На формування курсу гривні на сьогодні впливають три основні фактори. Головний, безумовно, — це розширення дефіциту торгового балансу України, бо обсяги імпорту суттєво перевищують обсяги експорту. У січні—серпні 2023 року експорт товарів становив 24,4 млрд дол., або 84,7% від минулорічних обсягів, при цьому імпорт — 41 млрд дол., або 119,6% показника минулого року. Відтак, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі дорівнювало 16,6 млрд дол. Це головна вразливість української валюти, адже її надходження у країну в півтора разу менші за наші імпортні, а отже, валютні, витрати.
Другий фактор — це великі валютні інтервенції НБУ, забезпечені золотовалютними резервами країни. Ці резерви на кінець вересня 2023-го становили 39,7 млрд дол., сягнувши рекордного показника. По суті, це той обсяг валюти, що його може використовувати НБУ для погашення різких коливань на валютному ринку, щоб уникнути стрімкої девальвації гривні. Це головна сила гривні.
І, нарешті, третій фактор — це вплив на нашу монетарну політику пулу країн, які фінансово підтримують Україну. Безпосередньо, наприклад, у вигляді пропозицій Міжнародного валютного фонду (МВФ), чи опосередковано — через частоту та обсяги фінансової підтримки України, вони впливають на стабільність її валютного ринку. Суть цього впливу так чи інакше зводиться до скорочення різниці між економічно обґрунтованим курсом гривні і курсом, наявним наразі, завдяки підтримці НБУ.
Це не забаганки кредиторів, а обґрунтоване і виважене бачення того, що відбувається, адже стан економіки є визначальним для курсоутворення. Оскільки рано чи пізно економіка все одно візьме своє, ігнорувати реальність, марно витрачаючи валютні резерви, не найкраще рішення. Адже що довше відкладати момент повернення до ринкового курсоутворення, то більшим виявиться розрив між об'єктивною економічною реальністю та поточною ситуацією.
У випадку з курсом гривні МВФ уже все порахував — 2028-го, тобто через п’ять років, відношення національної валюти до американської має становити 53,9 грн за долар. Тобто мова про поступове ослаблення гривні на 47% для того, аби збалансувати ситуацію, що змінилася, в економіці країни.
Тож не дивно, що представники МВФ ще в першій половині 2023 року говорили про необхідність розпочати процес зближення поточного та економічно обґрунтованого курсу гривні. Виражалося це в рекомендаціях МВФ щодо повернення до гнучкого курсоутворення в Україні. Як відомо, з 3 жовтня НБУ зрештою перейшов у режим керованого гнучкого курсу гривні — проміжного етапу повернення до гнучкого курсоутворення.
Шоку на українському валютному ринку ця подія не викликала. Інакше й бути не могло, тому вся суть цього проміжного етапу якраз у його керованості. Ефективність таких дій підтверджено практикою — кількаденний сплеск попиту на іноземну валюту одразу після впровадження нового валютного режиму було погашено інтервенціями НБУ. У перший тиждень керованого гнучкого курсу НБУ провів інтервенцій на 1,16 млрд дол., що значно перевищує середню величину, але потім паніка вщухла і обсяги продажів валюти повернулися до стандартних. Стабільність валютного ринку України було збережено. Однак тут важливо звертати увагу на загальну тенденцію. Тепер у НБУ з'явилася опція ослаблення гривні. Тобто гіпотетична девальвація з плановими орієнтирами МВФ почала набувати реальних обрисів.
Коли “нову” опцію буде використано, невідомо, — у НБУ достатньо резервів, щоб навіть у режимі керованої гнучкості курсу тримати гривню зафіксованою досить довгий час. Утім, напевно регулятор наближатиме обмінний курс до прогнозованих показників МВФ для гривні на 2023-й і 2024 рік.
У свіжому звіті Міжнародний валютний фонд бачить середній курс долара до гривні цього року на рівні в 37,50. Начебто це не дуже далеко від поточного офіційного курсу в 36,50—36,60 грн. Але, враховуючи, що більшу частину цього року долар США коштував 36,50 грн, то щоб за два місяці (листопад-грудень) середній курс досягнув 37,50, необхідний офіційний курс у 42,50 грн, тобто девальвація на 16%.
Знову ж таки, до прогнозу МВФ на 2023 рік можна поставитися як до необов'язкової формальності. Але що тоді робити з прогнозом на 2024-й, де середній курс долара США до гривні становить не 37,50, а 41,40. Ігнорування позиції МВФ у поточній ситуації видається малоймовірним — вони, як і ми, враховують ті дисбаланси у торговому балансі, з яких ми почали, усвідомлюючи, що швидко виправити цю ситуацію неможливо. Процес керованого ослаблення гривні в найближчі місяці, найшвидше, буде запущений. Як і в якій формі, передбачити дуже складно. Це може бути і щотижневе монотонне зниження офіційного курсу на 10—20 копійок. Або, за умови різкого погіршення ситуації на зовнішніх ринках, більш швидка, але контрольована девальвація. Наразі зовнішні обставини грають проти нас — на глобальних ринках просто зараз відбувається досить швидке погіршення ситуації, інвестори побоюються великої війни на Близькому Сході та можливого нафтового шоку як одного з її наслідків. Тож сподіватися на зміцнення гривні у найближчому майбутньому точно намарно.
Втім, НБУ напевно робитиме все можливе, аби нівелювати будь-які різкі коливання на валютному ринку, щоб кошти населення не спрямовувалися на купівлю долара, як зазвичай буває за прискореної девальвації. Адже мета держави — щоб кошти населення вкладалися у цінні папери уряду, забезпечивши країну додатковим фінансуванням. А це можливо лише за стабільної ситуації на валютному ринку.
Максим ОРИЩАК, аналітик компанії “Центр біржових технологій”
Что скажете, Аноним?
[13:15 27 ноября]
[11:19 27 ноября]
[07:10 27 ноября]
13:30 27 ноября
13:00 27 ноября
11:00 27 ноября
10:30 27 ноября
10:20 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.