, навпаки, такою, що без першої особи держави подолати її неможливо. Юлія Тимошенко, яку, виходячи зі слів Президента, можна вважати головним каталізатором українсько—російських газових суперечок, виявила твердість: винними вона вважає посередників, яких не раз уже звинувачувала в корупції. А це означає, що вона боротиметься з ними до повної перемоги. “Я не виключаю, що “Росукренерго” вивело всі гроші в тіньовий сектор і не розрахувалося з Росією”, — сказала Тимошенко. Причому, на її думку, нічого особливо трагічного не трапилося: Україна має необхідні ресурси, щоби забезпечити газом себе, а також гарантувати транзит до Європи.

Більшість аналітиків, як не дивно, із думкою українського Прем’єра погоджуються. Мовляв, газова війна нині нікому не потрібна: Росія — напередодні президентських виборів, а в Україні і без газу проблем в економіці вистачає. А це означає, що ніхто газовий кран перекривати не буде — як виникла проблема, так само й “розсмокчеться”. Найгірше, що залаштункові подробиці про ціну домовленості ми зазвичай довідуємося дуже пізно.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ