ДАЙДЖЕСТ

Віктор Шендерович: коли на вулиці виходять сотні тисяч, політика змінюється дуже швидко

[16:17 28 декабря 2011 года ] [ Тиждень, 28 грудня 2011 ]

Під час мітингу у Москві на проспекті Сахарова Тижню вдалося поспілкуватися з російським правозахисником, сатириком і громадським діячем Віктором Шендеровичем.

- Що на вашу думку відбувається зараз тут на площі?

— Я щойно йшов від метро і милувався обличчями людей там на площі. Це молоді і середнього віку нормальні люди. Це не політичні активісти не тусовка. Це люди які по великому йдуть сюди не почути мене, Каспарова, Крилова, не важливо якої політичної орієнтації. Це люди які прийшли для себе і за себе. Вони прийшли тому що їх образили. В якийсь момент моральні вимоги стають політичними. От коли начальство довго плює тобі в лице і витирає об тебе ноги то відчуття людської гідності раптом стає політичним. І от ми бачимо, як це відчуття моральне відчуття на наших очах стає політичним. Ці панове в Кремлі і в Білому домі погано, як ми бачимо, розуміють слова. Але вони вже і вибори вони готові повернути і те і се. Вони зарухались. Бо почули, що їм протистоїть, вибачте за пафос, народ.

- Ці протести що відбуваються чимось схожі на події коли валився союз?

— Вони дуже схожі за настроєм. Тоді довше накопичувалось. Тоді накопичувалось 70 років і на площі легко виходило сто тисяч. Одного разу я брав участь на манежній площі в мітингу 400 тисяч. І політика мінялась на завтра. Тому я не припускаю а знаю, що коли рахунок піде на такі цифри, то політика мінятиметься завтра. Коли вимірюється десятками тисяч, то відбуваються поступки. А коли сотнями, то політика змінюється дуже швидко.

Тоді, в 91-му році, в нас не було досвіду демократичного будівництва, нам здалося, що ми вже все зробили ми перемогли здалося, що демократія — це одноразовий вчинок. Перемогли, і все. А демократія — це процес. А ми в 91 -92 році розслабились, а коли прийшли до тями, вже танки стріляли по Білому Дому. Ми залишили начальство без нагляду. Цього робити не можна. Прізвище начальства значення не має. Демократія — це щоденний процес. Цього ми тоді не розуміли і я сподіваюсь що сьогодні ми цього не забудемо.

Путін в історичному сенсі безумовно вже відходить. Я не скажу куди, це було написано на тому бюлетені. і він вже пішов. Він ще розмовляє на ходу але в історичному плані все вже вирішено. Набагато важливіше що буде потім. Важливо щоб ми не замінили царя гори на другого царя гори. Не дали себе знову обманути новим лідерам. Щоб ми повернули правила гри.

- А який в вас прогноз?

— Я не Глоба, хоч і подібний тому жодних прогнозів в мене нема. Я просто знаю що сьогодні це дійсно залежить від нас. Ми це часто говоримо. Але сьогодні дійсно повістка дня в наших руках. Від того скільки людей прийде, як зможуть політики під мирним натиском народу, вибачте за слово, домовитись, наскільки вони зможуть відсунути на задній план свої амбіції і образи старі та нові і наскільки вони зможуть об’єднатися в якусь єдину коаліцію проти путінської коаліції від цього залежить успіх справи. Сьогодні повністю зрозуміло що справа не в Путіні тим паче не в мєдвєдєві і не в Суркові і не в Прохорові і тим більше не в тій Думі яка не існує, бо там взагалі невідомо хто, зібрались і поділили мигалки а очевидно що порядок денний сьогодні в руках тих людей, які зібралися на проспекті Сахарова.

Роман МАЛКО