”Не слід переоцінювати вплив СОТ на нашу економіку”

Якщо цього механізму не запустити, то країна не матиме історичної перспективи. Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, 49 років, вважає, що Україна має терміново розробити закон про принципи державної підтримки галузей економіки.

—  Як вступ до СОТ може вплинути на окремі галузі нашої економіки?

—  Слід чітко зрозуміти, що до СОТ вступають не окремі галузі, а вся економіка. І тому, якщо десь буде ”мінус”, то в іншому місці обов’язково буде ”плюс”. Потенційно може виграти металургія, бо знизиться імпортне мито і не буде квотування  її продукції. Висока перспектива й у сфери надання фінансових послуг. Бо посилиться присутність капіталу, в тому числі іноземного. Розшириться страхування і кредитування громадян.

Водночас для окремих галузей можуть бути проблеми. На український ринок прийде більше іноземних компаній, підвищиться рівень конкуренції. За нашими оцінками, виробництво сільськогосподарської продукції може зменшитися на 12%. Але сьогодні розвиток аграрного сектору визначається не стільки СОТ, скільки світовими тенденціями. Протягом останніх двох років відбувається безпрецедентне підвищення цін на сільгосппродукцію. Тож втрати можуть бути компенсовані цінами. Можемо виробляти менше, але на зовнішньому ринку продавати дорожче.

—  Що буде з державною допомогою селу?

— Ми вступаємо до СОТ із кінця 1993 року. І якщо до цього часу виробники сільгосппродукції не намагалися адаптуватися до ринкових умов, то скільки ще можна давати їм пільги? На ринку мають бути створені рівні умови для його учасників. Проблеми в аграрній сфері пов’язані не зі вступом до організації, а з відсутністю на селі реформ.

Правила СОТ не забороняють допомагати сільському господарству, але є певні критерії. Україна має терміново розробити закон про принципи державної підтримки галузей економіки.

— Чи варто очікувати після вступу до СОТ масових банкрутств українських підприємств?

— Якщо власник підприємства не захоче збанкрутувати, то вкладатиме в це гроші та підвищуватиме конкурентоспроможність своєї продукції. Держава не повинна цим займатися. Навіть зараз, коли ми ще не в СОТ, одні підприємства створюються й розвиваються, а інші — банкрутують. Після вступу до організації цей процес пожвавиться. Бо ринкова економіка — це відбір кращого й використання суспільних ресурсів на підтримку більш конкурентних виробництв. Підтримувати тих, хто ніколи не стане конкурентоспроможним — економічний абсурд.

А забезпечення конкурентоспроможності — це спосіб життя, а не короткотерміновий процес. Якщо цього механізму не запустити, то країна не матиме історичної перспективи. Тому всі виробники мають забезпечити конкурентність своїх товарів і послуг. Але потрібне чітке бачення: що мають робити при цьому вони та яку економічну політику має проводити держава для того, щоб цьому сприяти.

— Чи правда, що після вступу до СОТ багато що може подешевшати?

— Розширення імпорту та скорочення бар’єрів на його шляху має антиінфляційний вплив. Чим більше товарів, тим нижчими будуть ціни. Принаймні ростимуть не так швидко, як нині. Але чинник СОТ в цьому один із багатьох. Сьогодні є інші, важливіші фактори інфляції. Уряд має діяти активніше, щоб пригальмувати інфляційні процеси, контролювати макроекономічну ситуацію.

СОТ — це набір певних можливостей, якими можна скористатися. Не слід переоцінювати її вплив на нашу економіку та життя. Після входження до Світової організації торгівлі ефект відчуємо не одразу, а через певний проміжок часу. Тому має бути спокійний і збалансований підхід. Не треба створювати міфи і демонізувати цю організацію. Ми отримаємо перспективу і потенціал.

— Як співіснуватимуть нові економічні правила та нинішній рівень нашої тіньової економіки та корупції?

— Навіть незважаючи на цей рівень, інвестори останні два роки йдуть в Україну досить активно. Хоча, можливо, їх могло бути більше. Але тіньова економіка та корупція стосується  і вітчизняних виробників, які змушені платити хабарі. Відтак частина ресурсів іде не на продуктивне споживання, а вилучається з потенційних інвестицій. Гроші йдуть на хабарі, а не вкладаються у виробництво.

Членство в СОТ може в цьому допомогти. Скажімо, сьогодні український ринок менш захищений, ніж мав би бути, від контрабанди. Наприклад, існує багато тіньових і ”сірих” схем, за якими до нас завозяться ”ліві” автомашини. Ясно, що треба реформувати митну службу. А СОТ передбачає певні правила митної оцінки. Якщо вони будуть адекватно запроваджені, то це допоможе в боротьбі з корупцією. Організація передбачає механізми захисту прав інтелектуальної власності — це для нас також важливо. Бо страждають не лише іноземні, а й українські компанії.

Що кращою буде в нас ситуація з корупцією, то рівніші будуть умови для вітчизняних та іноземних виробників. Бо для наших підприємців хабарі є додатковими витратами, яких не мають їхні закордонні колеги завдяки нормальному регуляторному середовищу.

Олександр ГУНЬКО