Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Юлія Тимошенко без відповідей: борги Ощадбанку за три роки і податок на розкіш

[09:46 11 января 2010 года ] [ Економічна правда, 29 грудня 2009 ]

Я хочу відразу після президентських виборів повернутися до тієї можливості, щоб за будь-яке посягання на державну власність був найвищий термін покарання — довічне ув'язнення. І щоб можна було брати не після того, як з влади підуть, а коли при владі.

Команда прем'єр-міністра так і не спромоглася надати відповіді на питання “Економічної правди”, незважаючи на численні обіцянки та відкладені дедлайни.

Спочатку у передвиборному штабі Юлії Тимошенко повідомили, що підготували текст. Згодом взялися його редагувати і довго не брали слухавку. У підсумку, редакція так і не отримала відповідей.

“ЕП” вкотре наголошує, що відсутність відповіді — це також відповідь. Вона показує ставлення кандидата не стільки до видання, скільки до виборців, адже преса є лише ланкою, яка зв'язує владу і суспільство.

Мовчанка Юлії Тимошенко є дивною, адже вона та її команда називають себе демократами та прихильниками відкритої прозорої політики. Ігнорування ж запитів преси не лише не відповідає цим критеріям, але й порушує моральні принципи співжиття влади і суспільства.

Здогадатися, як поводитиметься з пресою, а отже, і з громадянами, Юлія Тимошенко після ймовірної перемоги на виборах, тепер нескладно.

Блок 1. Бюджетна політика і політика держборгу

- Як ви оцінюєте з методологічної точки зору існуючу систему прийняття бюджету і існуючу схему міжбюджетних відносин? Що і в які терміни ви маєте намір в ній змінити, прийшовши до влади?

З офіційного сайту Юлії Тимошенко:

“Наша мета крок за кроком зробити так, щоб в 2010 році 60% бюджету було у громад, а 40% — в Києві, а у наступний, 2011, рік зробити так, щоб 70% загального консолідованого бюджету залишалося в громадах, а 30% — в центральному”.

З привітання прем'єр-міністра з нагоди Дня місцевого самоврядування:

“Уряд здійснив революцію у сфері міжбюджетних відносин, надавши навіть найменшим громадам максимальну фінансову автономію”.

- Яким, на вашу думку, повинен бути в Україні фіскальний відсоток ВВП? У 1997 році він становив 43% до 2002 року впав до 32% і до 2008 року знову виріс до 38% ВВП на тлі підвищення соціальних виплат всіх типів. Чи повинні й далі в країні підвищуватися податки та соціальні стандарти? На якій позначці знаходиться грань балансу?

Із заяви на засіданні уряду з підготовки проекту держбюджету:

“Якщо ми хочемо утримати на високому рівні шанси відновлення економіки, якщо ми хочемо реальний сектор економіки і забезпечити необхідні витрати розвитку, щоб стрімко не скорочувалися робочі місця на тлі світової кризи, ми також не можемо сьогодні марнотратно ставитися до збільшення соціальних стандартів і соціальних витрат.

Але водночас ми робимо маленькі кроки вперед щодо підвищення цих соціальних стандартів, але в дуже помірному, консервативному варіанті”.

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“Буде законодавчо збільшена мінімальна частка зарплати у структурі собівартості до рівня світових стандартів”.

- Які з існуючих податків повинні бути скасовані, а які нові введені? Як повинні змінитися ставки існуючих податків? Система оплати яких податків має бути змінена у першу чергу і яким чином?

З виступу на брифінгу у Чернігівській області:

“Я взагалі не підтримую додаткове введення податків”.

З виступу під час робочої поїздки на Чернігівщину:

“Я не підтримую ніякого підвищення податків і вважаю, що відразу після завершення президентської кампанії необхідно розпочати суттєве зниження податків”.

З виступу на нараді з питань планування бюджету на 2010 рік:

“Ми будемо доходити до тієї межі, коли весь податок на доходи фізичних осіб буде залишатися на місцевому рівні без врахування в політиці трансфертів. Ми вважаємо, що це податок місцевий, який мусить забезпечувати розвиток території і розвиток місцевого самоврядування”.

- Яким повинен бути розмір дефіциту бюджету України у найближчі два роки і чому? З яких джерел має покриватися цей дефіцит? На скільки відсотків на рік допустимо прирощувати державний зовнішній і внутрішній борг?

З виступу під час презентації держбюджету-2010:

“Я можу сказати, що всі країни почали формувати дефіцитні бюджети. Іншого рецепту підтримати реальну економіку без нормальної роботи банківської системи просто не існувало. Безумовно, ми не вийдемо за фактом виконання бюджету з показником 2,96%. Максимум — до 5%. Але все одно це не 15%, не 10% і не 7,5%”.

З виступу Юлії Тимошенко в ефірі телеканалу “Україна”:

“Я горжусь как премьер-министр тем, что мы способны в такой кризисной ситуации сохранить такой низкий дефицит бюджета.”

З виступу під час наради з проблемних питань Харківського авіаційного заводу:

“Дефіцит бюджету, який ми маємо, ми використовуємо виключно на витрати розвитку, жодної копійки проїдання, все до Стабілізаційного фонду”.

З виступу Юлії Тимошенко в ефірі телеканалу “Україна”:

“Международный валютный фонд во время кризиса кредитует много стран. А во-вторых, МВФ — это не структура какого-то государства, там принимает участие более 180 государств как основатели, и Украина там основатель, участник. Деньги, которые сегодня каждая страна берет у МВФ, берет их только по одной причине, — что это самые дешевые и самые долгосрочные деньги, какие только есть”.

З виступу під час наради з проблемних питань Харківського авіаційного заводу:

“Глава уряду повідомила, що у зв'язку зі світовою фінансовою кризою банки не мають можливості фінансувати плановий дефіцит бюджету і тому уряд проводить переговори з цього питання з шістьма потужними фінансово-стабільними країнами світу, дві з яких вже погодилися на такий крок”.

З виступу виконуючого обов'язки міністра фінансів Ігоря Уманського:

“Цей транш (третій транш кредиту Міжнародного валютного фонду. — Ред.), згідно з рішенням МВФ, як ми і просили, буде направлений на фінансування дефіциту державного бюджету і в першу чергу на забезпечення наших зовнішніх зобов'язань”.

- За останні півтора роки розмір державного зовнішнього боргу збільшився більш ніж у два рази. Чи вважаєте ви, що Україна повинна повернутися до процесу його поступової виплати та зменшення, як це було починаючи з 2001 року? Чи ви вважаєте, що критичної межі ще не досягнуто, і Україна може ще брати в борг, направляючи гроші до бюджету?

З інтерв'ю Юлії Тимошенко трьом вітчизняним телеканалам:

“Перше, що я хочу сказати, що Україна мусить бути абсолютно спокійна відносно того, що наш показник державних боргів мінімальний, порівняно з іншими країнами.

От сьогодні, наприклад, найдешевше все в світі: будівельні матеріали, металопрокат, найдешевше обладнання — все дешеве. Сьогодні потрібно будувати, модернізовуватись, переоснащуватися, враховуючи, що всі ці кредити довготермінові, наприклад, Японія дає на 25 років.

Зараз потрібно, поки все дешеве, модернізувати країну, переоснастити її, зробити всі необхідні реформи за рахунок запозичень, а потім спокійно, повільно, 25 років повертати, ми навіть не відчуємо цього на бюджеті, тому що це мізерні суми. І тому я хотіла б, щоб люди не лякалися того, що зараз Україна запозичає.

Вона одночасно віддає, по-друге, має мінімальний показник державного боргу, порівняно з іншими країнами, а по-третє, за рахунок цих грошей, враховуючи низькі ціни, сьогодні можемо переоснастити країну, модернізувати, реконструювати”.

Із заяви Юлії Тимошенко:

“Україна сьогодні має лише 30% свого ВВП. Як обсяг державних зобов'язань — це нічого, це нуль, тому коли кажуть, що Україна запозичує щось, що потім потрібно буде віддавати іншим поколінням, це низька політична баталія.

Україна в цьому році порівняно з попередніми 18 роками ще не мала такого рекордного повернення державних запозичень. 2009 рік був роком не тільки кризи, це був рік, коли ми повернули найбільше боргів, а саме 46 мільярдів гривень”.

- Назвіть, будь ласка, три ключові напрямки, що мають отримати статус найбільш фінансованих державним бюджетом.

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“Пріоритетом буде розвиток наукоємних галузей — нанотехнологій, мікроелектроніки, ракетно-космічної, авіабудівної, суднобудівної, машинобудівної, інформаційних технологій”.

Блок 2. Банківська система

- Чи повинен Національний банк бути незалежним від уряду, президента, Верховної ради та будь-яких інших органів влади? Або, навпаки, НБУ має бути підконтрольний Мінфіну чи Кабміну? Якщо другий варіант, то з яких питань інші органи влади мають впливати на рішення Нацбанку?

З інтерв'ю Юлії Тимошенко трьом вітчизняним телеканалам:

“Я можу сказати тільки, що якщо б це знаходилося в нашій компетенції, то курс гривні був би не більше 6-6,5. Це я вам відповідально заявляю, тому що я знаю фінансову і економічну ситуацію.

На жаль, це сьогодні не у нашій компетенції, але після президентської кампанії — а я переконана, що я виграю цю президентську кампанію — це вже буде в нашій компетенції, тому що президент України подає кандидатуру голови Національного банку. І саме тому я переконана, що з курсом все буде добре”.

Із заяви Юлії Тимошенко:

“Я впевнена, що Національний банк, хоча він абсолютно незалежний від уряду, але, як виявилося, незалежний і від країни, то все одно йому доведеться закони виконувати”.

З інтерв'ю Юлії Тимошенко трьом вітчизняним телеканалам:

“Приватні банки взагалі і Національний банк — це поза межами нашої компетенції. Уряду заборонено Конституцією взагалі втручатися в цю сферу.

Те, що ми зараз спостерігаємо, що робиться з декількома приватними банками — ми просто не змогли залишитися осторонь. Хоча це не наша функція, не наша компетенція і не наші повноваження, це я хочу підкреслити. Але, враховуючи ситуацію, ми не змогли залишити людей в біді.

І тому те, що ми зараз зробили перший крок по цим трьом банкам — це позитивний сигнал всім людям, що уряд не залишить людей в біді”.

- Чи повинна банківська система бути переважно з вітчизняним капіталом? Яке ваше ставлення до того, що нерезиденти володіють українськими банками? Якщо ви за обмеження їх участі, то якою має бути частина нерезидентських банків у сукупному капіталі та сукупних активах банків?

Кандидат в президенти не оприлюднювала думок з цього питання.

- Чи потрібні державні банки? Якщо так, якою має бути їх частка у банківській системі? Які функції мають виконувати державні банки?

З інтерв'ю Юлії Тимошенко трьом вітчизняним телеканалам:

“Не функція уряду — у своїй власності утримувати банки. У нас є два державні банки — Ощадбанк і Укрексімбанк — і цього достатньо, щоб уряду мати інструменти для проведення серйозних фінансових операцій для державних інтересів.

У цих двох банках ми збільшили капітал миттєво після початку кризи, причому збільшили суттєво, наприклад, Ощадбанку — на 12 мільярдів, Ексімбанку — на 6 мільярдів. І це значить, що ми як уряд свої державні банки захистили миттєво”.

— Чи потрібний Україні державний банк розвитку, який має фінансувати винятково інвестиційні проекти? Чи, навпаки, держава має створювати умови для того, щоб інвестиційні проекти фінансували звичайні банки, і лише передбачати, наприклад, пільги або компенсації за такими програмами?

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“Буде започатковано систему податкових пільг для банків залежно від обсягу наданих довгострокових кредитів для початку бізнесу. Держава візьме на себе частину ризиків надання “стартових” кредитів. Кредитні ставки будуть зменшені до європейського рівня, кредитування бізнесу перейде на довгострокову основу — від 5 до 10 років”.

З виступу заступника міністра фінансів Олександра Савченка:

“Треба якнайшвидше рекапіталізувати банки, створити банк розвитку, щоб кредитувати економіку”.

— Чи підтримуєте ви ідею відновлення спеціалізованих державних банків? Наприклад, окремий банк для “Нафтогазу”, міністерства транспорту чи іпотечних програм? Чи мають державні установи та підприємства обслуговуватися лише у державних банках?

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“Буде повністю сформовано інфраструктуру: аграрний фонд та біржі, оптові та роздрібні сільськогосподарські ринки, страховий фонд, земельний банк”.

- Україна повинна мати небагато великих банків або будь-яку кількість банків різного розміру? Перший варіант припускає потужні установи, які здатні фінансувати великі проекти, але також схильні до картельних домовленостей та підконтрольності політичним силам або олігархічним групам. Велика кількість банків означає конкуренцію, але високі ризики банкрутства і потенційно слабшу систему нагляду.

З виступу Юлії Тимошенко під час зустрічі з вкладниками Укрпромбанку:

“Після політичних баталій і президентської компанії ми беремо всі інші кредитні спілки, всі дрібні банки і будемо так само їх оздоровлювати і ставити на ноги. Ми жодну людину не залишимо з втраченими депозитами в Україні”.

- Чи має Нацбанк емітувати гривню для фінансування видатків уряду? Якщо так, то за якими напрямками? Як ви бачите гарантування цільового використання коштів та їх повернення? В яких обсягах має бути ця емісія? Якщо ні, то якими ви бачите джерела фінансування суспільно важливих програм? Чи виступаєте ви у такому разі за повну незалежність Нацбанку від будь-яких державних програм?

З виступу на прес-конференції у Києві:

“Ні про які емісійні гроші мова не йде. Залучені кредитні ресурси НАК “Нафтогаз України” поверне після того, як почне реалізовувати газ із підземних газових сховищ споживачам”.

З виступу на засіданні уряду:

“Никаких инсинуаций на тему этих денег (коштів, виділених на боротьбу з грипом. — Ред.) не должно быть. Это неэмиссионные деньги. И я хочу, чтобы это услышала вся страна”.

- Чи має Нацбанк здійснювати нагляд за комерційними банками і бути цілком незалежним? Чи, навпаки, цю функцію треба делегувати окремому державному органу, а НБУ послабити у можливостях впливати на банки?

Кандидат в президенти не оприлюднювала думок з цього питання.

- Чи вважаєте ви за необхідне регулювати відсоткові ставки у країні? Якщо так, то чи потрібно налагодити постійне рефінансування комерційних банків Нацбанком, щоб “запрацювала” облікова ставка? Чи, навпаки, ви за незалежність НБУ, який жодним чином не буде стимулювати пониження відсоткових ставок?

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“Одразу після завершення кризи ми відновимо довгострокове іпотечне кредитування купівлі житла під 2-4% річних на 10-30 років. Кредитні ставки будуть зменшені до європейського рівня, кредитування бізнесу перейде на довгострокову основу — від 5 до 10 років”.

— Як вирішити проблему “ошуканих вкладників”? Потрібно спрямувати на це кошти бюджету чи визнати, що ці кошти у людей вкрадено?

З інтерв'ю Юлії Тимошенко трьом вітчизняним телеканалам:

“Ми робимо дуже важливі речі: ми збільшуємо капітал цих банків, перетворюємо їх в державні банки з приватних, тому що, як правило, більше 95% акцій вже належить державі. І після того даємо в капітал цих банків великі гроші, і ці банки оздоровлюються. Тобто, ми починаємо виплачувати”.

— Чи будете ви повертати внески вкладників Ощадбанку СРСР? Якщо ні, то як ви аргументуватиме вашу позицію перед виборцями? Якщо так, то коли, якими темпами та за рахунок яких джерел? Чи підрахували ваші економісти інфляційні наслідки таких виплат?

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“6,5 мільйона людей уже отримали по 1 000 гривень заощаджень. Програму повернення вкладів Ощадбанку Радянського Союзу буде продовжено до повного завершення протягом трьох років”.

Блок 3. Фондовий ринок

В Україні є два варіанти розвитку фондового ринку. Перший передбачає сприяння торгівлі акціями українських компаній на закордонних біржах. Другий шлях — розвиток власного фондового ринку. У першому випадку країна отримає швидкий приплив капіталу, але не буде ефективного інструменту інвестування для громадян України в акції українських компаній. У другому випадку країна отримає реальний приплив інвестицій тільки через декілька років. Який варіант ви вважаєте найбільш перспективним і правильним для України?

З виступу Юлії Тимошенко на відкритті інвестиційного форуму “Україна. Інвестиції. Інфраструктура. Євро-2012”:

“І одна із суттєвіших груп, яка сьогодні вже виходить на реальні підсумкові законодавчі документи, займається створенням фондового ринку в Україні.

Я знаю, якщо ми зможемо дати справжні права міноритарним інвесторам, міноритарним власникам, якщо ми зможемо побудувати діючий фондовий ринок, для нас, безумовно, відкриються нові шляхи для інвестування.

І ми займаємося сьогодні цим, і думаю, що найближчим часом всі необхідні зміни та закони будуть внесені і почнуть працювати над створенням правильно, ефективно функціонуючого фондового ринку в Україні і всієї системи інвестицій через фондові ринки”.

Блок 4. Держрегулювання і податки

- Чи задоволені ви тим, як сьогодні функціонує система забезпечення антимонопольного законодавства і система захисту прав споживачів в країні? Що саме і в які терміни ви будете намагатися в них змінити, коли прийдете до влади?

З привітання Юлії Тимошенко працівників системи Держспоживстандарту:

“Країна з кожним днем стрімко наближається до найкращих, загальноприйнятих світових стандартів, застосовуючи їх не тільки в промисловості та сфері послуг, але й під час оцінювання життя і безпеки людини. Водночас сьогодні в Україні та й в усьому світі економічно найбільш незахищеними залишаються споживачі”.

З виступу Юлії Тимошенко на засіданні уряду:

“Ми приймаємо цю програму, починаємо цілий комплекс заходів, які посилюють відповідальність та роблять абсолютно публічними і абсолютно неприпустимими дії певних виробників, які пропонують сьогодні суспільству абсолютно низькоякісні продукти харчування, воду та інші товари для народного споживання”.

- Чи проводитимете ви реприватизацію? Якщо так, то назвіть об'єкти. Розкажіть про програму приватизації.

З виступу Юлії Тимошенко під час наради щодо ситуації з виплатами заборгованості зарплат на державних підприємствах:

“Якщо приватизовані підприємства, на яких так звані “ефективні приватні власники” обіцяли реконструкцію, модернізацію, освоєння світових ринків, і цього не зробили, якщо вони на вулицю викидають людей і не платять зарплату, нам треба думати про те, що держава має повертати ці підприємства в свою систему управління, і брати відповідальність за ці підприємства.

Але тоді нехай власники йдуть і шукають роботу, якщо вони не здатні в цей важкий час утримати людей на роботі і платити їм зарплату.

У мене досить радикальні наміри, починаючи з перших весняних днів, нагадати всім чиновникам і всім приватним власникам підприємств у країні, що вони працюють не для того, щоб набити свої шлунки, а для того, щоб дати можливість працювати і заробляти людям.

Я хотіла б зараз дати доручення Міністерству економіки, а також усім галузевим міністерствам, щоб ми визначили серед приватних підприємств антирейтинг топ-100 — сто приватних підприємств, які мають приватних власників, котрі найбільше заборгували із заробітної плати.

Крім того, ми запроваджуємо антирейтинг топ-100 щодо приватних підприємств, на яких приватні “ефективні власники” найбільше звільнили людей. І ми цей антирейтинг оприлюднимо — ця інформація буде публічною”.

- Наскільки виправданим є державне регулювання цін на продовольство, зокрема, хліб? Чи не гальмує це розвиток АПК? Якою повинна бути ціна на хліб: ринковою, низькою — шляхом встановлення максимальних цін, чи високою — шляхом встановлення мінімальних цін?

З виступу Юлії Тимошенко:

“Уряд не втручатиметься у внутрішні проблеми Києва щодо підняття цін на хліб майже в два рази. Співвласником всіх хлібозаводів Києва є мер Черновецький, і відповідальність за підняття цін лежить тільки на ньому. А незадоволеним таким кроком мерії можу сказати: хто за Черновецького голосував, хай до нього за поясненням і звертається”.

“М'ясо ніхто нікуди в уряді не возить. Це є ринок. М'ясо, молоко, масло — це функціонування ринку. Те, що сьогодні відбувається на ринку, — це те, що було закладене ще рік тому”.

З виступу Юлії Тимошенко під час селекторної наради з керівниками місцевих органів виконавчої влади:

“Я прошу Міністерство економіки взяти під контроль проведення ярмарків у ключових містах кожної області”. Глава уряду зауважила, що на таких ярмарках люди зможуть придбати якісні продукти за низькими цінами.

З виступу Юлії Тимошенко на селекторній нараді з питань виконання бюджету:

“Я прошу активізувати комісії при головах обласних державних адміністрацій, які завжди працювали і займалися антиінфляційними заходами, я прошу розглянути щодо кожного продукту харчування що відбувається і терміново вплинути на ситуацію.

Це монопольні явища, які потрібно долати нормальними інтервенціями, оскільки на ринках встановлюється штучна ціна. Потрібно проводити сільськогосподарські ярмарки, і не буде такої ціни, яка повністю диктується власниками трьох-чотирьох ринків, які вже повністю втратили розум і дах зірвало! Так не можна ставитися до людей”.

- Оцініть стан податкової системи України. Які податки слід скасувати, а які — запровадити? Ставки яких податків варто знизити, а яких — збільшити?

З передвиборної програми Юлії Тимошенко:

“Буде зменшено податкове навантаження, скасовано окремі податки, в тому числі і ринковий збір. На розкіш будуть введені спеціальні податки”.

— З кризою неможливо боротися лише підвищенням зарплат та пенсій — у багатьох країнах їх скорочують. Чи є у вашій програмі заходи, які знизять доходи населення або іншим чином тимчасово заморозять доходи окремих категорій громадян заради боротьби з кризою?

З виступу Юлії Тимошенко в ефірі телеканалу “Україна”:

“Когда передо мной стоит вопрос своевременной выплаты пенсий, заработной платы бюджетникам, а с другой стороны — вернуть НДС на месяц раньше, чем нужно, поверьте мне, сегодня надо выбирать пенсии и зарплаты.

Это же не секрет, но мы, безусловно, выбираем поддержку людей сегодня. А то, что касается бизнеса, — с бизнесом мы рассчитаемся, как только ситуация с кризисом стабилизируется”.

— Як боротися з тіньовою економікою? Причини її існування — це “відкати”, хабарі, необхідність фінансувати передвиборну кампанію. Назвіть який-небудь справді дієвий, оригінальний спосіб боротьби з “тінню”.

З виступу Юлії Тимошенко в ефірі телеканалу ICTV:

“Я хочу відразу після президентських виборів повернутися до тієї можливості, щоб, по-перше, за будь-яке посягання на державну власність, на будь-який замах на корупцію, на будь-які речі, які пов'язані з відвертими крадіжками, був найвищий термін покарання — довічне ув'язнення.

І щоб можна було брати не після того, як з влади підуть, а коли при владі”.

- Пільги “з'їдають” бюджет. Як ви ставитеся до монетизації пільг?

З виступу Юлії Тимошенко у Дніпропетровську на нараді з адміністративно-господарським активом області:

“Ми працюємо в такому напрямку: якщо людина має право на пільговий проїзд, вона повинна одержати у відповідних соціальних структурах проїзний квиток, а держава за домовленою ціною повинна купити проїзний квиток у транспортного підприємства. Інакше бути не може.

Держава і Верховна рада пільгу надали, але їх фінансує транспортне підприємство. Проїзний квиток — це єдине, що надає право користуватися пільгою в транспорті. Якщо держава дає пільгу, виходить, вона повинна оплачувати покупку проїзного квитка”.

— Чи не потрібно підвищити ставки підприємцям — платникам єдиного податку, які приймалися десять років тому? З того часу зарплата і пенсія виросли у декілька разів, а ставки не змінилися.

З виступу голови Держкомпідприємництва Олександри Кужель в ефірі телеканалу “Україна”:

“За податками змін не буде. Прем'єр прямо дзвонила з Японії. Почувши, що почали говорити про підвищення податків для “спрощенців”, вона подзвонила прямо на Кабмін і сказала: “Простежте, тому що розмови про це не було”.

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.