Війна коштує “Укрзалізниці” до 3 млрд грн щомісяця

Інтервʼю з головою “Укрзалізниці” редактор Forbes бере напередодні 100 днів після повномасштабного вторгнення Росії у відомчому поїзді, направляючись на північ від Києва. Олександр Камишін, 37, інспектує відновлення підірваних росіянами залізничних мостів, та має зустріти перший рейс двоповерхового Skoda, який курсуватиме між Черніговом та Славутичем.

Інтервʼю кілька разів переривається телефоними дзвінками і мінінарадами. Зранку Камишін і його менеджери вирішують, як вивезти пасажирів, які застрягли на Закарпатті через пошкодження колій. Поки начальник пассажирської компанії Олександр Перцовський орагнізовує харчування і автобуси, Камишін наказує голові служби безпеки УЗ погодити з військовими посилення протиповітряної оборони навколо критичних залізничних обʼєктів.

Для Камишіна рятувати пасажирів — не вперше. У воєнний час УЗ вивезла на захід країни майже 4 млн людей. “На 20 день повномасштабної війни фокус перейшов до економіки і відбудови інфраструктури, — говорить Камишін. — Наразі це головні пріоритети”. З початку війни УЗ втратила 50% відсотків виторгу. Як залізничний монополіст рятує бізнес?

Як врятувати світ від продовольчої кризи

УЗ зараз найбільший перевізник експорту? 

Ми вивозимо 40—50%, ще 35—40% — Дунайські порти, 10—15% — автотранспорт. 

Наскільки зменшились обʼєми? 

У перші дні війни добове навантаження скоротилось із 700 000 т до 150 000 т. Березень закінчили з 257 000 т/доб, квітень — 295 000 т/доб, травень — 300 000 т/доб. 

Які у вас можливості?  

До війни Україна експортувала 5—7 млн т зерна на місяць. Половину цього обʼєму до портів везла УЗ. У листопаді був історичний місячний максимум, коли ми вивезли залізницею 4,1 млн зерна. Ось це і є наша можливість. 

У квітні експортували залізницею 642 000 т зерна, у травні — 807 000 т. Це межа, і суттєво її не збільшимо без активної допомоги сусідніх країн. 

Ми дуже вдячні Польщі за допомогу з евакуацією українців, гуманітаркою та багато чим іншим. Але зараз нам потрібно розширення перевалки в європейських портах та додаткові вагони, які доставлять туди українське зерно від польського кордону.

Добиватися розблокування наших портів — це головний формат на майбутнє. Інші варіанти — це збільшення на десятки відсотків. А нам потрібно в рази

Скільки зерна Україна здатна вивозити без своїх портів? 

На складах зберігається приблизно 20 млн т старого врожаю. Тому маємо експортувати 5 млн т щомісячно всіма видами транспорту. Фактично експортуємо близько 1,2 млн т. Спрацювавши эффективно, можно дотягнути до 2 млн т зерна. Це максимум без суттєвої розбудови інфраструктури.

Скільки перевалки можуть забезпечити порти сусідів?

Країни Балтії — 1 млн т/місяць, Румунія — до 300 000 т/місяць, Польща+Німеччина — 700 000 т/місяць. 

Що потрібно для збільшення експорту? 

Щоб ми змогли додатково вивезти 300 000—400 000 т, ми маємо думати категоріями наскрізної інфраструктури. Домовляємося з поляками про дозвіл експлуатації на їхній території наших зерновозів. Далі потрібно буде відкривати там свого оператора і паралельно, де тільки можна, заводити на нашу територію гілки з вузькими коліями. 

З часом навколо них зʼявлятимуться приватні перевалочні термінали, які збільшать швидкість і навантаження.

Як вивозити довоєні 5—7 млн т? 

Швидко — ніяк. Вся прикордонна і портова інфраструктура Європи розраховувалася під інші масштаби. За три місяці не відбудуєш, а увійти в довгу інвестицію без розуміння подальшої долі українських портів — ризиковано. 

Я вважаю, що треба добиватися розблокування наших портів — це головний формат на майбутнє. Що можу порекомендувати нашим вантажовідправникам? Дивитись в сторону контейнеризації.  

Який базовий сценарій для УЗ?  

Відкриваємо українські порти та їдемо. Якщо ні, будемо боротися за ефективність кожної нової тонни на кордоні, будемо говорити з поляками і румунами про те, як нам нарощувати обʼєми. Але це збільшення на десятки відсотків. А нам потрібно в рази.  

Уряд хоче будувати залізничну євроколію до Львова, а потім по всій Україні. Ви готові? 

Вже працює 60-кілометрова гілка Ковель-Ягодин. Є ще декілька гілок на заході України, які ми хочемо відбудовувати. 

Із того, що може йти вглиб України, вивчаємо можливість будівництва швидкісного залізничного сполучення Варшава-Київ (по лінії Ягодин-Ковель-Київ). Поки це на стадії оцінки доцільності. Ми вважаємо, що воно потрібне, але треба зрозуміти вартість.

Денис КАЦИЛО