Як Фірташ “доїть” Україну

Більше двох місяців текст меморандуму між Україною і МВФ, який узгоджувався перед виділенням у грудні 2010 року другого траншу кредиту, залишався таємницею за сімома печатками.

І ось минулої п'ятниці цей документ був нарешті розміщений на сайті МВФ. Він дозволив зрозуміти багато речей, зокрема, спосіб розрахунку українського уряду за газ, нібито незаконно відібраний у компанії RosUkrEnergo 2009 року.

Як відомо, Стокгольмський суд визнав, що у 2009 році Україна незаконно відібрала газ у даної посередницької фірми і зобов'язана повернути 12,1 мільярда кубометрів — 11 мільярдів кубометрів та 1,1 мільярда кубометрів у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до меморандуму, “Нафтогаз” буде поступово купувати протягом 2011 року газ в обсязі 12,1 мільярда кубометрів і щомісяця передавати його на баланс RUE.

Для здійснення таких розрахунків НАК отримає від RUE 1,5 мільярда доларів як сплату боргу перед “Газпромом” без урахування 200 мільйонів доларів штрафів.

“Газпром” же, у свою чергу, надасть українській монополії авансовий платіж за послуги з транзиту газу в розмірі 1,5 мільярда доларів, який буде здійснений у вигляді кредиту за ставкою 4% річних і повинен бути погашений в 2011-2015 роках.

У меморандумі йдеться, що “Газпром” погодився збільшити річні обсяги транзиту газу через територію України зі 100 мільярдів кубометрів до 112 мільярдів кубометрів до 2015 року. Тобто транзит зросте якраз на необхідні 12 мільярдів кубометрів.

При цьому Міністерство енергетики та вугільної промисловості повідомило, що “Нафтогаз” почав повертати газ RUE ще у грудні 2010 року. На 1 лютого 2011 року обсяг повернення становить 4,2 мільярда кубометрів на 1,1 мільярда доларів.

Збиток держави від посередницької структури RUE, яка зуміла за допомогою нинішньої української влади виграти суперечку у Стокгольмському арбітражі, буде полягати у різниці цін.

Два роки тому Україні вдалося отримати 11 мільярдів кубометрів газу за ціною 154 долари за тисячу кубометрів, а в 2011 році російський газ буде коштувати для “Нафтогазу” приблизно по 280 доларів за тисячу кубометрів. До цього треба ще додати вартість 1,1 мільярда кубометрів газу у вигляді штрафних санкцій.

Втім, збиток може виявитися набагато більшим, якщо “Нафтогаз” буде розплачуватися з “Газпромом” за паливо для RUE не за ціною, яку платить Україна за російський газ — із знижкою 100 доларів на кожній тисячі кубометрів.

Ці нюанси поки невідомі, але цілком можливо, що Києву доведеться платити за повною ціною, згідно з відомою формулою, прописаною в газовій угоді від 2009 року.

Візьмуть ці гроші, звісно, з кишень українців. У серпні 2010 року ціна на газ в Україні вже була піднята на 50%, а на 2011 рік заплановане чергове його подорожчання.

Тільки Азарову начебто недавно вдалося домовитися з МВФ, що відбудеться не підвищення на 50% ціни на газ у квітні, як записано в меморандумі, а поетапне його подорожчання у другому півріччі.

Однак це ще не всі дивіденди, які планує отримати від українського уряду Фірташ. Як стало відомо, НБУ запропонував МВФ набір рішень щодо націоналізованих банків, а також банку “Надра”, який уряд твердо має намір рекапіталізувати.

Нацбанк пропонує Кабміну збільшити капітал Ощадбанку на 3,5 мільярда гривень, а потім на всю цю суму надати субординований борг банку “Надра”, забезпечивши гарантію повернення бюджетних коштів. Так український уряд прокредитує Фірташа, адже банк “Надра” давно перебуває у сфері інтересів цього бізнесмена.

Уряд поспішив виправдатися з цього приводу, але зробив це дуже невдало. “Будь-які заяви лідера “Батьківщини” Юлії Тимошенко щодо прийняття рішень урядом Миколи Азарова про виділення 3,5 мільярда гривень банку “Надра” є безпідставними”, — повідомила прес-служба Мінфіну у відповідь на критику опозиційного політика.

Однак замість переконливих контраргументів Мінфін навів лише інформацію про те, що в 2009 році уряд Тимошенко за державні кошти придбав акції чотирьох проблемних банків на загальну суму 19,6 мільярда гривень.

Крім того, невдовзі у руках Фірташа може опинитися вся вітчизняна хімічна галузь.

Восени 2010 року до холдингу Фірташа Ostchem Group приєднали горлівський “Стирол”. Сума операції оцінена 500-600 мільйонами доларів. Наступним став сєверодонецький “Азот”, раніше підконтрольний бізнесменові Алексу Ровту. Цей актив може коштувати 600-700 мільйонів доларів.

Наступною метою Фірташа може стати черкаський “Азот”, який належить Олександру Ярославському. Крім того, Фірташ хоче купити Одеський припортовий завод.

Також раніше повідомлялося, що співвласник RosUkrEnergo фактично управляє 90% розподільних газопроводів України.

“Концентрація 21 облгазу в руках Фірташа сталася після угоди між ним і Олегом Бахматюком, головою ради директорів компанії Avangardco Investments Public Limited”, — розповів у серпні 2010 року глава опозиційного уряду Сергій Соболєв.

Виникає питання: чому українська влада надала і далі надає Фірташу такі блага?

Відповідь очевидна: інтересами Фірташа в Україні опікуються високопоставлені чиновники — глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін, міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко та керівник СБУ Валерій Хорошковський.

Крім того, експерти називали співвласника RUE спонсором Партії регіонів і особисто Віктора Януковича на останніх парламентських і президентських виборах.

Саме тому після перемоги Януковича на президентських виборах Фірташ і нарощує свій статок. Звісно, за рахунок збідніння українського народу.

Лілія КРАМАРЕНКО