Віктор Пинзеник: “Приватизація землі не є самоціллю”

Треба керуватись здоровою логікою. Я радий, що сьогодні така дискусія йде, бо це показує, що тему треба обговорювати. У нас дуже багато помилкових вражень. Приватизація землі не є самоціллю. Але українському селу бракує для оновлення маленької дрібнички. Це інвестиції.

Виробництво в аграрному секторі нерозривно пов’язано з землею. Ми очікуємо притоку інвестицій не на своїй землі? Ви пропонуєте мені будувати чи взяти в оренду землю, звідки в будь-який момент мене можуть турнути або збудований завод забрати собі?

Проблема реєстрації ще складніша. Не те, що реєстру нема. В українському законодавстві поняття нерухомості — це об’єкт, підвішений в повітрі. А тому реєстр землі ведеться в Держкомземлі, а реєстр нерухомості — в Мінюсті,і навіть не державні органи ведуть цей реєстр, а комерційні інститути...

Проблема власності вирішена, треба виходити з того, що у нас земля приватизована, я не повертаюсь до теми, як вона приватизована, але вона розпайована.

По-друге, хіба земля сьогодні не продається? Навіть аграрна земля. Всупереч мораторію. Коли продається з під прилавка — це спосіб обманути людей. Вибачте за примітивний приклад, чому сьогодні не можна обдурити людину коли він продає долар? Чому не можна купити його у нього за гривню? А тому що вільний ринок. Людина бачить що вона може продати його за вісім гривень. Те, що під сукном робиться, це і є спосіб, за яким за безцінь скуповують землю.

Єдине, на чому я хотів би наголосити , чи це достатня це умова? Ні! Це необхідна умова, але цієї умови недостатньо. У нас своєрідне поняття приватної власності, і не тільки приватної власності. У нас пропонують виростити врожай, а продавати буду я, тобто є квоти на експорт зерна. Що це таке? Одні вирощують, а другі забирають врожай і привласнюють результат праці. Ви можете скільки завгодно мати приватну власність, але ви не отримаєте результату, якщо у вас продукт не буде мати права вільного продажу. Але ця ідея сподобалась. З’явився новий проект закону, який пропонує ввести спеціально уповноважений інститут, який буде продавати всю аграрну продукцію на експорт.

Вперед інвестори, вкладайте гроші в українську економіку, в український аграрний сектор, навіть при наявності приватної власності. Там є дуже багато інших проблем. Наприклад, аграрний сектор має проблеми неправильного режиму оподаткування ПДВ, так званий режим звільнення при другому продажу продукції. Абсолютно правильна проблема оптового ринку, не базару у нашому розумінні, а оптового ринку.

Я з жахом подивився на проект закону, що повис на сайті Держкомзему. Нічого спільного з цим, про що ми тут говоримо, там нема. Цей проект закону передбачає набуття права власності виключно фізичними особами. Я пропоную тут в цьому залі, скласти список майбутніх українських латифундистів. Оце якраз спосіб обманути людей! Закрити ринок. Для інвестицій він нічого не дає.

Чому? Інвестор як був залежний, так і буде далі. Тільки він сьогодні залежний від ста чоловік які йому здають, а завтра буде залежний від ста сімей.

І найголовніше, той хто купив за безцінь землю, повертати гроші буде не від вкладень, а за рахунок спекуляцій від перепродажу. Бо якщо ви купили землю за реальну ціну, ви не можете заробити на перепродажу, ви можете заробити тільки вкладаючи в аграрний сектор.

На завершення, унікальний шанс для українського села,правда, у нас інколи роблять біду з цього. Росія радіє, коли ростуть ціни на газ, Україна ж робить трагедію з того, що ціна на зерно в світі росте. Це унікальний шанс для країни, який вона зобов’язана використати. З’явились нові потужні ринки, які купують аграрну продукцію.

Селу потрібно мало: не заважайте працювати і, побійтесь Бога, як державний чиновник буде вирішувати вашу долю. Бо не ви отримаєте землю, а той хто принесе гарний конверт.

Андрей ЯНИЦКИЙ