Вони все знають. Як працює російська машина цензури “Роскомнагляд”. Аналіз хакнутих документів від NYT

Отримавши доступ до майже 160 000 файлів одного з відділень “Роскомнагляду”, The New York Times проаналізувала рівень контролю за діяльність росіян в інтернеті. Forbes переклав ключові дані з матеріалу.

Понад 700 гігабайтів файлів башкортостанського відділення “Роскомнагляду” потрапили у мережу в березні завдяки групі DDoSecrets, яка публікує хакнуті документи.

The New York Times створила програму й пошукову систему, щоб проаналізувати російськомовні документи, відео й урядові презентації.

Російський регулятор інтернету — це лише частина величезної машини, яку Путін будував роками. Ця машина включає систему стеження, яка перехоплює дзвінки та інтернет-трафік, інструменти для розгортання дезінформаційних кампаній та злому урядових систем інших країн.

За роки свого існування “Роскомнагляд” перетворився з телекомунікаційного оператора на повноцінне шпигунське агентство, яке уважно стежить за сайтами, соцмережами і онлайн-виданнями, ставлячи на них ярлики “проурядовий”, “антиурядовий” і “аполітичний”.

“Роскомнагляд” не відповів на запит прокоментувати дані розслідування.

Очі Путіна в інтернеті

“Роскомнагляд” започаткували у 2008-му, і він задумувався як звичайний регулятор радіомовлення, телекомунікацій і пошти, в якому працювало кілька десятків співробітників. Та після того, як соцмережі допомогли організувати “Арабську весну” у 2010-му і масові протести в Москві у 2011-му, російська влада дала “Роскомнагляду” більше контролю.

Зі своєї штаб-квартири у Москві агентство почало тиснути на інтернет-провайдерів. З 2012-го, коли Путін знову став президентом, “Роскомнагляд” створив чорний список сайтів, які треба закрити. Цей список, який постійно поповнюється, включає понад 1,2 млн заблокованих URL-адрес, серед яких сайти місцевих політичних новин, сторінки в соцмережах, сайти з порнографією й азартними іграми.

За останні 10 років агентство штрафувало й карало Google, Facebook, Twitter і Telegram у надії змусити компанії прибрати контент, який російська влада вважає незаконним. У 2016-му LinkedIn припинив роботу в РФ після покарання за те, що компанія відмовилася зберігати дані російських користувачів у дата-центрах в Росії.

Починаючи з 2019-го владі здалося, що такого контролю за інтернетом замало. Згідно з хакнутими документами, “Роскомнагляд” замовив нову технологію для цензури: “технічні засоби для протидії загрозам”, які встановили в телекомунікаційні мережі по всій країні, щоб можна було блокувати й уповільнювати сайти просто з Москви.

Однією із перших жертв нової технології став Twitter. У 2021-му влада Росії зробила так, щоб доступ до сайту був максимально повільним. Із часу вторгнення в Україну “Роскомнагляд” також заблокував Instagram, Facebook та інші сайти, а також багато віртуальних приватних мереж (VPN), які використовують, щоб не “світитися” в інтернеті.

Після того, як Андрій Ліпов став на чолі “Роскомнагляду” у 2020-му, агентство стало ще більше схожим на службу розвідки.

Ніхто не сховається від “Роскомнагляду”

Лише в Башкортостані, де живе близько 4 млн людей, “Роскомнагляд” слідкував за діяльністю сотень людей і організацій у мережі. Він збирав інформацію про критиків уряду і зміну політичних настроїв у соцмережах. Агентство зібрало досьє на незалежні ЗМІ та інфлюенсерів, які публікували неугодну уряду інформацію, яка могла б зацікавити російський народ.

Володимир Воронін — адвокат, який представляє активістів і ЗМІ, за якими полює “Роскомнагляд”. Він розповів, що інтернет-регулятор став ближчим до ФСБ і допомагає цій службі спостерігати за опонентами Путіна й визначати нові загрози владі президента.

Проаналізовані документи свідчать, що більшість цензорської роботи виконують люди вручну. Соцмережі вважаються “мʼякою силою”, яка може “вплинути на думку мас”, пишуть у документах.

Співробітники “Роскомнагляду” вишукують “дестабілізаційні субʼєкти”, типу опозиційних і антивоєнних груп, а також підвищення інтересу до певних соціальних питань, таких як легалізація наркотиків і “сексуальні свободи”.  

“Роскомнагляд” також слідкує за місцевими державними ЗМІ і політичними лідерами, щоб Путін не випускав із виду як друзів, так і ворогів. А ще агентство зробило свій внесок у те, щоб Путін централізував свою владу з Москви.

Документи з Башкортостану показують, що тамтешній офіс “Роскомнагляду” надсилав лише частину своїх документів у штаб-квартиру агентства. Багато звітів надсилалися напряму ФСБ та іншим центральним агентствам.

У гонитві за Навальним

Для башкортостанського офісу не було маленьких новин про опозиціонера Олексія Навального. Співробітники позначали коментарі про Навального до статей та в соцмережах, а також сайти, на яких згадувалося імʼя опозиційного лідера. В щомісячних звітах працівники підраховували кількість щоденної критики уряду, яка часто росла, коли зʼявлялися новини про Навального.

“Роскомнагляд” також допомагав безпековим органам переслідувати не лише Навального, а і його прихильників. Виділяється приклад 40-річної адвокатки Лілії Чанишевої, яка в 2017-му відкрила в Башкиртостані регіональний офіс Навального.

З того часу жінка планувала протести і збирала групи, які не лише виступали проти Путіна, а й проти місцевих проблем, таких як корупція і незаконне використання природних ресурсів регіону. Документи показують, що “Роскомнагляд” слідкував за жінкою, повідомляючи про її діяльність ФСБ, що призводило до обшуків та арештів.

У квітні 2021-го організації Навального змушені були припинити роботу після того, як Кремль вніс їх до списку нелегальних екстремістських угрупувань. Боячись увʼязнення, багато лідерів опозиційної організації поїхали з Росії, а Чанишева залишилася. У листопаді 2021-го її заарештували за екстремістську діяльність, і їй загрожує до 10 років за ґратами.

Висновки цензорів “Роскомнагляду” про події в регіоні після арешту: “Він спричинив резонанс серед активістів і користувачів соцмереж. Але активність протестувальників на низькому рівні”.

Самотній протест

Як показують документи, у перші тижні війни в Україні “Роскомнагляд” активізував цензуру. Агентство зосередилося не лише війні, а й на її побічних наслідках, серед яких придушення внутрішніх протестів і незадоволення впливом вторгнення на підвищення цін на продукти.

У березні цензори позначили пост в інстаграмі, в якому йшлося про самотню 24-річну протестувальницю Ляйсан Султангарєєву, яка стояла з плакатом “Ні Путіну, ні війні”. Після цього дівчину затримали. В інтервʼю Султангарєєва розповіла, що поліція залякувала її, питала про її підтримку Навального і провела їй тест на наркотики.

Потім дівчина ще двічі протестувала у квітні і теж була затримана, а пости про неї на антивоєнних каналах служили доказами проти неї. Їй виписали штраф 68 000 рублів, або близько $1100.

“Я не знала, що “Роскомнагляд” моніторить соцмережі, але я здогадувалася, що без уваги вони мене не залишать”, — сказала дівчина. Нещодавно вона помітила, що сторіз в інстаграм переглядають повʼязані із поліцією акаунти — вона їх заблокувала.

“Я думав, що знав, що таке цензура”

У січні 2021-го студентська медіаорганізація DOXA опублікувала відео із закликом до студентів виступати проти Путіна — за три дні їм прийшов лист. “Роскомнагляд” наказав організації прибрати відео, так як воно було занесено до реєстру “забороненої інформації”, яка “закликає неповнолітніх брати участь у небезпечній для них діяльності”.

DOXA послухалася, але потім подала позов на “Роскомнагляд”, наполягаючи, що прямих закликів до протесту у відео немає.

Відповідь не забарилася. Під час координованого рейду поліція увірвалася до офісів сайту і квартир чотирьох редакторів інтернет-видання. Редакторів посадили під домашній арешт і заборонили користуватися інтернетом.

“Вважаємо, що вони слідкували за всім, що ми робили тоді, і відчайдушно намагалися змусити нас мовчати в будь-який спосіб, — сказав Ілля Сагітов, репортер DOXA, який уже залишив Росію. — Те відео стало тим, що їм потрібно для справи проти нас”.

Сайт тоді не заблокували, і репортери продовжили видавати статті. Потім настала війна в Україні.

У лютому DOXA опублікувала гід з “антивоєнних суперечок”, в якому були 17 відповідей на найпоширеніші аргументи для виправдання війни. Цього разу “Роскомнагляд” заблокував три сайти DOXA, і досі вони не працюють. За словами інших неугодних сайтів і видань, така сама доля спіткала і їх — “Роскомнагляд” влаштував цензуру небачних досі масштабів.

“Вони не стали вправнішими, а просто розширили репресії як в реальному, так і віртуальному світі, — каже Сагітов. — Я думав, що знав, що таке цензура, — виявляється ні. Що ж, тепер знаю”.