Викиди СО2 сягнули нового рекорду

Згідно із доповіддю агенції, у 2010 році викиди вуглекислого газу у земну атмосферу сягнули 30,6 гігатонн. Це на 5% більше, аніж у передкризовому 2008 році.

У 2009 році викиди дещо скоротилися, але, як виявилося тепер, лише через економічну кризу та скорочення виробництва у світі, а не завдяки зусиллям щодо зменшення викидів парникових газів.

Найбільше промислових викидів СО2 припадає на Китай, який минулого року за обсягами ВВП випередив Японію і став другою найбільшою економікою у світі, та Індію, — ще одну азійську “нову індустріальну потугу”.

Старі індустріальні країни дещо скоротили викиди, проте їхня частка у загальному обсязі шкідливих промислових викидів залишається найбільшою і складає 40%.

Експерти Міжнародної енергетичної агенції також підрахували, що 44% викидів СО2 припадає на спалення вугілля, 36% дає нафта і 20% — газ.

Агенція робить висновок, що за таких обставин світовій спільності навряд чи вдасться досягти цілей, поставлених під час минулорічного саміту у Канкуні, присвяченого глобальним змінам клімату.

Точка невороття?

Тоді світові лідери дійшли згоди щодо обсягів скорочення шкідливих викидів в атмосферу, аби запобігти глобальному потеплінню. За підрахунками вчених, якщо підвищення середньої температури повітря на Землі перевищить 2 градуси за Цельсієм у порівнянні із до-індустріальним періодом, глобальне потепління стане незворотним процесом і значно підвищить ризик природних катаклізмів — повеней, буревіїв та землетрусів.

“Світ уже майже вичерпав ліміт на викиди, якого мав досягнути лише у 2020 році. Якщо найближчим часом не вдатися до якихось термінових та дієвих кроків, нам буде надзвичайно складно досягти цілей, встановлених на саміті у Канкуні”, — заявив головний економіст Міжнародної енергетичної агенції Фатіх Бірол.

Такі висновки Міжнародної енергетичної агенції були оприлюднені на тлі обговорення рішення Німеччини відмовитися від використання ядерної енергії до 2022 року.

АЕС — чистіші, але суперечливіші

Франція, яка посідає 5 місце серед найрозвиненіших економік світу і є найбільшим виробником атомної енергії у Європі, вже заявила, що не наслідуватиме рішення Німеччини.

У Швеції, яка є одним із європейських лідерів у застосуванні відновлюваних джерел енергії, побоюються, що тепер Німеччині, яка є 4 найбільшою економічною потугою у світі і “двигуном” європейської економіки, доведеться повернутися до використання вугілля, аби зберегти свій промисловий потенціал.

У Бельгії та Австрії, яка вже отримує близько третини від своїх енергетичних потреб із відновлюваних джерел, вважають рішення Німеччини “сигнальним” для решти Європи: якщо такій індустріально-розвиненій державі вдасться перейти на рейки “чистої” енергії, то прибічники використання відновлюваних джерел отримають найкращий аргумент на підтримку своїх поглядів.

Водночас інші країни ЄС — Болгарія, Чехія, Фінляндія, Литва, Нідерланди, Польща, Словаччина, Словенія та Румунія — поки що не скасовують своїх планів щодо будівництва нових атомних блоків.