Як Нацбанк вирішив провести емісію гривні

В цьому році Уряд має залучити 642 млрд грн боргових коштів, йдеться в оновленому державному бюджеті України на 2020 рік.

Коригувати план запозичень довелося через зростання витрат бюджету і зменшення надходжень, що було викликано пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 та економічною кризою, яку вона спричинила.

Частину з цих грошей Уряд уже залучив за рахунок випуску євробондів на 1,25 млрд євро в січні та продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на внутрішньому ринку протягом першого кварталу 2019 року.

Ще $5 млрд на покриття дефіциту бюджету Уряд розраховує отримати від МВФ.

На внутрішньому ринку, згідно з новим кошторисом, в 2020 році буде залучено 377 млрд грн.

Однак з цим в Уряду проблеми. Адже традиційний механізм запозичення грошей в бюджет на внутрішньому ринку — продаж ОВДП — наразі не використовується через відсутність попиту зі сторони інвесторів.

Як писав БЦ, в 2019 році Мінфін через аукціони з продажу ОВДП залучив більше $4 млрд іноземних спекулянтів, які завели в Україну валюту заради високої дохідності.

Окрім того, законом заборонено кредитування Національним банком дефіциту бюджету Уряду. Фактично мова йде про випуск нових грошей для фінансування потреб держави. Заборона була накладена, щоб не допустити різкої інфляції та девальвації гривні, як це було під час кризи 2014-2015 років.

Частину необхідної суми для покриття дефіциту бюджету Мінфін залучить через продаж ОВДП комерційним банкам. Справа в тому, що зниження облікової ставки НБУ з 10% до 8% направлене на зменшення дохідності за депозитними сертифікатами. Це інструмент центрального банку в якому комерційні банки тримають надлишкову ліквідність (наприклад депозити від населення) в умовах відсутності активного кредитування економіки.

І коли дохідність за депозитними сертифікатами НБУ знижується, банкам вигідніше інвестувати в облігації внутрішньої державної позики Міністерства фінансів.

“Не чекайте зниження ставок по кредитах. Облікова ставка НБУ в першу чергу спрямована на зниження прибутковості по депозитних сертифікатах НБУ для комерційних банків (їх прибутковість впала з 8% до 6%). Банки тримають в них більше 136 млрд грн, хоча звичайним рівнем для 2018-19 років було 50-60 млрд.грн. Тобто 70-80 млрд грн банки зможуть направити на покупку короткострокових ОВДП, адже при необхідності вони можуть рефінансуватися в НБУ під 10% річних”, — пояснюють в компанії Hugs.fund.

Але цієї суми Мінфіну не вистачить, то ж де йому ще взяти грошей для фінансування дефіциту бюджету? Схоже рішення знайшли і це випуск нових грошей. 

Як може відбуватися емісія гривні?Національний банк випускає нові гроші і купує за них боргові папери Уряду. Насправді друку фізичних грошей не відбувається, мова йде про безготівкові операції.

НБУ викуповує з міжбанківського валютного ринку додаткову валюту за рахунок свіжих “грошей”.

НБУ випускає гроші, які надає комерційним банкам у вигляді кредитів рефінансування.

Як було сказано, перший варіант емісії гривні наразі заборонений законом. Другий варіант НБУ активно використовував в 2019 році і використовує в 2020 році для викупу надлишкової валюти з міжбанківського ринку з метою наповнення своїх міжнародних резервів та стримування зміцнення курсу гривні.

А третій варіант — надання кредитів рефінансування банків НБУ анонсував напередодні.

Так з травня Національний банк проводитиме аукціони з видачі довгострокових (до 5 років) кредитів рефінансування для банків.

“Ми анонсували запуск нового стандартного продукту для банків: довгострокового (до 5-ти років) рефінансування та розширення переліку застави. Це означає, що ми зможемо підтримати банки, бізнес та економіку більш дешевими грошима під час кризи”, — написала на своїй сторінці у Facebook заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

За словами голови НБУ Якова Смолія, Нацбанк розраховує, що банки зможуть використовувати цей інструмент для підтримки економіки через більш активне кредитування проектів, які потребують довгострокового фінансування, зокрема, інфраструктурних.

Так, про плани отримати довгострокове рефінансування від НБУ уже заявив державний Укрексімбанк, якому Наглядова рада на початку квітня дозволила залучити 20 млрд грн “рефінансу”. Передбачається, що гроші підуть на покриття потреб у фінансуванні Укравтодору.

Одак капітальні видатки державного бюджету можуть покриватися не лише через кредити від банків, які отримали рефінансування від НБУ.

Такі банки зможуть використовувати кредити рефінансування і на купівлю облігацій внутрішньої державної позики Міністерства фінансів.

Оскільки розмір кредитів рефінансування та їх призначення Нацбанком не будуть обмежуватися, то фактично через кредити рефінансування для банків можна буде обійти заборону на емісію гривні через викуп облігацій Уряду.

“Банки можуть фінансувати інфраструктурні проекти, можуть купувати цінні папери уряду. Ми їх не обмежуємо”, — заявив в четвер на брифінгу заступник голови НБУ Олег Чурій.

Працюватиме цей механізм емісії гривні так: НБУ випустить гривню і видасть банку на 5 років кредит рефінансування. Далі банк зможе купити на нього облігації внутрішньої державної позики і, таким чином, Міністерство фінансів отримає гроші для фінансування дефіциту бюджету.

“НБУ заборонено законом пряме кредитування Мінфіну. Водночас, з боку Нацбанку є розуміння, що більшість країн світу зараз використовують ті чи інші механізми підтримки ліквідності в банківській системі, в тому числі через quantitative easing (кількісне пом’якшення — викуп центробанком цінних паперів на ринку). Тому, я думаю, НБУ в будь-якому випадку буде розширювати інструментарій підтримки ліквідності, що зможе збільшити можливості Мінфіну для внутрішніх запозичень”, — заявив в інтерв'ю виданню Liga міністр фінансів Сергій Макаренко.

Юрій ВІННІЧУК