Велике Сахалінське родовище досі не працює, Україна втрачає мільярди. Що відбувається?

Причина — судова тяганина між Державною службою геології та надр і “Укрнафтобурінням” у справі, яка триває майже 15 років. Крім нищівного удару по газовому балансу країни напередодні опалювального сезону, ця подія може суттєво вплинути на надходження до бюджету охопленої війною країни.

Через зупинку видобутку скарбниця може втратити принаймні 11 млрд грн. Це без урахування газу, який для проходження зими, імовірно, доведеться імпортувати. 

Що це за родовище

У 2022 році “Укрнафтобуріння” стала другою за обсягом видобутого газу приватною компанією в країні, поступаючись лише “ДТЕК нафтогазу” Ріната Ахметова. Це стало можливим завдяки участі в одному з найрентабельніших у галузі проєктів — розробці Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища.

“Сахалінка” — один з найбільших майданчиків вуглеводнів в Україні, розташований у Харківській області. Його доведені запаси — близько 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн газового конденсату та приблизно стільки ж нафти.

Пік видобутку блакитного палива на цьому родовищі припав на 2019-2020 роки: щороку — по 850 млн куб м. У 2021 році “Укрнафтобуріння” видобуло 790 млн куб м блакитного палива, а у 2022 році — ще менше: 560 млн куб м.

Далі його показники лише падали. Це пов'язано з природним процесом, характерним для всіх родовищ. Однак навіть попри це запасів вуглеводнів на ділянці ще вистачить щонайменше на шість-сім років ефективного буріння.

Величезні запаси Сахалінського родовища стали його прокляттям: з часу проголошення незалежності України за ділянку точилися війни. В останнє десятиліття до неї мали стосунок відомі особистості: Едуард Ставицький, Микола Злочевський, Віталій Хомутиннік, Павло Фукс та Ігор Коломойський.

З прізвищем останнього “Укрнафтобуріння” асоціювалося до квітня 2023 року, коли було “націоналізоване” та передане в управління державній “Укрнафті”.

Чому зупинився видобуток

Серед ключових аргументів влади на користь передавання арештованої компанії в управління держави — збільшення видобутку та податкових надходжень до держбюджету, стабільне проходження опалювального сезону під час війни. На практиці вийшло інакше: за ініціативою Державної служби геології та надр під керівництвом Романа Опімаха видобуток “Укрнафтобуріння” зупинився.

28 листопада 2023 року колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалила постанову, якою з 1 грудня анулювала ліцензію “Укрнафтобуріння” “на видобуток вуглеводнів на Сахалінському родовищі”. Таким чином суд фактично зобов’язав компанію зупинити роботи на ділянці.

Компанія одразу подала касаційну скаргу до Верховного Суду, але отримала відмову. В “Укрнафтобурінні” заявили, що розцінюють рішення Верховного Суду як “позбавлення в доступі до правосуддя” та додали, що планують звернутися до інших компетентних органів, судових інстанцій для встановлення справедливості.

Що далі? Перший варіант — “Укрнафтобуріння” доб'ється повернення ліцензії і відновить видобуток. Другий — ліцензію виставлять на аукціон. Третій — Кодекс про надра дозволяє компаніям, які мають ліцензії, без конкурсу “поглинати” сусідні ділянки. Для цього необхідно подати відповідну заяву до Держгеонадр.

Без аукціону отримати право на розробку родовища можуть компанії родини ексміністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. Ліцензії на сусідні чотири ділянки мають його компанії “Еско-північ” та “Системойлінженеринг”.

Який сценарій найбільш вірогідний? ”Я не беруся щось прогнозувати після 28 листопада. Той день показав, що права в нашій державі набагато менше, ніж ми сподівалися. Коли можна відновити видобуток? Може, за тиждень, може, за рік, а може, й за два. Ми ж не знаємо, хто замовник цієї історії”, — відповів ЕП директор “Укрнафтобуріння” Олег Мальчик.

Мільярди повз бюджет

Поки тривають юридичні суперечки в судах, держава щодня втрачає мільйони гривень. За підрахунками “Укрнафтобуріння”, через анулювання ліцензії щодня втрачаються майже 50 млн куб м газу та 5 299 тонн конденсату. За місяць прибуток від реалізації цих вуглеводнів становив би майже 500 млн грн.

“За рік виходить близько 500 мільйонів кубометрів газу, який мав би йти державі. Якщо порахувати вартість цього газу та податки, то це близько 11 мільярдів гривень. Ці гроші держава може втратити”, — пояснює Мальчик.

“У момент, коли Україна намагається вийти на самозабезпечення газом, зупинка видобутку виглядає дивно. Кожен невидобутий кубометр в Україні означає імпорт з ЄС за іншими цінами”, — зазначає екскерівник “Оператора ГТС” Сергій Макогон.

За його словами, через втрату 500 млн куб м газу видобутку “Укрнафтобуріння” доведеться імпортувати блакитного палива на 150-200 млн дол.

Кому може дістатися ліцензія

За словами Мальчика, для розв'язання цієї проблеми його компанія зверталася з листами до “Укрнафти”, Кабміну, Міненергетики та Офісу президента.

“Відповіли, що вони не мають права втручатися в судову систему. Це, у принципі, і логічно, якби тільки судова система робила свою справу і керувалася у своїх рішеннях законами України. Тому будемо це оскаржувати, хочемо все-таки добитися перемоги права”, — відповів гендиректор “Укрнафтобуріння”.

Голова “Експертної ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу” Леонід Уніговський вважає зупинку видобутку на Сахалінській площі загрозою енергетичній безпеці країни.

“У нас законодавство частково мирного часу. Варто було б посилити регуляторні можливості Кабміну, щоб він міг вирішувати такі питання, які існують не тільки в “Укрнафтобурінні”. На період воєнного часу компетенції і можливості Кабміну повинні бути більш широкими та дієвими”, — вважає Уніговський.

“Розповідати, що ми нічого не можемо зробити, тому що закон понад усе, можна десь у Норвегії, де немає війни. Тут ситуація інакша. Є рішення для розблокування роботи компанії і про нього добре знають у високих кабінетах. Ніхто нічого не робить, бо всі знають, що там сконцентровані інтереси впливових людей”, — погоджується експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Існує й альтернативна думка щодо можливих причин зупинки видобутку газу “Укрнафтобурінням”. За словами співрозмовника ЕП в уряді, епопея з ліцензіями може бути пов’язана з певними нормативними чи технічними проблемами, які виникли через поспішне передавання компанії від колишніх акціонерів державі.

“Можливо, таким шляхом їх намагаються вирішити. З великою ймовірністю це закінчиться тим, що ліцензія залишиться в руках якоїсь держкомпанії. Хто це буде — питання другорядне. Більш важливо, коли відновиться видобуток і скільки за цей час буде втрачено коштів та газу”, — підсумував представник Кабміну.

Микола ТОПАЛОВ